АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці « 17 » квітня 2007р.
колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ковтюк Є.І.
суддів Підгорної С.П., Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
перекладача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українець, уродженець та мешканецьАДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, розлучений, непрацюючий, судимий:
Ленінським районним судом м. Чернівців 22 лютого
1995 року за ст.ст. 81 ч.3,140 ч.І КК України на два роки
позбавлення волі, цим же судом 27 листопада 1995 року
за ст. 140 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі,
цим же судом 14 грудня 1998 року за ст.140 ч.2 КК
України на один рік три місяці позбавлення волі,
Першотравневим районним судом м. Чернівців 21
листопада 2000 року за ст. 140 ч.2 КК України на один
рік шість місяців позбавлення волі, Шевченківським
районним судом м. Чернівців 18 липня 2002 року за ст.
185 ч.2 КК України на один рік десять місяців
позбавлення волі, цим же судом 27 жовтня 2004 року за
ст. 185 ч.2 КК України на два роки шість місяців
позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 06
травня 2006 року на 8 місяців 21 день, -
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі. На
підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано не
відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців
від 27 жовтня 2004 року і остаточно призначено покарання у виді
позбавлення волі на три роки шість місяців.
Справа №11-13 7/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Волошин С. О,
Категорія ст.,185 ч.2 КК України Доповідач Підгорни С.П.
2
Міра запобіжного заходу залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено з 25 серпня 2006 року. Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_2, визнаний винним у тому, що він 19 серпня 2006 року приблизно о 19 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в салоні тролейбусу маршруту №5 на зупинці «Боженко» по вулиці Головній міста Чернівців повторно таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_3 мобільний телефон «Моторолла С-650» зі стартовим пакетом загального вартістю 730 гривень, який знаходився у чохлі на поясі потерпілого.
В апеляції засуджений просить скасувати вирок районного суду щодо нього, оскільки вважає себе невинуватим у вчиненні інкримінованого злочину і міра покарання йому призначена надто сувора.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, прокурора, що вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених судом доказів.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_3 в суді видно, що він, перебуваючи 19 серпня 2006 року в салоні тролейбусу маршруту №5 на зупинці «Боженко» помітив відсутність мобільного телефону в чохлі на поясі і тут же помітив свій телефон в руці засудженого, який в салоні тролейбусу стояв поруч. Пояснив, що вивів засудженого з тролейбусу і забрав свій телефон, оскільки засуджений намагався його викинути, а також покликав працівників міліції і передав їм засудженого.
З показань свідка ОСОБА_4 видно, що вона, їдучи 19 серпня 2006 року з чоловіком ОСОБА_3 у тролейбусі, на зупинці «Боженко» помітила у правій руці засудженого мобільний телефон свого чоловіка і в цей час ОСОБА_3 виявив крадіжку телефону, забрав у засудженого свій телефон, вивів його з тролейбусу і передав працівникам міліції.
Свої показання потерпілий та свідок ОСОБА_4 підтвердили під час проведення очних ставок з засудженим (а.с. 22, 23).
В судовому засідання засуджений ОСОБА_2., не визнаючи свою вину у скоєнні крадіжки, показав, що 19 серпня 2006 року, будучи у нетверезому стані, їхав тролейбусом маршруту № 5 і на зупинці «Боженко» раніше незнайомий йому потерпілий виявив відсутність мобільного телефону, повернувся в салон тролейбусу, схопив його за руку і став вимагати повернення телефону, потім передав його працівникам міліції, які його обшукали і телефону не виявили.
Судова колегія вважає, що рішення суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину є правильним, оскільки показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 послідовні, об'єктивно відповідають
3
обставинам справи і є правдивими. Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 та засуджений раніше знайомі не були і у потерпілого не було підстав оговорювати засудженого. Невизнання засудженим своєї вини у скоєнні злочину судом правильно розцінено як обраний спосіб уникнути відповідальності за скоєне.
Разом з тим, судова колегія вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 є невірною. Аналіз показань потерпілого, свідка ОСОБА_4 та самого засудженого свідчить про те, що злочин засудженим не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, він був затриманий потерпілим в салоні тролейбусу з мобільним телефоном у руці і можливості розпорядитися викраденим майном не мав. Тому судова колегія вважає, що дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати зі ст. 185 ч.2 КК України на ст.ст. 15 - 185 ч.2 КК України, оскільки судом доведено, що засуджений ОСОБА_2., будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком, вчинив замах на таємне викрадення мобільного телефону потерпілого, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, був затриманий потерпілим на місці скоєння злочину.
Міра покарання засудженому призначена судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих, на які засуджений посилається в апеляції. Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів і підстав для пом'якшення засудженому покарання судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2007 року відносно ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 185 ч.2 КК України на ст.ст. 15-185 ч.2 КК України і вважати його засудженим за ст. 15 - 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на три роки. Решта вироку залишити без змін.
Головуючий Є.І. Ковтюк
Судді С.П. Підгорна,
В.Ф. Кифлюк