Справа № 2а-1416/2010  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  03 листопада 2010 року                 м. Запоріжжя  

  Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя  Воробйов А.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги « Дітям війни»,-  

  ВСТАНОВИВ:  

29.09.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007  року  по теперішній час і виплачувати її далі.  

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.  

В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України.  

Справа розглядається судом в скороченому провадженні відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.  

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  шість місяців.  

Ухвалою суду позовні вимоги позивача заявлені за період до 29.03.2010 року залишені судом без розгляду.  

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.  

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.  

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.  

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до його пенсії.  

Крім того, виходячи зі змісту ст. 104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.  

А тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати пенсій у зазначених розмірах задоволенню не підлягають.  

Керуючись ст. ст. 158-164, 183-2 КАС України, суд  

  ПОСТАНОВИВ:  

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.  

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як «Дитині війни» підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 29.03.2010 року по 03.11.2010 року.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1  підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 29.03.2010 року по 03.11.2010 року.  

В решті позову – відмовити.  

Постанова підлягає негайному виконанню.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.  

  Суддя                     А.В.Вор   обйов