Справа № 2п-609/10  

РІШЕННЯ    

  Іменем України  

 6 грудня 2010 року               Погребищенський  районний  суд Вінницької області    

      в складі: головуючого, судді Бойчука О.Г.

з участю секретаря Павліченко М.Д.

адвоката ОСОБА_1    

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -  

в с т а н о в и в:                

      12 лютого 2009 року до суду подано цей позов.

26 травня 2009 року Погребищенським районним судом постановлено заочне рішення копію якого направлено відповідачу ОСОБА_4.  

У вересні 2010 року відповідач ОСОБА_4 подав заяву про перегляд заочного рішення мотивуючи тим, що він копію заочного рішення не отримав, оскільки перебував за межами України.  

19 листопада 2010 року заяву ОСОБА_4 задоволено і постановлено ухвалу про скасуван-ня заочного рішення від 26 травня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим примі-щенням і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 09:30 годину 24 листопада 2010 року у приміщенні Погребищенського районного суду. Дана ухвала проголошена в судовому засіданні в присутності сторін та їх представників.  

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і обґрунтовує по підставам викладеним у заяві та тим, що вона є власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями за № АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 квітня 2007 року, посвідченого Погребищенською державною нотаріальною конторою 26 квітня 2007 року за реєстровим № 794, зареєстрованого КП „ВООБТІ” 11 березня 2008 року в реєстровій книзі за № 1, за реєстровим № 52. Вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями є її особистою власністю, оскільки придбаний нею поза шлюбом та за власні кошти.

В зазначеному житловому будинку крім неї зареєстрований ОСОБА_4, відповідач по справі, що підтверджується штампом про реєстрацію в домовій книзі на будинко-володіння та зроблена відмітка в його паспорті громадянина України.

Протягом нетривалого періоду часу вона та відповідач вели спільне господарство та мали спі-льні інтереси до життя, тобто перебували в фактичних шлюбних стосунках. Потім відповідач різко змінив своє ставлення до неї, що призвело до відповідного конфлікту між ними, що потяг-нуло в подальшому розірвання та повне припинення спілкування.

Крім цього, відповідач ОСОБА_4 11 березня 2008 року, у зв’язку з черговим конфліктом, що виник між ними на грунті побутових непорозумінь, залишив своє постійне місце проживання в належному її жиловому будинку, взяв особисті речі і майно, яке було придбано під час спіль-ного проживання і виїхав за межі району у Російську Федерацію до сімї, маючи паспорт громадянина Російської Федерації. Тепер її відомо, що в м. Єлабугу. Був відсутній в селі Стани-лівка Погребищенського району півтора року і приїхав до родичів тільки в серпні 2010 року. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечує і показав, що з позивачкою ОСОБА_3 перебував у фактичних шлюбних стосунках і проживали в с. Воскодавенці Козятинського району, а потім у 2007 році переїхали в с. Станилівка Погребищенського району. Там разом купили даний будинок по АДРЕСА_3. В даному будинку проживали до 16 березня 2008 року, а потім розтались в цивільному шлюбі, він забрав особисті речі і 18 березня 2008 року виїхав в м. Єлабугу Російської Федерації. Там проживав і працював, а в с. Станилівку Погреби-щенського району приїхав до родичів в кінці липня 2010 року. Являється громадянином України та громадянином Російської Федерації, зареєстрований в м. Єлабуга. Являється „Дитиною вій-ни” пільги отримав як громадянин України, оскільки в той час жив на Україні. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх перекон-ливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України (Обовязки доказування і подання доказів)

1. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і

щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

4. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п.1, п.2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користуван-ня та розпорядження своїм майном та на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3, є власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями за № АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 квітня 2007 року, посвідченого Погребищенською державною нотаріальною конторою 26 квітня 2007 року за реєстровим № 794, зареєстрованого КП „ВООБТІ” 11 березня 2008 року в реєстро-вій книзі за № 1, за реєстровим № 52. Вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями є її особистою власністю, оскільки придбаний нею поза шлюбом та за власні кошти (а.с. 5,6,7, 8-13).

В зазначеному житловому будинку крім неї зареєстрований ОСОБА_4, відповідач по справі, що підтверджується штампом про реєстрацію в домовій книзі на будинко-володіння та зроблена відмітка в його паспорті громадянина України (а.с. 14, 15).

