Справа №2а-1371/10/17/2017
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Луцького Олександра Євгеновича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
09.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ВДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Луцького Олександра Євгеновича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.
15.07.2010 року начальником ВДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області майором міліції Луцьким О.Є. був складений протокол, згідно якого позивач порушив п. 32.1 е ПДР України та здійснив адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст. 128 КУпАП. На підставі цього протоколу винесена постанова АХ № 189745 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, не відповідаючою вимогам законодавства з наступних підстав.
При винесенні постанови інспектором не було враховано, що відсутня подія і склад правопорушення, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, а докази на підтвердження порушення відсутні. Також, при винесені постанови не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 9,245,278,280 КУпАП, без з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, зазначає що технічне дослідження автомобіля не проводилось для з’ясування роботи газобалонного обладнання, а сам факт наявності в автомобілі окремих деталей не являє собою переобладнання. Крім того, зазначає про неточності в протоколі та постанові щодо даних про автомобіль.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заперечення не надав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, постановою начальника ВДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Луцького Олександра Євгеновича від 15.07.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 128 КУпАП.(а.с.2)
В постанові вказується, що ОСОБА_1, 13.07.2010 року, будучи посадовою особою, відповідальною за технічний стан автотранспорту, допустив виїзд на лінію по пров. Кузнечному, 8 автомобіля ГАЗ-33021 д.н. НОМЕР_1 в порушення норм та стандартів в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, встановивши газобалонне обладнання без узгодження з ДАІ, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 128 КУпАП. Керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, постановлено накласти стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 13.07.2010 року, ОСОБА_1, будучи посадовою особою випустив на лінію автомобіль Газель д.н. НОМЕР_2. Згідно подорожнього листа від 13.07.2010 року даний автомобіль витратив пального марки А-92 - 17,6 літрів. Згідно маршруту руху автомобіля водій даного автомобіля заїжджав на вул. Шевченко для погодження встановлення газобалонного обладнання.
Таким чином, аналізуючи вищезазначеного, суд приходить до висновку, що порушень Правил експлуатації та правил руху з боку позивача судом не було встановлено, оскільки даних про те, що газобалонне обладнання було встановлено на даному автомобілі відсутні.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що він правила експлуатації не порушував, права йому роз’яснені не були, а обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності, доказів на підтвердження правопорушення немає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в протоколі від 15.07.2010 року автомобіль зазначено д.н. НОМЕР_2, а в постанові - автомобіль д.н. НОМЕР_1.
За таких обставин, суд вважає, що обставини подій за скоєння правопорушення, яке інкриміноване позивачу є суттєвими для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В той же час, відповідач до суду не надав обґрунтованих доказів в підтвердження законності складеної постановив своїх заперечення.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії начальника ВДАІ з обслуговування Київського району м. Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Луцького Олександра Євгеновича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2010 року щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1
Скасувати постанову АХ № 189745 по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 680 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя-