Справа №  2-а-232/2010 р.

П О С Т А Н О В А  

Іменем України  

13 грудня 2010 року                                                                                              смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:  

    головуючої судді                                                         Прищепи Т.П.

при секретарі                                                                Лук'янчук Т.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання технічними засобами в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України в залі суду  смт Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дізнання Ємільчинського ВДАІ в Житомирській області, ст. л-та міліції Ленька Ярослава Борисовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора дізнання Ємільчинського ВДАІ в Житомирській області, ст. л-та міліції Ленька Ярослава Борисовича про поновлення пропущеного строку, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі щодо застосування до його стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за вчинення правопорушень, передбачених  ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В обгрунтування заявлених вимог вказав, що 28 серпня 2010 року ІДПС Ємільчинського ВДАІ  в Житомирській області прапорщик міліції Петращук Я.І. склав протокол серії АМ1                       № 061275 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування автомобілем НОМЕР_1, без поліса обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників транспортних засобів. Інспектор АП Ємільчинського ВДАІ в Житомирській області старший лейтенант міліції Маринін В.В склав протокол серії АМ1 № 061296 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування вказаним автомобілем з не пройденим державним технічним оглядом. 07 вересня 2010 року інспектор дізнання Ємільчинського ВДАІ ст. лейтенант міліції Ленько Я.Б. виніс постанову про накладення на його адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за  вчинення вказаних порушень.

В постанові вказано, що він допустив порушення п. п. 2.1, 31.3 ПДР України, вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вчиненні яких вини своєї не визнає та вважає, що зазначена постанова  підлягає скасуванню з наступних підстав.

Дійсно 28 серпня 2010 року він рухався автомобілем Ваз – 2103 дн НОМЕР_1 по вул.  Кірова в смт Ємільчине, Житомирської області і був зупинений працівниками ДАІ. Черговий технічний огляд на автомобіль потрібно було пройти 08.08.2010 року, але автомобіль з початку серпня 2010 року знаходився в ремонті і під’їхати у ДАІ для проходження державного технічного огляду у його не було можливості. В двигуні автомобіля проводив заміну поршневих кілець і ремонт затягнувся на тривалий час. 25.08.2010 року батько потрапив в лікарню із закритим переломом стегна, 28.10.2010 року йому зателефонував черговий лікар та попросив терміново під’їхати до лікарні, оскільки стан здоров’я батька погіршився. Хвилюючись за рідну мені людину, він не задумуючись запустив двигун автомобіля, ремонт якого закінчив 27.08.2010 року та поїхав у лікарню. Відсутність поліса цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів пов’язана з вищенаведеними причинами, оскільки було відомо, що при проходженні державного технічного огляду на автомобіль можна разом застрахувати цивільно – правову відповідальність власників наземних транспортних засобів. Все вищенаведене він пояснював працівникам міліції.  

Позивач вважає, що під час винесення постанови відповідачем не роз’яснено йому  вимог ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і він не міг користуватися своїми правами в повному обсязі, а також в порушення ст. 33 КУпАП відповідачем не враховано характер вчиненого правопорушення,  особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Позивач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просив їх задоволити за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомив та не надіслав заяви про розгляд справи у його відсутності.

З-за таких обставин та у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд проводить розгляд справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

06.12.2010 року ухвалою суду позивачу було поновлено строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи: протоколи про адміністративні правопорушення; постанову про накладення адміністративного стягнення; ксерокопію талона про проходження попереднього технічного огляду; довідку № 1838 від 12.11.2010 року видану Ємільчинською селищною радою про те, що позивач проживає на АДРЕСА_1; довідку № 24 Ємільчинської центральної районної поліклініки про те, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 25.08.2010 року по 15.10.2010 року вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач вчинив адміністративні правопорушення під час поїздки автомобілем до лікарні, у якій на стаціонарному лікуванні знаходився його батько, тобто змушений був їхати після телефонного дзвінка від лікаря. Відповідно до ст. 18 КУпАП, згідно якої не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода. Позивач своїм проступком не заподіяв шкоди державним інтересам, особі та громадянину, власності, а навпаки відвертав небезпеку яка загрожувала життю і здоров’ю його батьку, особі похилого віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, який в судове засідання не з’явився та не доказав правомірності свого рішення, не надав суду доказів вини позивача, в результаті чого у судовому засіданні довести вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП не можливо, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

 Сторони звільнені від сплати судового збору.

 На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 71, ст. 77, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд, -

 П   О   С   Т   А   Н   О   В   И   В  :

Позов ОСОБА_1 до інспектора дізнання Ємільчинського ВДАІ в Житомирській області, ст. л-та міліції Ленька Ярослава Борисовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –  задовольнити.

 Постанову по справі про адміністративне правопорушення  від 07 вересня 2010 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених    ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП –  скасувати.  

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити за вчинення адміністративних правопорушень в стані крайньої необхідності.

Постанова Ємільчинського районного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя  

Ємільчинського районного суду                                                                                      Т.П.Прищепа