Справа №2-748  

                2010 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем  У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року Дебальцевський міський суд в складі:  

головуючого - судді Афанасьєвої Ю.О.  

при секретарі – Ульяненко О.П., Турченковій О.В.,  

за участю: представника позивача – Скульського С.І., представника відповідачки ОСОБА_2, відповідачки – ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом комунального підприємства «Мирком» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, суд -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач – КП «Мирком» 11.12.2009 року вернулось до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись на наступні обставини: ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_1.  

Вказана квартира знаходиться на їхньому балансі та ними надаються відповідачам комунальні послуги.  

Відповідно до вимог ст.ст.156 ЖК України та Постанови КМУ №572 від 8.10.1992 року власник зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.  

Однак, в порушення вказаних норм відповідачі вказані витрати не вносять, та з січня 2005 року по листопад 2009 року сума заборгованості складає 2779 грн. 02 коп.  

Просили стягнути солідарно вказану суму заборгованості та судові витрати з відповідачів.  

22.07.2010 року представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій посилався, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг.  

Вказаний будинок з 1.01.2005 року перебуває на балансі КП «Мирком».  

В порушення ст.ст.68, 151, 156 ЖК Украиїни, Постанови КМУ №572 від 8.10.1992 року, а також ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі повинні своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги та за період: з 1.01.2005 року по 1.11.2009 року мають заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території з відповідачки в розмірі 2779,02 грн. Вказану суму просив стягнути з відповідачів на їхню користь.  

В судовому засіданні представник позивача, за довіреністю Скульський С.І., підтримував уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 2779,02 грн. та надав письмові пояснення, щодо неналежного надання послуг, в яких зазначив, що доказом ненадання послуг або неналежного надання послуг, відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є акт-претензія. Так, в разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії. Він складається споживачем та представником виконавця та скріплюється печаткою. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішне питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Однак до суду таких актів-претензій відповідачами надано не було. Крім того, ремонт покрівлі будинку АДРЕСА_1 проведений про що складено відповідний акт в присутності мешканців.  

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши,  що позивачем надаються послуги неналежної якості. З цього приводу вона зверталась в КП «Мирком»  в 2010 році. В 2005 році мешканці будинку звертались з колективним листом. А 2,5 років назад вона зверталась й до КП «Мирком» зі скаргою, однак її не прийняли.  

Представник відповідачки ОСОБА_3, за довіреністю ОСОБА_7, в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що в силу ст.ст.11, 509 ЦК України у відповідачів не виникло зобов»язань, оскільки між ними та позивачем відсутній будь-якій договір. Крім того позивач не надав доказів щодо надання відповідачам послуг. Просив застосувати строк позовної давності. В задоволенні позову просив відмовити.  

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з   наступних підстав.  

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про право власності на житло №  129  від 11.12.1995 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності по 1/3 частки відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.87).  

Відповідач ОСОБА_4 є членам сім’ї власника квартири та мешкає в ній.  

Зазначений будинок знаходиться в комунальній власності Миронівської селищної ради та на балансі виконкому Миронівської  селищної ради (а.с.60).  

Згідно з договором № 1 від 06.01.2005 року (а.с.72-73) на виконання робіт з утримання та обслуговування житлового фонду, який знаходиться у комунальній власності територіальної громади смт. Миронівське, укладеним між  виконком Миронівської селищної ради в особі селищного голови Філоненка В. М. та комунальним підприємство “Мирком”  в особі директора Шевчука О. В., останнє зобов’язувалося утримувати та обслуговувати житловий фонд, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади смт. Миронівське, фізичним обсягом 68,26 тис. кв. м , кількістю будинків-21; надавати житлово-комунальні послуги та проводити розрахунки з квартиронаймачами і власниками житлових приміщень.  

Відповідно до п. 4 Договору:  

п. 4.1 договір укладається на 1 рік з 06.01.2005 року до 31.12.2005 року;  

п. 4.2 якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, то він продовжується на наступний термін.  

Відповідно до додатку № 1 до Договору від 06.01.2005 року, до списку будинків, які знаходяться в комунальній власності Миронівської селищної ради, та передані для обслуговування КП “Мирком”, відноситься і будинок АДРЕСА_1, де мешкаються відповідачі (а. с. 74).  

Позивач є виконавцем надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та вивозу твердих побутових відходів в будинку  за адресою: АДРЕСА_1  

Згідно з рішенням виконавчого комітету Миронівської селищної ради №27 від 16.03.2009 року (а.с.76) був затверджений перелік робіт, які виконуються КП «Мирком» в межах встановленого тарифу та затверджений тариф плати за утримання будинків та прибудинкових терироторій.  

Згідно з особовим рахунком відповідачів (а. с. 8) заборгованість відповідачів  з   утримання будинку та прибудинкової   та вивозу твердих побутових відходів виникла за період з 01.01.2005 року до 01.11.2009 року та складає 2779 грн. 02 коп.  

Відповідно до ст. 156 ЖК України, ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та п.п.14,17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, власники квартир багатоквартирних будинків зобов”язані приймати участь в загальних витратах, пов”язаних з утриманням будинків та прибудинкової території відповідно до їхньої частки у майні будинку.  

Відповідно до ч.1,3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  

Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.  

За змістом ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального   призначення житлово-комунальні послуги поділяються, крім іншого, на:  

- комунальні послуги -  ( централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо );  

- послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно – технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо ).  

Відповідно  до ст. 10 ч. 1, 2 Закону України  «Про приватизацію державного  житлового фонду» утримання приватизованих  квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових  територій,  які  затверджуються  Кабінетом  Міністрів  України, незалежно від форм  власності на них. Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.  

Відповідно до п. 3 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, за власником житлового будинку органом місцевої державної влади закріплюється прибудинкова територія; згідно з п.4 вказаних Правил власник житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.  

П.п. 17, 35  Правил  користування  приміщеннями  житлових  будинків  користування приміщеннями    житлових    будинків  і    прибудинковими    територіями,   встановлений обов’язок   власників, наймачів та орендарів житлових приміщень своєчасно вносити плату за   обслуговування  і  ремонт будинку, плату за житло або оренду квартири, комунальні послуги  та  інші.  

Посилання представника відповідача на відсутність договору між відповідачами та позивачем щодо надання послуг є безпідставними.  

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, правочини, інші юридичні факти.  

Згідно зі ст. 509 ЦК України -  зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України (в тому числі і з юридичних фактів).  

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, сплатити гроші тощо).  

З обставин справи вбачається, що хоча між сторонами по справі не укладено письмового договору на оплату комунальних послуг, проте, позивач фактично їх надавав, а відповідачі здійснювали оплату за надані послуги не в повному обсязі.    

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами фактично існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, які випливають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, відповідачі є споживачами цих послуг та зобов'язання по їх оплаті у повному обсязі не виконували.    

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.  

Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.  

Більше того, статтями 20,21  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема обов’язком споживача  є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленного виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця- надання послуг вчасно та  відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору , а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності  за дотримання умов його виконання  згідно з  типовим договором.  Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992року.    

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов»язок, а не право сторін.  

Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.  

Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між КП «Мирком» та відповідачами не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин.    

Обов»язок же щодо оплати послуг має безумовний характер, і не вимогає від виконавця надання будь-яких доказів щодо надання послуг. І лише при наданні послуг неналежної якості або ненаданні послуг споживач має право на зменшення плати в порядку, встановленому законом або договором.    

Так, відповідно до  ст.18 Закону України  “Про житлово комунальні послуги”, передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.    

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.    

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.    

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред’явленої претензії.    

В суді відповідачами не було надано доказів, що за час, за який у них утворилась заборгованість, тобто з 1.01.2005 року по 1.11.2009 року вони звертались до позивача з приводу перерахунку, не вказували на яку суму вони не отримували послуг або отримали неналежної якості, працівників житлових органів для складання акту-претензії не викликали та акти-претензії не складали.      

Відповідно до довідки про заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги, наданої позивачем, (а.с.8) відповідачі не вносять вказані виплати з 1.01.2005 року по 1.11.2009 року та сума заборгованості складає 2779,02 грн.  

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.  

Враховуючи, що представником відповідача було зроблено заяву про застосування позовної давності,   до суду позивач звернувся в грудні 2009 року, а про невнесення відповідачами плати за утримання будинку та прибудинкової території мав дізнатися наступного місяця після невнесення такої плати, суд вважає, що заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, має обраховуватись та підлягає стягненню в межах строку позовної давності, в даному випадку з грудня 2006 року.  

Згідно з вимогами ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.  

В силу п. 6 ст. 10  Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заборгованість власників квартир з витрат, пов'язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.  

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку ( квартири), які проживають разом з ним у будинку ( квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку ( квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.  

Згідно з довідкою КП «Мирком» (а.с.3) відповідач ОСОБА_4 мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та є батьком ОСОБА_3  

В судовому засіданні було встановлено, що при вселені ОСОБА_4 в вказану квартиру між ним та власниками квартири, відповідачами у справі, була домовленість про його безоплатне користування житловим приміщенням.  

В зв’язку з чим, відповідно до ст.156 ЖК України, ст.360  ЦК України, суд вважає необхідним  стягнути заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як з власників, відповідно до частки у праві спільної часткової власності.  

Що ж до сплати   комунальних послуг, в даному випадку вивезення побутових відходів, що нараховується відповідно до кількості осіб,   які проживають разом і які відповідно до чинного законодавства зобов’язані брати участь у витратах,   та відповідно до яких законом не передбачена можливість укладення угоди між власником та членом сім»ї власника щодо оплати за їх користування,  суд вважає необхідним стягнути заборгованість з усіх відповідачів в рівних частках.  

При цьому суд виходить з наступного розрахунку: 2779,02  грн. (загальна сума заборгованості) – 501,7 грн. (заборгованість поза межами позовної давності) = 2277,32 грн.  

Послуги за   вивезення побутових відходів за період з грудня 2006 року по листопад 2009 року складає 283, 29 грн., з яких ј частина – 70,82 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4  

З відповідачів   ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає стягненню: 2277,32 грн. -70,82 грн. = 2206,5 грн. : 3 =735,50 грн.  

Відповідно до абз.12 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при повному або частковому задоволені позову майнового характеру до кількох   відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.  

Відповідно до чого, в силу ст.88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі  15 гривень  30 копійок з кожного, а з ОСОБА_4 – 5,10 грн.,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь КП «Мирком» з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в розмірі 9 грн. з кожного, а з ОСОБА_4 – 3 грн.  

На підставі ст.ст.11, 509, 319, 322, 257, 360 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст..156 ЖК України, та ст.ст. 13,18, 19, 21, 20, 26,31, 32 Закону України “Про   житлово-комунальні послуги”, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, -  

  ВИРІШИВ:  

  Позов   комунального підприємства «Мирком» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості   – задовольнити частково.  

Стягнути з   ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь комунального підприємства «Мирком» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 735 грн. 50 коп. з кожного.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Мирком» заборгованість за вивезення побутових відходів в розмірі 70,82 грн.  

Стягнути  зі  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в сумі  15 гривень  30 копійок з кожного, а з ОСОБА_4 – 5 гривнь 10 копійок.  

Стягнути зі  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь комунального підприємства “Мирком” витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі  9 гривень з кожного, а з ОСОБА_4 – 3 гривні.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя Дебальцевського  

міського суду                                                                                    Афанасьєва Ю.О.  

                                    Справа №2-748  

                2010 рік  

Вступна та резолютивна частини  

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем  У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року Дебальцевський міський суд в складі:  

головуючого - судді Афанасьєвої Ю.О.  

при секретарі – Ульяненко О.П., Турченковій О.В.,  

за участю: представника позивача – Скульського С.І., представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_7, відповідачки – ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом комунального підприємства «Мирком» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, суд -  

    На підставі ст.ст.11, 319, 322, 257, 360, 509 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового   фонду», ст.156 ЖК України, та ст.ст. 13,18, 19, 21, 20, 26,31, 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -  

  ВИРІШИВ:  

  Позов   комунального підприємства «Мирком» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості   – задовольнити частково.  

Стягнути з   ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь комунального підприємства «Мирком» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 735 грн. 50 коп. з кожного.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Мирком» заборгованість за вивезення побутових відходів в розмірі 70,82 грн.  

Стягнути  зі  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в сумі  15 гривень  30 копійок з кожного, а з ОСОБА_4 – 5 гривень 10 копійок.  

Стягнути зі  ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь комунального підприємства “Мирком” витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі  9 гривень з кожного, а з ОСОБА_4 – 3 гривні.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення надруковано   у нарадчій кімнаті у одному примірнику.  

  Суддя Дебальцевського  

міського суду                                                                                    Афанасьєва Ю.О.