Справа № 2 - 689/10  

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28 грудня 2010 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Рябоконь Є.А., з участю секретаря – Кучеренко О.І., позивача – ОСОБА_1, розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння, -

 ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 Дворічанського району Харківської області, придбане нею 20.12.2003 р. у відповідача, оскільки, не дивлячись на те, що вона повністю розрахувалася за вказане домоволодіння, продавець ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Позивач в судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач у справі ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення, просила слухати справу в її відсутності, про що надала до суду відповідну заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК Україні при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно технічного паспорту КП “Дворічанське БТІ” від 24.12.2010 р., ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок А, прибудова а, навіс а1, сарай В, забор № 1, хвіртку № 3.

Згідно письмового договору купівлі-продажу від 20 грудня 2003 року, відповідач у справі ОСОБА_2 продала, а позивач ОСОБА_1 купила розташований в АДРЕСА_1 житловий будинок разом з господарськими будівлями.  

Згідно розписки від 20.12.2003 р., ОСОБА_2 (продавець) отримала від ОСОБА_1 (покупця) 500 грн. за вказане домоволодіння, а остання отримала від неї вказане домоволодіння в натурі. При цьому ОСОБА_2 зобов”язалася в строк до 25.12.2003 р. нотаріально посвідчити даний договір купівлі – продажу домоволодіння.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Але не дивлячись на те, що позивач повністю розрахувався за вказане домоволодіння з відповідачем, що підтверджується розпискою від 20 грудня 2003 року, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.  

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами,  і відбулося повне  або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.  

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, у зв'язку  з  недодержанням  вимог  закону  про   нотаріальне посвідчення  правочину договір  може  бути визнано дійсним лише з підстав,  встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.  

Як вбачається з матеріалів справи, сторони угоди купівлі-продажу домовилися щодо усіх істотних умов  укладеного договору, повністю їх виконали шляхом повної виплати вартості домоволодіння покупцем і передачі його останньому продавцем, але остання сторона (відповідач по справі ОСОБА_2.) дійсно ухиляється від його нотаріального посвідчення, в зв”язку з чим даний договір може бути визнаний  дійсним судом.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, яким в даному випадку є договір купівлі-продажу.  

Таким чином, ОСОБА_1 правомірно, на законних підставах набула право власності на зазначене вище нерухоме майно.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право, зокрема, не визнається іншою особою.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 218, 220, 319, 328, 391, 392, 657 ЦК України, ст. ст. 10 11, 15 60, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

 В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на зафіксований в технічному паспорті КП "Дворічанське БТІ" житловий будинок разом з надвірними будівлями, а саме: житловий будинок А, прибудову а, навіс а1, сарай В, забор № 1, хвіртку № 3 за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через  Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

  Суддя                           Є. А. Рябоконь