Справа  № 1-170/2010 р.  

                                 В И Р О К  

        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

    27 грудня 2010 року     Збаразький районний  суд Тернопільської області  

в складі: головуючого  суду           Щербатої Г.Р.  

  при секретарі             Довбуш М.Ю.  

  з участю  прокурора           Матвійчука М.І.    

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в місті Збараж справу  про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернопіль, гр.України, освіта середня, неодруженого,  непрацюючого,  жителя с.Оприлівці Збаразького району Тернопільської області, раніше несудимого,  

  за  ч.2 ст. 185 КК України;  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Тернопіль, гр.України, освіта 9 класів, неодруженого,  непрацюючого,  жителя с.Оприлівці Збаразького району Тернопільської області, зареєстврованого в с.Добриводи Збаразького району Тернопільської області, раніше несудимого,  

  за  ч.2 ст. 185 КК України,  

            в с т а н о в и в  :  

    17 вересня 2010 року приблизно о 16 год. 30 хвилин підсудний ОСОБА_2 за попердньою змовою із підсудним ОСОБА_3,  з метою скоєння крадіжки чужого майна, перебуваючи на території товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар МКФ», що знаходиться в с.Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали  із складського приміщення 400 кг картоплі по ціні 3 грн. 70 коп. за 1 кг, чим завдали товариству матеріальні збитки на  загальну суму 1480 грн.  

  В судовому засіданні, як і під  час досудового слідства,  підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали свою вину в інкримінованому їм злочині і заявили клопотання не досліджувати докази фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.  

  При цьому  підсудний ОСОБА_2 пояснив, що 17 вересня 2010 року вони перебували на території ТзОВ«Агро-Дар МКФ», що знаходиться в с.Зарубинці Збаразького району, де по договору виконували роботу по погрузці картоплі. Тоді ж, у нього виник намір вчинити крадіжку картоплі для власних потреб, про що запропонував ОСОБА_3, на що останній погодився. Для здійснення своїх злочинних намірів, в кінці робочого дня  вони, у складському приміщенні, набрали 19 мішків картоплі, яку через огорожу винесли за межі території господарства, заховавши на городі односельчан, звідки мали намір перевести крадене додому, однак  були затримані працівниками міліції.  

  Підсудний ОСОБА_3 підтвердив пояснення ОСОБА_2, доповнивши при цьому, що крадіжку вчинили по ініціативі останнього і  викрадене мали намір використати для власних потреб та потреб сім»ї.  

  Крім  визнання  винності  у  вчиненні  злочину  самими  підсудними, їх вина    стверджується  доказами  зібраними  органами  досудового  слідства, які  судом  не досліджувались  і  підсудні  не заперечують  проти їх  фактичних  даних.  

  Враховуючи наведені по справі обставини, суд приходить до висновку про доведеність злочину вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дії яких слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.  

  При призначенні покарання підсудним, відповідно до вимог  ст.65 КК  України, суд  враховує  ступінь  тяжкості  вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані щодо осіб винних, які характеризуються позитивно, обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття,  відшкодування збитків, обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину за попердньою змовою і вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Зазначені обствини  в їх сукупності дають підстави звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання  із встановленням іспитового строку, відповідно до ч.1 ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.      

  Керуючись  ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд,  

              з а с у д и в  :  

    ОСОБА_2 визнати винним  у  вчиненні  злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК  України  і  призначити  йому  покарання  у  виді обмеження   волі  на  строк  один рік шість місяців.  

  ОСОБА_3 визнати винним  у  вчиненні  злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК  України  і  призначити  йому  покарання  у  виді обмеження   волі  на  строк  один рік шість місяців.  

  На підставі  ст.75 КК  України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від  відбування  покарання  звільнити  з випробуванням з іспитовим  строком  один рік  та покладенням, відповідно  до ст. 76 КК України, обов'язків:  не  виїжджати  за  межі  України  на постійне проживання  без дозволу органів  кримінально-виконавчої  системи, повідомляти  органи  кримінально-виконавчої  системи  про зміну  місця проживання, періодично з'являтися  в ці органи  для реєстрації.  

  Контроль за поведінкою засуджених покласти на орган виконання покарань Збаразького району Тернопільської області.  

  Міру запобіжного заходу  засудженим залишити без  зміни – підписку про невиїзд з місця постійного проживання.      

  На вирок  може  бути подана апеляція  протягом  15 діб  з моменту його  проголошення, до  апеляційного  суду Тернопільської області  через  Збаразький районний  суд.  

  Суддя  Збаразького  

районного  суду                     Г.Р. Щербата