справа № 2-а-222/2010  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 07 грудня 2010 року                                                                                                м. Городня

      Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :  

головуючого судді - Березовського О.Д.,  

при секретарі – Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченка Сергія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області, -  

  ВСТАНОВИВ :  

 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченка Сергія Миколайовича та просить поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки постанова контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 27.10.2010 року № 25-761 була вручена з порушенням терміну, та скасувати постанову контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області від 27.10.2010 року № 25-761/2010 як таку, що не відповідає чинному законодавству.  

У позовній заяві позивач вказав, що першим заступником начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченко С.М. його визнано «винною» у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку. Однак, як начальник управління, він не займався і не займається веденням бухгалтерського обліку. Пунктом 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на керівника покладаються функції організації бухгалтерського обліку. Претензій до організації бухгалтерського обліку до нього, як керівника установи, в акті не зазначено. Надуманим та безвідповідальним з боку КРУ є твердження, що з вини очолюваного ним управління, державі нанесені збитки в сумі 12199 грн.. Зворотне не потребує доказів, оскільки вже в наступному рядку того ж акту написано, що зазначена сума ПП «Надія» не перераховувалась. Отже, заподіяної шкоди не було. В ході перевірки працівники КРУ були ознайомлені з актами звірок між ПП «Надія» та управлінням праці. Також їм було роз’яснено, що згідно п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за недостовірність відображених у документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, у даному випадку – працівники бухгалтерії ПП «Надія». Невмотивованим, непідтвердженим, не доказаним і таким, що викликає здивування, вважає звинувачення відносно себе за ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З таким підходом до оцінки діяльності його, як і будь-кого, можна звинуватити по всіх 15 статтях названого закону. Поставивши мету, за будь-яку ціну притягнути його до відповідальності, КРУ свідомо проігнорувало ст. 280 КпАП України.  

Ухвалою судді від 26 листопада 2010 року позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі.

 У судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДКРС № 25-761/2010 від 27.10.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.. Підтвердив обставини викладені ним в позовній заяві. Вказав, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з мотивів зазначених ним в поданому до суду адміністративному позові. Також при розгляді справи просить врахувати наявні в матеріалах справи його письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які направлялись ним до КРУ. Підтвердив, що його знайомили зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, але він протокол не підписав, оскільки вважає, що він складений з порушенням закону. Також його повідомляли про дату, час і місце розгляду справи відносно нього, але на розгляд справи в КРУ він не їздив. Вказав, що підставою для нарахування компенсації стали надані перевізником ПП «Надія» розрахунки для компенсаційних виплат. Відповідальність за достовірність розрахунків несе перевізник, тобто ПП «Надія». Однак при складенні відповідних розрахунків ПП «Надія» не було враховано того факту, що наказом на підприємстві було відмінено певну кількість рейсів у зв’язку з чим до управління було надано недостовірну інформацію. Зменшення кількості рейсів веде до прямопропорційного зменшення кількості ветеранів при складенні розрахунку. Однак ПП «Надія» при проведенні розрахунку не врахувало зменшення кількість рейсів та надало розрахунки без врахування зменшення кількості ветеранів і відповідно зменшення суми компенсаційних виплат. Підтвердив, що між управлінням та ПП «Надія» проводяться звірки і відповідні акти звірок є та вони пред’являлись працівникам КРУ. Ніяких порушень щодо складення цих актів з боку управління встановлено не було. Разом з тим, вказані звірки проводяться управління тільки щодо тарифів на перевезення. Вони не мають права перевіряти книгу наказів перевізника і не проводять звірки кількості рейсів, оскільки це не передбачено Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах. Про зменшення кількості рейсів ПП «Надія» стало відомо вже після проведення в управлінні перевірки КРУ та проведення зустрічної перевірки працівниками КРУ в ПП «Надія». Після винесення оскаржуваної постанови вони звернулись до казначейства і врегулювали питання заборгованості перед «Надія» по компенсаційним виплатам, та оскільки в управління перед ПП «Надія» рахувалась заборгованість по цим виплатам, то відповідно заборгованість було зменшено на 12 тис. грн., а тому ніякої шкоди державі завдано не було. У нього безпосередньо складається враження, що фактично ніхто не розглядав його справу, оскільки постанову переписано з іншої постанови про накладення штрафу на бухгалтера управління, бо в постанові вказано, що його визнано «винною» як і бухгалтера, яка і займається в управлінні веденням бухгалтерського обліку.  

 Відповідач – перший заступник начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченко С.М. в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив ( а.с. 29 ).  

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Таким чином, неявка без поважних причин в судове засідання відповідача – першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченка С.М., який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, і справа підлягає вирішенню на підставі наявних у ній доказів.  

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки в судове засідання представника суд не повідомила. Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до положень ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи ( а.с. 29 ).  

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.  

 Стаття 18 КАС України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 164-2 КпАП України п риховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентарізацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до  п'ятнадцяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян.

З постанови серії ДКРС № 25-761/2010 від 27.10.2010 року в справі про адміністративне правопорушення встановлено, що перший заступник начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченко Сергій Миколайович, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення – порушення законодавства з фінансових питань від 14 жовтня 2010 року № 25-428/2010, складений в.о. начальника КРВ в Городнянському районі Здором Ю.В., відносно начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1, встановив ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, а саме внаслідок включення перевізником до розрахунку за липень 2010 року компенсаційні виплати за пільговий проїзд на приміському сполученні учасників війни ( які були відмінені ) допущено зайве нарахування компенсації за пільговий проїзд на суму 12199,20 грн., що є порушенням Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачає відповідальність згідно з ч. 1 ст. 164-2 КпАП України, а тому відповідач постановив визнати ОСОБА_1 «винною» ( дослівно зазначено в постанові ) у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку та наклав на ОСОБА_1 штраф у розмірі 170 грн.. У постанові відсутній підпис ОСОБА_1 про отриманням ним копії відповідної постанови, а також відсутні дані про те, що оскаржувана постанова направлялась позивачу рекомендованим листом ( а.с. 5, 26 ).  

 У ч. 1 ст. 234-1 КпАП України передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань ( стаття 164-2 КпАП України ) розглядають органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні. Частина 2 ст. 234-1 КпАП України передбачає, що від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право : начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач Нікітченко С.М. обіймає посаду першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, а тому він мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення вчинене позивачем і накладати на останнього стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-2 КпАП України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 26.11.2010 року, яка була надіслана відповідачу та третій особі, суд зобов’язав відповідача у разі заперечення проти позову у визначені строки надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення.  

Однак письмові заперечення та адміністративний матеріал на вимогу суду від відповідача не надійшли, як і не було надано доказів, підтверджуючих факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та які були взяті першим заступником начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченко С.М. до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення. Не надано суду відповідачем або ж третьою особою і протоколу про адміністративне правопорушення від 14.10.2010 року № 25-428/2010, складеного відносно позивача, та на підставі якого приймалось рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.  

Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначено законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З дослідженого в судовому засіданні акту від 24.09.2010 року № 05-25/12 ревізії використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот в управлінні праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року встановлено, що зустрічною звіркою в автоперевізника ПП «Надія» щодо правильності включення витрат на пільгове перевезення громадян до звітів встановлено, що відповідно до наказу по ПП «Надія» від 209.06.2010 року № 41 відмінені пільгові рейси по приміському сполученні, але до звіту за липень 2010 року включено пільговий проїзд на приміському сполученні учасникам війни на загальну суму 12199,20 грн.. Відповідно до п. 6.1. договору про надання послуг з перевезень пільгових категорій населення від 04.01.2010 року між ПП «Надія» та управлінням праці та соціального захисту населення Городнянської РДА приймання – передача послуг перевезення оформлюється актами звірки між надавачем послуг та їх замовником. В порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА звірка не проводилась, та відповідні акти не складались, що призвело до незаконного надання пільг на загальну суму 12199, 20 грн.. Відповідно до акту звірки заборгованості управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА перед ПП «Надія», перерахування коштів за липень 2010 року не здійснювалось ( а.с. 6-7, 15-22 ).  

 З оскаржуваної постанови виходить, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КпАП України стало ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, яке виразилось в тому, що було допущено зайве нарахування компенсації за пільговий проїзд на суму 12199,20 грн.. Причиною цьому стало включення перевізником ПП «Надія» до розрахунку за липень 2010 року на компенсаційні виплати за пільговий проїзд на приміському сполученні учасників війни ( які були відмінені ).  

 Зазначене, як виходить з оскаржуваної постанови, свідчить про порушенням позивачем Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Мінстату від 27.05.1996 року № 150, а також ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.    

 Натомість п. 1 і 2 вказаної Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах вказують, що інструкція встановлює єдиний порядок обліку кількості перевезених пасажирів ( включаючи тих, які користуються правом безплатного та пільгового проїзду) та пасажирообороту громадського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) у міському, приміському та міжміському сполученні. При цьому інструкція застосовується суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, а саме юридичними і фізичними особами, що виконують пасажирські перевезення (надалі - підприємство), - щодо обліку і звітності кількості перевезених пасажирів і пасажирообороту за видами сполучення (міське, приміське, міжміське); організаціями та установами, які згідно з чинним законодавством видають посвідчення з правом безплатного або пільгового проїзду громадським транспортом окремим категоріям громадян України, - щодо звітності про кількість таких осіб; регіональними органами державної статистики - щодо розрахунку коефіцієнтів співвідношення кількості безплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів у загальному обсязі пасажирських перевезень за видами сполучення для підприємств громадського транспорту.  

 З цього виходить, що управління праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації не входить до переліку суб’єктів, якими застосовується відповідна інструкція. Натомість ця інструкція має застосовуватись ПП «Надія», як перевізником, який в порядку визначеному цією інструкцією повинен складати та надавати до управління праці і соціального захисту населення відповідні звіти, де правильно відображати витрати на пільгове перевезення громадян. Саме ці звіти і є первинними документами, які мають враховуватись управлінням праці та соціального захисту населення. Однак в тому ж акті ревізії вказано, що незважаючи на відміну пільгових рейсів по приміському сполученні ( наказ по ПП «Надія» від 29.06.2010 року № 41 ), до звіту за липень перевізником ПП «Надія» було включено пільговий проїзд на приміському сполученні учасниками війни на загальну суму 12199,20 грн. і саме це в послідуючому призвело до незаконного надання пільг на загальну суму 12199,20 грн..  

 Також в акті ревізії вказано, що приймання-передача послуг між перевізником ПП «Надія» та управлінням праці та соціального захисту населення мала оформлюватись актами звірки між надавачем послуг та їх замовником, але така звірка не проводилась та відповідні акти не складались.  

 Однак відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, та Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 року № 117 управління праці та соціального захисту населення уповноважене щомісяця складати акти звіряння розрахунків на надані послуги. Тобто ці акти складаються вже після проведення розрахунків з підприємствами, що надають послуги, а сам після перерахування коштів. З цього виходить, що зазначені акти складаються не для підтвердження достовірності наданих перевізником послуг, які вказані в звіті про надання послуг, а для достовірності проведених управлінням розрахунків за надані послуги та реальність існуючої заборгованості.  

 Вищевикладене, узгоджується з поясненнями наданими позивачем в судовому засіданні. Натомість стороною відповідача не надано суду даних і доказів того, що приймання-передача послуг з перевезення мала оформлюватись між ПП «Надія» та управлінням праці та соціального захисту населення Городнянської РДА актами звірки і управління було уповноважене та зобов’язане проводити вказані звірки.  

 Крім того, слід зазначити, що внаслідок неправильного складення перевізником ПП «Надія» розрахунку за липень 2010 року, що призвело до незаконного надання пільг на суму 12199,20 грн., ніяких збитків державі заподіяно не було, оскільки розрахунки за липень 2010 року між ПП «Надія» та управлінням праці та соціального захисту населення Городнянської райдержадміністрації не проводились.  

 Враховуючи вищевикладене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винність позивача у порушенні ним Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Мінстату від 27.05.1996 року № 150, а також ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, факти викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог стороною відповідача не спростовані, а інших доказів правомірності свого рішення сторона відповідача не надала.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.  

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164-2, 234-1, 251-252, 255, 280, 283-284, 287-289 КпАП України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 року № 996-ХІV, Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженою наказом Міністерства статистики від 27.05.1996 року № 150, ст. ст. 6, 8-11, 18, 70-72, 86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -  

  ПОСТАНОВИВ :  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до першого заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченка Сергія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.  

Скасувати постанову серії ДКРС № 25-761/2010 від 27.10.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену першим заступником начальника контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області Нікітченко Сергієм Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..  

  Рішення суду є остаточним і постанова оскарження не підлягає.  

Суддя :                                       О.Д.Березовський