Згідно актів про відсутність проживання за місцем реєстрації особи складених комісією в складі 3-х осіб від 02.06.2008р., 02.08.2008р., 02.10.2008р., 03.11.2008р., 03.01.2009р., 07.02.2009р. відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований відповідно до штампу про реєстрацію в домовій книзі за житловим будинком з господарськими будівлями за № АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3 на праві особистої власності на час складання цього акту відсутній. Будь-які відомості про інше постійне місце проживання зазначеної вище особи членами комісії не відоме (а.с.16-21).  

Згідно довідки виконкому Станилівської сільської ради № 432 від 06.12.2008р. ОСОБА_4 в селі Станилівка Погребищенського району не проживає (а.с. 23).

Згідно довідки № 1478 від 27.02.2009р. виданої ст. інспектором СГІРФО Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно значиться зареєстрованим в с. Станилівка Погребищенського району Вінницької області з 08.12.2005 року (а.с.27).

Згідно довідки № 8125 від 23.11.2010р. виданої ст. інспектором СГІРФО Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області паспорт громадянина України серії АВ № НОМЕР_1 від 30 липня 2002 року виданий Погребищенським РВ УМВС на основі паспорта зразка СРСР 111-КБ № НОМЕР_2 виданого ОВС Автозаводського РВ м. Єлабуга Татарської АССР 12 травня 1983 року. Документування проводилося на основі Закону України „Про громадянство”, так як у громадя-нина ОСОБА_4 була постійна прописка на території України. Копію заявки на видачу паспорта завірено Станилівською сільською Радою (а.с.78, 79)

Згідно паспорта громадянина Російської Федерації 92 03 540103 виданого 09 січня 2003 року Електротехнічним ОВД м. Набережні Челни Республіка Татарстан ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженцю с. Станилівка Погребищенського району Вінницько області, зареєстрований 26 березня 2008 року в АДРЕСА_1 (а.с. 55).

Згідно трудової книжки виданої на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3  зроблено запис за № 43 01.07.2008р., що ОСОБА_4 прийнятий на роботу в м. Єлабуга Республіка Татарстан слюсарем-ремонтником по 6 розряду в Товариство з обмеженою відпові-дальністю  „ДИС” наказ № 105-к і звільнений за власним бажанням 20 липня 2009 року наказ № 141-к від 20.07.2009р. (а.с.56, 57).

Згідно вимог ст. 71 Житлового кодексу України, право користування житлом зберігається за тимчасово відсутнім громадянином протягом шести місяців.  

Згідно до ст. 107 Житлового кодексу України - у разі вибуття наймача або члена його сім’ї на інше постійне місце проживання, така особа втрачає право користування житловим приміщен-ням з дня вибуття.  

Згідно до ст. 72 Житлового кодексу України - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.  

Згідно вимог ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_3 є власником цілого житлового будинку з господарськими будівлями за № АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 квітня 2007 року, посвідченого Погребищенською державною нотаріальною конторою 26 квітня 2007 року за реєстровим № 794, зареєстрованого КП „ВООБТІ” 11 березня 2008 року в реєстро-вій книзі за № 1, за реєстровим № 52. Згідно домової книги ОСОБА_4 зареєстрований в вищезазначеному будинку, проте відповідач ОСОБА_4 16 березня 2008 року залишив місце проживання в житловому будинку по АДРЕСА_3, вибув за межі району і зареєструвався на підставі паспорта грома-дянина Російської Федерації 92 03 540103 виданого 09 січня 2003 року Електротехнічним ОВД м. Набережні Челни Республіка Татарстан 26 березня 2008 року в АДРЕСА_1 та являючись громадянином Російської Федерації де і зареєстрований по тепе-рішній час.

Обґрунтування відповідача, що він зареєстрований та має право на проживання в будинку № АДРЕСА_3 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і спростовується показами позивачки та зібраними доказами по справі.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідач дійсно без поважних причин не проживає у будинку за № АДРЕСА_3 більш, ніж шість місяців, і є підстави визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням за вказаною адресою.    

Спір вирішений на підставі ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 107, 150 Житлового кодексу України.

Керуючись  ст. 317, 319 ЦК України,  ч.1 ст. 71, ст. ст. 72, 107, 116, 150 Житлового кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60,  213-215 ЦПК України суд,-    

                                                                          В и р і ш и в :

      Позов задовольнити повністю.  

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 особою такою, що втратила право на користування житловим приміщенням: житловим будинком з господарськими будівлями за № АДРЕСА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголо-шення, через Погребищенський районний суд.

Дане рішення складено в повному обсязі 10.12.2010р.

 Суддя  (підпис)                                                                                                    О.Г. Бойчук