№ 2-1369

2010 рік.

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

   14 липня 2010 року.                                                                     Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                       Богдана С.І.

при секретарі                                                                                Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приват Банк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, виселення з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації в квартирі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідно до укладеного договору № CVSNG40000006814 від 09.04.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 250000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 10.04.2025 року.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші виплати.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання належним чином не виконав.

Згідно ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 08.08.2009 року має заборгованість 271555 грн. 34 коп. з них :

-  246911 грн. 75 коп. заборгованість по кредиту,

-  732 грн. 65 коп.  заборгованість по простроченому кредиту,

-  2469 грн. 12 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом,

-  21219 грн. 07 коп. заборгованість по простроченим процентам,

-  222 грн. 75 коп. заборгованість по пені.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором  Приватбанк і відповідач 09.04.2008 року уклали договір іпотеки № CVSNG40000006814. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 47,90 м.кв. яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору про встановлення часток у спільній сумісній власності та дарування часток квартири.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України « Про іпотеку » у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до ст.. 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні зазначається і спосіб реалізації предмету іпотеки, а також зазначається, що мешканці виселяються, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Також мешканці житлового приміщення підлягають зняттю з реєстрації житлового приміщення, оскільки їх реєстрація може перешкодити в реалізації приміщення.

Тому позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 271555 грн. 34 коп. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ « Приват Банк » з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з АДРЕСА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО УМВС України в Чернівецькій області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі і дав свої пояснення.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовних вимог не визнав і дав свої пояснення.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позивачу в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ « Приват Банк » та ОСОБА_1 було укладено 09.04.2008 року договір про іпотечний кредит № CVSNG 40000006814 згідно якого кредитор зобов’язувався надати позивальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 250000 гривень, а позивальник зобов’язувався прийняти та належним чином використовувати  і повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки визначені договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 2,09 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.  

Пунктом 8.9 цього договору зазначено, що сторони домовилися, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим підпунктом. Кредитор може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення уразі настання будь-якої з обставин, а саме порушення позичальником кредитної дисципліни ; погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться кредитором … ; здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті ; підвищення ставки більш ніж на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої з обставин, передбачених цим пунктом договору , кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за договором в наступному порядку, а саме :

-   кредитор не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника поро встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана в договорі…;

-    такий новий розмір відсоткової ставки за цим договором починає застосовуватися з дати, що була вказана у повідомлені кредитору до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього договору новим розміром

відсоткової ставки, позичальник у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні кредитору, зобов’язується надати на зазначену у договорі адресу кредитору письмове повідомлення про свою незгоду із такою новою ставкою .

В судовому засіданні судом встановлено, що та сума заборгованості, яка заявлена позивачем в позові складається із заборгованості по відсотках, які були одностороннє змінені самим позивачем.  

Після збільшення розміру ставки з 01.02.2009 року, ПАТ КБ « Приват Банк » повідомлення про зміну відсоткової ставки позивачу не надіслав, чи порушив вимоги п.4 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів » .

В листі банку від 31.12.2008 року не зазначено конкретно взаємозв’язок між збільшенням розміру відсоткової ставки та зміною кон»юктури ринку грошових ресурсів України, не роз’яснено правило за яким збільшено розмір відсоткової ставки по кредиту.

Процентна ставка банком підвищується з 01.02.2009 року, тобто після набрання чинності статтею 1056-1 ЦК України. Відповідачка ОСОБА_1 не надала своєї згоди на зміну відсоткової ставки за кредитною угодою, а тому відсоткова ставка повинна була залишитися без зміни до повного виконання ОСОБА_1 всіх умов угоди обома сторонами.

Як було встановлено, ОСОБА_1 зобов’язання взяті по договору іпотечного кредиту від 09.04.2008 року виконувалися і не порушувалися, про що свідчать квитанції про перерахування грошових коштів згідно графіку погашення кредиту.

Згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » від 12.12.2008 року, Цивільний кодекс України було доповнено ст.. 1056-1 згідно якої розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до Постанови Національного банку України « Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту » від 10.05.2007 року банки зобов’язані в кредитному договорі зазначити правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або інших випадках.  

Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін ( зміни кредитної політики банку ) .

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач одностороннє змінив умови договору кредиту, не повідомив відповідача про зміну процентної ставки за кредитним договором , то він поступив неправомірно, нарахована заборгованість не відповідає умовам кредитного договору, а тому в позові позивачу слід відмовити. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачка систематично погашає кредит та відсотки за його користування виходячи з графіку, який був укладений одночасно з договором кредиту.

Що стосується вимог про виселення відповідачів з квартири, то ці вимоги позивача також не можуть бути задоволенні, оскільки будь-яких протиправних дій по ухиленні від сплати кредиту відповідачами не було здійснено. Відповідачкою ОСОБА_1 , яка є стороною в договорі іпотечного кредиту не вчинено таких дій, які би свідчили про те, що вона не виконує основного зобов’язання за кредитом, а тому банк як Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного та ст.ст. 526,527,530,651,1056,1056-1 ЦК України, Закону України « Про захист прав споживача » від 12.05.1991 року, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12. 2008 року, керуючись ст.ст. 10,60,209, 213,215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В позові Публічному акціонерному товариству комерційний банк « Приват Банк » до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, виселення з квартири АДРЕСА_4 зі зняттям з реєстрації в квартирі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                 Суддя                                                          Богдан С.І.