АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-688 Головуючий у 1-й
інстанції: Щербак А.А. Суддя-доповідач: Бондар В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Бабак A.M.
Прокопенка О.Л. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 18 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: П'ята державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, про визнання часток співвласників квартири та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
13 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, П'ятої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя про визнання часток співвласників квартири та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом.
В позові зазначала, що на праві спільної власності їй, її тітці - ОСОБА_4, сину
- ОСОБА_2, онуку - ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, її єдиним
спадкоємцем є вона.
Посилаючись на зазначені обставини,позивачка просила визнати частки співвласників вказаної квартири, а також визнати за нею право власності на Ул частину квартири в порядку спадкування після померлої тітки.
Рішенням Шевченківського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2006 року позов задоволено частково.
Визнано частки співвласників квартири АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 - Ул частка, ОСОБА_4
- 1/4 частка, ОСОБА_2 - 1/4 частка, ОСОБА_3 - Ул
частка. В решті позовних вимог відмовлено.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, просить його в частині визнання права власності на V* частку квартири в порядку спадкування за законом змінити та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Спадок після смерті ОСОБА_4 відкрився ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином до вказаних цивільних відносин треба застосовувати ЦК УРСР у редакції 1963 року.
Проте погодитися з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд не правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому на підставі п. п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення.
Відповідно як ст. 549 ЦК України (1963 р.), так і до ст. 1270 ЦК України (2003 р.) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З урахуванням часу відкриття спадщини, строк для прийняття спадщини закінчувався 27 лютого 2004 року, тобто після введення в дію нового Цивільного кодексу.
ЦК України (2003 р.) підлягає застосуванню і до обов'язків, які виникли до набрання ним чинності і не були виконані до 01 січня 2004 року, а також до прав, які не були реалізовані до цього дня.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2006 року встановлено, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_1
Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, 1913 року народження, була прописана і мешкала у спірній квартирі з 28 березня 1995 року по день смерті (а. с. 11), на праві спільної сумісної власності була співвласницею цієї квартири (а. с. 8-10), відповідачі, у тому числі і Запорізька міська рада (а. с. 30) підтримували вимоги, викладені в позовній заяві.
За зазначених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення місцевого суду в частині визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадкування за законом скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення.
Керуючись ст. 1266 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
3
Рішення Шевченківського районного суду М.Запоріжжя від 18 грудня 2006 року по цій справі в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
„Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ул частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заковом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки ОСОБА_4".
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.