Справа № 2а-5893/10
ПОСТАНОВА
іменем України
29 грудня 2010 року суддя Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області Тарасенко С.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183І КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як «дитині війни»,
ВСТАНОВИВ:
19.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як «дитині війни». Свої вимоги обґрунтовує тим, що він народився 1941 р., відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Згідно із ст. 6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем така допомога йому не виплачується.
Позивач просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року.
Справа розглядається, відповідно до ст. 183І Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, без проведення судового засідання.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 22.11.2010 р. в частині вимог про покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 р. по 17.11.2009 р. позов залишено без розгляду; поновлено строк звернення до суду за період з 18.11.2009 р. по 18.05.2010 р.
Відповідач свої заперечення проти позову у встановлений законом строк не надав.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши докази по справі у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України» від 30.04.2010 р. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн. та визначено , що розміри соціальних гарантій на 2010 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 01.01.2010 р. відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001, постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року передбачено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки по не виконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії і тому, слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 18.11.2009 року по 29.12.2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично проведених виплат.
Відповідно до п.34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, органи Пенсійного фонду України звільняються від сплати державного мита.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, і від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 70, 71,160,161,162,163,183І,186 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 18.11.2009 року по 29.12.2010 року з урахуванням фактично проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Б.Тарасенко