Справа № 2-1715-2010 р.                   

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

      02.12.2010 р.   Заводский райсуд м.Запоріжжя  в складі

судді:                    Марченко Н.В.  

при секретарі:     Фурдак В. И.

Розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «ЗТМК» про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  

 УСТАНОВИВ

 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв*язку з тим , що  ОСОБА_1, працював на КП «Запорізький титано -магнієвий комбінат» з 16 вересня 1987 року, в тому числі на посаді інженера з комплектації устаткування 1 категорії у відділі матеріально-технічного постачання з червня 2009 року.

Наказом № 195/ОК від 24.06.2010 року позивач  було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скорочення штату.

Звільнення позивач вважає незаконним з тих підстав, що    згідно наказу № 221 від 23.06.2010 року п.1 передбачено виключення зі штатного розпису працівників управління «Запорізький титано - магнієвий комбінат» (цех № 30) з номером 7, підрозділ «відділ матеріально-технічного постачання» у кількості 15 одиниць, а п.2 передбачено ввести у штатний розпис управління КП«Запорізький титано - магнієвий комбінат» ( цех № 30 ) підрозділ «Відділ забезпечення виробництва», з номером 7 у кількості 13 одиниць. Згідно наказу № 300 від 23.08.2010 року було внесено зміни до наказу № 221 від 23.06.2010 року, та підтверджено введення 13 одиниць у новостворений відділ.

На підставі вищевикладеного, ніякого скорочення штату на комбінаті не було.  

Крім того, на порушення вимог ч.2 ст.40 КЗпП України відповідач не запропонував іншу роботу хоча згідно нововведеним посадам «відділу забезпечення виробництва» кваліфікація, досвід роботи і знання дозволяли мені зайняти одну з нововведених посад.

Також розірвання трудового договору з підстав п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкової організації, членом якої є працівник. Згідно виписці з протоколу засідання профкому від 01 вересня 2010 року Постановою профкому первинної профспілкової організації металургів і гірників України на КП «Запорізький титано - магнієвий комбінат» не дав згоду на звільнення за скороченням штату інженера ОСОБА_1.

Також  при скороченні штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією, згідно ст..42 КЗпП України. Всупереч вищевикладеного, відповідач надав право колишнім співробітникам відділу матеріально-технічного постачання, які мають більш низький рівень кваліфікації, освіти і з меншим стажем роботи право отримати посади в новоствореному "відділі забезпечення виробництва".

Таким чином оскільки його звільнення з посади проведено безпідставно та з порушенням порядку звільнення , позивач просить поновити його на роботі , а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.  

Представники відповідача  позов не визнали суду пояснили , що відділ в якому працював позивач було ліквідовано у зв*язку з чим було проведено скорочення штату працівників. 01.09.2010 позивача було звільнено з роботи і в той же день було створено новий відділ. Вакансії в новому відділі позивачу не запропоновувались, хоч іншим працівникам були запропоновані вакансії у знову створеному «відділі забезпечення виробництва». Профком підприємства відмовив у наданні  згоди на звільнення позивача, але оскільки рішення профкому було невмотивоване, то при звільненні позивача це рішення не було прийняте до уваги.  

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він працював на КП «ЗТМК» у відділі «матеріально-технічного постачання» . У зв*язку з скороченням штату і ліквідацією відділу «матеріально-технічного постачання» його було звільнено з роботи і запропоновані вакансії в тому числі і в новоствореному «відділі забезпечення виробництва» 01.09.10 він написав заяву про прийняття його на посаду економіста новоствореного відділу «забезпечення виробництва»

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши  докази по справі суд вважає позов таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.  

ОСОБА_1, працював на КП «Запорізький титано -магнієвий комбінат» з 16 вересня 1987 року, в тому числі на посаді інженера з комплектації устаткування 1 категорії у відділі матеріально-технічного постачання з червня 2009 року.

Наказом № 195/ОК від 24.06.2010 року позивач  було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скорочення штату.

Суд вважає , що позивач  був звільнений відповідачем безпідставно та  з порушенням закону з наступних підстав.  

Скорочення штату на КП «ЗТМК» було проведено на підставі наказу №221 від 23.06.2010 , та наказу №300 від 23.08.2010, а саме було ліквідовано підрозділ «відділ матеріально-технічного забезпечення» та з 01.09.21010 було введено в штатний розклад новий підрозділ «відділ забезпечення виробництва» з тими же професіями , що і в ліквідованому підрозділі, де працював позивач (а.с.3-6).  У встановлений законом строк робітники ліквідованого відділу були письмово попереджені про звільнення у зв*язку з скороченням чисельності штату.  

У відповідності до ст.. 40 ч. 2 КЗпП України звільнення робітника з підстав указаних в п 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України дозволяється , коли неможливо перевести його з його згоди на іншу роботу. Як встановлено в судовому засіданні,  дійсно,  позивача по справі було ознайомлено з переліком вакансій по комбінату станом  на 31.08.09. , а 01.09.2010 згідно наказів №221 від 23.06.2010 , та №300 від 23.08.2010, на КП «ЗТМК»  було створено новий підрозділ «відділ забезпечення виробництва» з тими же професіями , що і в ліквідованому підрозділі, де працював позивач, але 01.09.2010 вакансії у цьому підрозділі не були запропоновані позивачу, а відповідач був звільнений з роботи. Крім того, судом встановлено, що деяким робітникам, яких було попереджено про звільнення у зв*язку з скороченням чисельності штату,  вакансії у новому підрозділі було запропоновано, що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_2 , а також наданою відповідачем копією його заяви про прийняття на роботу від 01.09.2010. Таким чином в судовому засіданні встановлено , що відповідачем позивачу  не було запропоновано  всіх вакантних посад , що відповідають його кваліфікації на день звільнення тобто на 01.09.2010. Крім того, вирішуючи питання про законність звільнення ОСОБА_1 за ст.. 40 ч. 1 КЗпП України , суд враховує ту обставину, що профспілковий комітет підприємства, розглядаючи питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 з займаної посади інженера комплектування обладнання 1 категорії не надав згоди на його звільнення (відмовив). Ст. 43 КЗпП України передбачає в данному випадку отримання згоди профспілкового органу для звільнення робітника. Таким чином згода профспілкового органу є підставою для звільнення. Відсутність такої згоди  (відмова про  звільнення робітника) , означає , що підстав для звільнення немає, а це тягне за собою поновлення робітника на роботі. У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду трудових спорів» указано, що згода (або відмова) на звільнення має юридичну силу тільки за умови якщо воно надане з підстав, що зазначені власником у поданні про надання згоди на звільнення. В данному випадку профспілковий орган не дав згоди на звільнення з тих підстав , що і зазначалось у поданні власника, тобто не дав згоди на звільнення ОСОБА_1   саме за скороченням штату   . Таким чином, доводи відповідача про те, що суд не може брати до уваги той факт , що профспілковий орган відмовив у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату є безпідставними.  

У відповідності до ст.. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі суд повинен винести рішення також про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. ОСОБА_1 був звільнений 01.09.2010 , що видно з запису у трудовій книжці . Період з 01.09.10 по 02.12.10 складає 84 робочих днів . Середньоденна зарплата ОСОБА_1  згідно довідки бухгалтерії КП «ЗТМК»  складає 120,44 грн. Тому середній заробіток за 84 робочіх дня вимушених прогулів складає 84 х 120,44=10116,96  грн. , які належить стягнути з відповідача.  Згідно ст.. 367 ЦПК України суд повинен допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць , що складає 28 днів х 120,44 грн.= 3372,32 грн.  

 Керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 40,43,233,235,236  КЗпП України,  суд

                          ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити.

      Поновити ОСОБА_1 в посаді інженера з комплектації устаткування 1 категорії КП «Запоріжький титано-магнієвий комбінат»

 Стягнути з КП «Запоріжький титано-магнієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.09.10 по 02.12.10 – 10116,96 грн.  

 Стягнути з КП «Запоріжький титано-магнієвий комбінат» на користь держави держмито 101,17 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.  

 Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 в посаді інженера з комплектації устаткування 1 категорії КП «Запоріжький титано-магнієвий комбінат» та стягнення з КП «Запоріжький титано-магнієвий комбінат» середнього заробітку за 1 місяць в суммі 3372,32 грн.  

 Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.  

Суддя: