Справа № 2-а-2807

2010 рік

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 26 жовтня 2010 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АР 238954 від 20 вересня 2010 року ,

в с т а н о в и в :  

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АР 238954 від 20 вересня 2010 року.

В позові зазначено, що постановою  серії  АР 238954  по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення  від 20 вересня 2010 року  позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень.

Однак, позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки при складанні протоколу та постанови інспектором  ДПС  не було з'ясовано і доведено обставин, які б свідчили про наявність вини позивача в скоєнні правопорушення, пояснення позивача до уваги інспектором ДПС не прийняті.

Позивач просить суд задовольнити позов визнати протиправними дії  відповідача –  інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича при винесенні ним постанови  серії  АР 238954  по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року та скасувати  постанову  серії  АР 238954  по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року .

В судове засідання позивач не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не надав.

Суд, вивчив матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.    

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, – тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, – продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою  серії АР № 238954 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що  20 вересня 2010 року, приблизно в 03 годин 23 хвилини, по вул. Ломоносова в м. Мелітополі керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1, порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив вимоги  п. 11.2, 11.5  Правил Дорожнього руху України.

Вищезазначена постанова ґрунтується виключно на даних протоколу про адміністративне правопорушення, а особисті пояснення позивача  інспектором  ДПС до уваги не прийняті,  жодних інших доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення не зазначено.

Крім того, п ри винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи .

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови  інспектором  ДПС не було не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина позивача у скоєнні правопорушення ніяким чином не доведена, тому постанову серії  АР 238954  по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року не можна визнати законною та обґрунтованою і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують. Доказів, які спростовують це, відповідачем суду не надано, в судове засідання відповідач не  з'явився, своїх заперечень не надав, адміністративного матеріалу до суду не направив, а повідомлені позивачем обставини не викликають жодного сумніву, тому суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими.

Таким чином,  суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача – визнання неправомірними дій відповідача – інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича при винесенні постанови серії АР № 238954  по справі про адміністративне правопорушення від 20  вересня 2010 року, скасування  постанови серії АР № 238954  по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року  про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень, з подальшим закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а саме: копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 5), копією постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 7); іншими матеріалами справи, то вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 99 – 102, 159 – 163 КАС України, ст. 33, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, суд  

  п о с т а н о в и в :  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АР 238954 від 20 вересня 2010 року – задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора роти ДПС ДАІ м. Мелітополя в Запорізькій області Белана Ігоря Олеговича при винесенні постанови серії АР 238954  по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень .

Скасувати  постанову серії АР 238954 від 20 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 505 гривень.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.      

  Суддя: