Справа № 2-7638\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ТОКОВОЇ С. Є.,
при секретарі - ОВЧАРЕНКО І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права власності на квартиру, що містить об’єкт самочинного будівництва, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на квартиру, що містить об’єкт самочинного будівництва, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно договорів купівлі-продажу від 03 листопада 2003 року вона придбала земельну ділянку з будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 17 листопада 2005 року позивачка є власницею земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1. У зв’язку з необхідністю відчуження вищевказаного майна, а саме продажу, позивачка звернулась в органи БТІ для отримання необхідних документів, але після проведення поточної інвентаризації органами БТІ було виявлено самочинне будівництво, яке для більшої зручності вона збудувала сарай - «О», «Н» - літню кухню та прибудову – «а1», що перешкоджає здійсненню її права на відчуження належного майна. Просила суд визнати за нею право власності на самочинне будівництво.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, та просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудовані сарай – («О»), («Н») - літню кухню та прибудову – («а1»).
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлені наступні факти та обставини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, згідно договорів купівлі-продажу від 03 листопада 2003 року придбала земельну ділянку з будинком та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 17 листопада 2005 року № 010577501546 ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 1000 кв.м. по вул. Глібова, 12 в м. Черкаси, по фактичному користуванню загальна площа ділянки складає 1221 кв.м.
Для більшої зручності та без відповідного дозволу позивачка збудувала сарай - «О», «Н» - літню кухню та прибудову – «а1» по АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власнику, користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як встановлено в судовому засідання сусідка позивачки ОСОБА_2 надала письмову згоду, що не заперечує проти визнання права власності на самочинно збудовані будівлі за позивачкою, а отже її права не порушено.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо можливості визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудовані сарай – («О»), («Н») - літню кухню та прибудову – («а1»), оскільки зібраними у справі доказами підтверджено, що самовільні споруди не порушують прав та законних інтересів будь-яких осіб та відповідають вимогам державних будівельних норм, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 5, 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані сарай – («О»), («Н») - літню кухню та прибудову – («а1») по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: