Справа №2а-3600/2010    

  П О С ТА Н О В А      

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И      

  07 грудня  2010 року   суддя  Центрально- Міського районного суду м.Горлівки Донецької області   Попова В.О.,  розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2   до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки   про   поновлення пропущеного строку для звернення до суду,   визнання   дій   відповідача   противоправними  та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,    

В С Т А Н О В И В:      

20 жовтня  2010 року   позивач  звернулася до суду з вказаним  позовом до відповідача мотивуючи  тим, що згідно зі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». Відповідно   до  вимог  вказаного  Закону їй повинні виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак  ця доплата до пенсії не проводилася, що порушує її права.    Просила суд  визнати бездіяльність відповідача  неправомірною та  зобов’язати відповідача нарахувати  їй  недоплачену соціальну допомогу за  період    з   09.07. 2007  року  по 18.10.2010 року   та   в    подальшому.    

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне  

Ухвалою суду від     21 жовтня  2010 р.   позовні вимоги в частині визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання відповідача  зробити перерахунок та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з   09.07.2007  року  по 17.04.2010 року   включно  залишені без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.  

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.    

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.    

Згідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.    

Відповідно  до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.        

Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією   паспорту  та  пенсійним посвідченням, перебуває на обліку у відповідача .    

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до ст. 28 Закону України  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В такій редакції наведена норма закону перейшла як діюча і на 2010 рік.      

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає     задоволенню   в   частині  визнання противоправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період   з   18.04.2010    року по 18.10.2010 року    

Позовні вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському  районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період   з   18.04.2010    року по 18.10.2010 року   також підлягають задоволенню, оскільки законні та стверджені доказами.        

Зважаючи на те, що   питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу, починаючи   з   18.04.2010    року по 18.10.2010 року   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату з урахуванням фактично отриманих сум.  

У задоволенні позовних вимог   в частині зобов’язання відповідача нараховувати  щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в  подальшому  при нарахуванні пенсії необхідно   відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Виходячи із закріпленої ст. 17 КАС України компетенції адміністративних судів, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань щодо правовідносин, які виникнуть у сторін у майбутньому.    

Також, відповідно до  ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача необхідно стягнути  з  Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн.    

Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 158-163, 183-2, 186 КАС України, -      

П О С Т А Н О В И В:      

Позовні вимоги   ОСОБА_2   до Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки   про    поновлення пропущеного строку для звернення до суду,   визнання   дій   відповідача   противоправними  та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”,   задовольнити   частково.        

    Визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки щодо не нарахування позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період   з   18.04.2010    року по 18.10.2010 року   .        

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки здійснити перерахунок та виплату на користь   ОСОБА_2       підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період       з 18.04.2010    року по 18.10.2010 року   з  урахуванням  фактично виплачених сум.        

Стягнути з Державного бюджету України на користь   позивача       судовий збір в сумі 3,40 грн.      

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення  

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Центрально-Міський  районний суд м.Горлівки протягом десяти днів з моменту  отримання  копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

Суддя:                                       Попова  В.О.