Справа № 2а-3891/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бакуменко А.В.,
при секретарі Кисточки І.В.
розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни.
Згідно позову, на підставі ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим їй повинні з 1 січня 2005 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Просить суд визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську в частині не нарахування їй грошового підвищення до пенсії з 1 січня 2006 року за нормами, встановленими для дітей війни, зобов’язати нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії за період з 01.09.2007р. по 30.10.2010р.
У судове засіданні позивач не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача УПФУ у м. Краматорську у судове засідання не з’явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, суду надала письмові заперечення та заяву в якій просить слухати справу в її відсутності, позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач, згідно паспорту народився в ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007 р.р., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-1У „Про державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком : з квітня -410,06 грн., з 1 жовтня -415 грн.11 коп.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується надбавка у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу I пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в п. 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
Таким чином, право вимоги у позивача щодо проведення йому нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни за 2008рік виникло з 22.05.2008р.
Стосовно вимог за 2009р. та 2010р. суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми КМУ не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48.1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 01 жовтня – 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009-2010 р.р. в вищезазначену постанову не вносилося.
Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по даний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено 6 місячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. Коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період 01.09.2007по 1 травня 2010 рокк, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст..46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Керуючись ст..ст. 2,11,17,18, 94,99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Пенсійного Фонду України в м. Краматорську по невиплаті надбавки неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів державного бюджету України підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_2 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн.70 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржене до Адміністративного Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі протягом десяти днів від дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя
Краматорського міського суду А.В.Бакуменко