АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а- 542/2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Ніколова І.С.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.,
Суддів: Прокопенка О.Л.
Бабак A.M.
При секретарі: Бабенко Т.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційного скаргою
Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради(далі - УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради)
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "ЗО" листопада 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗтЖС
Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги
учаснику бойових дій.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за 1999-2006 роки складає 9004 грн.60 коп.
Посилаючись на ці обставини ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів на його користь недоплачену одноразову щорічну допомогу, як учаснику бойових дій за 1999-2006 роки в розмірі 9004 грн.60 коп., а також моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просив суд стягнути з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2005-2006 роки в сумі 2 820 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "30" листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
2
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику бойових дій за 2005 - 2006 роки у розмірі 2820 грн.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову суду, УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, не передаючи справи на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасник бойових дій має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. 3 ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України, і Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31 -А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права.
Позивач не довів поважність причин пропуску строку. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2006 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що Управління праці та соціального захисту Мелітопольської міської ради є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
3
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "ЗО" листопада 2006 року в частині стягнення з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 грошової допомоги за 2005 рік у сумі 1410 грн. змінити..
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення грошової допомоги за 2005 рік у сумі 1410 грн. відмовити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.