АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр.Леніна, 162

Справа № 22 - 627 / 2007р.                                        Головуючий у І інстанції: Колеснік С.Г.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року                                                                 м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Кримської О.М.

Судців: ,                         Каракуші К.В.,

Маловічко С.В.,

При секретарі:              Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк"

на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "15" грудня 2006 року по справі за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.02.2006 року з ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2006 року закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ „ПриватБанк") звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1. заборгованість, станом на 02.11.2006 року, за кредитним договором, а також нараховані відсотки та пеню в розмірі 3909 грн. 50 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2006 року відмовлено у прийнятті заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу.

Не погоджуючись з ухвалою суду ЗАТ КБ „ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України, а також із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

2

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд послався на наявність між сторонами спору про право.

З таким висновком суду погоджується колегія судців, оскільки вони грунтуються на вимогах зазначеної норми цивільного процесуального закону.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. На зазначену норму закону посилався заявник ЗАТ КБ „Приватбанк", звертаючись з заявою про видачу судового наказу.

Проте, заявником не враховано, що судовий наказ може бути видано судом лише по безспірних сумах, що безпосередньо зазначені у письмовому правочині.

В даному випадку ВАТ КБ „ПриватБанк" просив суд видати наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1. всієї суми кредиту, зазначеної у кредитному договорі, до закінчення строку дії договору, а також видати наказ про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Враховуючи, що зазначені вимоги заявника потребують аналізу та перевірки доказів щодо можливості достроково стягнення всієї суми кредиту, правильності нарахування зазначених сум, колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність спору про право цивільне, а тому у відповідності до ст. 100 ЦПК України відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від "15" грудня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох

місяців.