Справа  № 1-129/2010 р.  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  25 жовтня 2010 року         Збаразький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду                                        Щербатої Г.Р.  

при секретарі                                               Довбуш М.Ю.  

з участю прокурора                                     Гагатка В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збараж справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Нижчі Луб»янки     Збаразького району Тернопільської області,  гр.України, освіта середня, неодруженого,  непрацюючого,  раніше несудимого,  

за ч. 1 ст. 190 КК України,  

ВСТАНОВИВ:  

    В кінці квітня 2010 року на вулиці с. Нижчі Луб»янки Збаразького району Тернопільської області підсудний ОСОБА_2 під приводом надання послуг по ремонту телефону, шляхом обману, заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG SGH-1200» вартістю 750 грн. та грошовими коштами в сумі 150 грн. ОСОБА_3, чим завдав потерпілій збитки на суму 900 грн.  

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні  інкримінованого йому злочині  визнав повністю і заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв»язку з примиренням із потерпілою. При цьому підсудний пояснив, що в середині квітня 2010 року на вулиці села ОСОБА_4»янки, дізнавшись  у потерпілої ОСОБА_3 про несправність її мобільного телефону, запропонував їй свої послуги по ремонту. Після того, як підсудному не вдалося відремонтувати телефон, він звернувся у майстерню м.Тернополя, де йому повідимили про необхідність заміни деталі телефону. В кінці квітня 2010 року для придбання деталі та ремонту телефону ОСОБА_2 отримав у потерпілої кошти в сумі 150 грн., однак ремонтом в подальшому не займався, деталь не купляв, а вирішив заволодіти майном потерпілої. Для здійснення своїх злочинних намірів, мобільний телефон здав на розкомплектацію у майстерню м.Збараж за 40 грн., які разом із грошовими коштами в сумі 150 грн., використав на власні потреби, пояснивши при цьому ОСОБА_3, що загубив її мобільний телефон, у якому замінив деталь за кошти, дані нею для ремонту. В червні 2010 року збитки потерпілій відшкодував, повернувши їй 150 грн. та вартість телефону 1100 грн., попросив вибачення і претензій до нього вона не має.  

  Крім визнання винності у вчиненні злочину самим підсуднім, вина його доведена поясненнями потерпілої та свідків, письмовими доказами дослідженими судом.  

  Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в середині квітня 2010 року підсудному передала для проведення ремонту, належний їй мобільний телефон. Через кілька днів ОСОБА_2 повідомив про необхідність придбання деталі,  на що вона дала йому грошові кошти в сумі 150 грн. В кінці квітня 2010 року підсудний  повідомив, що деталь у телефоні замінив, однак телефон відремонтувати не вдалося, але повернути телефон не може, тому що його  загубив.  В червні 2010 року від  свідка ОСОБА_5 їй стало відомо, що підсудний телефон  не загубив, а здав на розкоплектацію і таким чином заволодів її майном та грошовими коштами в сумі 150 грн. На слідуючий день про відомі їй факти щодо телефону, потерпіла повідомила підсудному, який в той же день повернув їй ватрість телефону в сумі 1110 грн. та 150 грн., дані нею для його ремонту. 18 серпня 2010 року в обідню пору працівник міліції Ковтун Ю.А. повідомив, що знайдений її мобільний телефон, однак щоб отримати його, їй необхідно написати заяву про притягнення до відповідальності  ОСОБА_2 В той же день, нею були написані дві заяви про заволодіння її мобільним телефоном та про відшкодовання підсудним збитків, а тому претензій до нього вона не має і не заперечує проти звільнення його від відповідальності у зв»язку з примиренням із нею, про що подала в судовому засіданні заяву.  

  Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в кінці квітня 2010 року був присутній при продажі на розкомплектацію телефону марки «SAMSUNG SGH-1200» підсудним  ОСОБА_2, який повідомив, що це його телефон, який ремонту не підлягає. Однак, як вияснилось пізніше, вказаний мобільний телефон належав ОСОБА_3, про що він на початку червня 2010 року розповів потерпілій.  

  Винність підсудного у заволодінні чужим майном доведена письмовими доказами дослідженими судом.  

  Так,     18 серпня 2010 року підсудний ОСОБА_8 зізнався у заволодінні майном ОСОБА_3, що стверджується протоколом явки з повинною ( а.с.16).  

  Із заяв ОСОБА_3 від 18.08.2010 року,  вбачається, що підсудний обманним шляхом заволодів її мобільним телефоном, однак претензій до нього вона не має, тому що збитки ним відшкодовані повністю (а.с.12,26).  

  Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність злочину вчиненого ОСОБА_2, дії якого вірно кваліфіковані органами дізнання за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.  

  Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та учасників судового процесу, вважає, що клопотання підсудного ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.  

  Із матерілів справи вбачається, що ОСОБА_2 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, передбачений ч.1 ст.190 КК України, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, примирився із потерпілою та відшкодував завдані ним збитки до порушення кримінальної справи, а тому є законні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв»язку із примиренням винного із потерпілою.  

  Керуючись ст.46 КК України, ст.ст. 7-1, 282 КПК України, суд –  

  ПОСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у зв»зку із примиренням його із потерпілою, а провадження в кримінальній справі закрити.  

  Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з місця постійного проживання, обрану ОСОБА_2, скасувати.  

  На постанову може бути подана апеляція протягом 7 діб з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд.  

  Суддя                                                                                                Г.Р.Щербата