Судове рішення #12928796

  Справа № 2а-2120/10

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 16 грудня   2010 року                                                               Придніпровський районний суд  

м. Черкаси

В складі: головуючого  - судді                        Колода Л.Д.  

при секретарі                                                     Юрченко В.А.  

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни, -

 В с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до  відповідача  управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси  про стягнення недоплаченої  щомісячної державної допомоги дітям війни.  

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він народився в 1943  році і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни. Згідно ст. 6  даного Закону з 01.01.2006 р. йому повинна виплачуватись  щомісячна соціальна  державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно  Закону України  від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110, Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  та від 22.05.2008 року  положення, що  призупиняли  дію статті 6  Закону, були визнані такими, що не відповідають  Конституції України ( є неконституційними) та втратили чинність з дня  їх ухвалення.  

Таким чином, позивач вважає, що  відповідач повинен  був здійснювати виплату  належної  йому  допомоги у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  за 2006-2009 роки в сумі 5 132 грн. 10 коп.  

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  державні соціальні гарантії дітям війни  встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що  при прийнятті інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позивач вважає, що відмова  відповідача – управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси  є протиправною, і такою, що  суперечить Конституції  та законам України.  Розмір підвищення  до пенсії відповідно до ст. 6  Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком  відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування» встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, що  втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили  працездатність  складає: з 1 січня – 350 грн.; з 1 квітня - 359 грн.; з 1 жовтня – 366 грн. Згідно з Законом України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що  втратили працездатність, складає :  з 1 січня – 380 грн.;  з 1 квітня – 406 грн.;  з 1 жовтня – 411 грн.  Згідно з Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України» прожитковий мінімум  для осіб, що  втратили працездатність, складає з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн.;  з 1 липня – 482 грн.;  з 1  жовтня – 498 грн. Згідно із ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня – 498 грн., з 1 листопада – 573 грн.

Згідно рішення Конституційного суду України № 19 рп від 09.09.2010 р. визнано неконституційними зміни до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України щодо обчислення, перерахунку, здійснення, надання одержання пенсійних виплат непрацездатним громадянам  виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків, або грошової компенсації замість них. Обґрунтовуючи прийняте  рішення  Конституційний Суд України  указав, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Проте зміни до КАС України і ЦПК України звузили процесуальні права позивача у справах, пов»язаних з соціальними виплатами, обмеживши його можливості в судовому захисті своїх прав у спорах із об»єктом владних повноважень, що порушує ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 55 Основного Закону України.    

Тому, вважає, що його процесуальне становище  при зверненні з позовом в порядку адміністративного судочинства не повинно бути гірше ніж при зверненні  по цивільному судочинству України (3-х річний строк позовної давності).  А тому просить поновити строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 99 КАС України Визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною. Стягнути з відповідача на користь позивача не донараховану щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період 2006-2009 роки в сумі 5132 грн. 10 коп.  Судові та матеріальні витрати пов»язані з даною справою покласти на відповідача. Зобов»язати відповідача нараховувати та виплачувати цю допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії.  

 Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити.    

 Представник   Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси  в судове  засідання  не з»явився, надіслав клопотання, в якому просить суд справу слухати без участі представника управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси, адміністративний позов не визнають в повному обсязі.    

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові  матеріали справи,  суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України  з 01.01.2006 року позивачеві  повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи щомісячна державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали  вищевказані виплати була призупинена.    

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29,36 ,ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71, ст. 98, 101, 103, 111  Закону України «Про Державний  бюджет України на 2007 рік» визнано  такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України  щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін та інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,3 ч.2, ст.6 ч.2, ст.8, ч.2 ст. 19, ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України.      

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є  неконституційними). Відповідно до п.п.5,6,7 результативної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р.:   п.5. Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнані неконституційними.   Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» П 07-17), визнаних неконституційними.  Згідно  п.7. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 152 Конституції  України закони та інші  правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України  визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Згідно ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності  держави.  Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

 Стаття 8 Конституції України  встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

 Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно  ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  Позивач звернувся до суду  з позовом 14.10.2010 року,  свої позовні вимоги не збільшував. Про порушення свого права дізнався в 2008 році.  Тому суд вважає, що позивач  за період 2006-2009 роки  пропустив встановлений законом шестимісячний термін звернення до суду, причину його пропуску не вказує, а тому строк позовної давності поновленню не підлягає.  Пропущення позивачем  строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв»язку з пропуском позивачем  строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 3,8, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 21, ст. 152  Конституції України, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, та від 22.05.2008 року, ст.ст. 12,17, 19, 99, 100, 159- 162 КАС України, суд, -

   П о с т а н о в и в:

  В позові  ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни  - відмовити.          

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.  

    Головуючий:  (підпис)                     Копія вірна  

  Суддя                                                                                                                       Л.Д. Колода  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація