Справа № 2-а-1986/10  

    УХВАЛА  

  24 грудня 2010 року.  

  Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Єфименко В.І.,при секретарі Тахтаровой Н.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Новосілка адміністративний позов ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі про визнання його бездіяльності неправомірною ,зобов*язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої соціальної державної допомоги,як дитині війни з 01.01.2007 по 31.12.2010 року а її заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду за захистом порушених прав  ,-  

  встановив:  

  23.11.2010 року ОСОБА_2.звернулась до Великоновосілківського районного, як адміністративного, суду з позовом про зобов*язання управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі здійснити нарахування та виплату на її користь щомісячну державну соціальну допомогу-підвищення до пенсії,як дитині війни з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року.Водночас вона просить поновити їй строк для звернення до суду за захистом порушених прав за вищезазначений період.  

  Згідно ч. 1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адмінстративного суду ,встановленого цим  Кодексом або іншими законами.  

  Згідно ч.2 цієї  ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який,якщо не встановлено інше,обчислюється з дня,коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів.  

  У відповідності до ст.100 КАС України адміністративний позов,поданий після спливання встановленого строку ,залишається без розгляду,якщо суд по заяві особи,яка подала його,не знайде підстав для поновлення строку,про що  приймається ухвала.  

  З  наведеного вбачається,що позовні вимоги ОСОБА_2підлягають захисту лише з 23.05.2010 року.Її вимога поновити пропущений строк до зазначеної дати, не підлягає задоволенню ,оскільки нею не наведено поважних причин його пропуску.При цьому слід зауважити,що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду,так як у відповідності до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти,що стосуються прав та обов*язків громадян,обов*язково підлягають оприлюдненню,що і робилось.  

  У зв*язку з тим,що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії,як дитині війни в період з 01.01.2007 року до 30.05.2010 року,суд вважає за необхідне її вимоги за вищезазначений період залишити без розгляду і відмовити їй в поновленні пропущеного строку.  

  На підставі викладеного,керуючись ст.99-102 КАС України,-  

  ухвалив:  

  відмовити ОСОБА_2 в  поновленні пропущенного процесуального строку для звернення за захистом прав в період з 01.01.2007 року до 23.05.2010 року і залишити без розгляду її  позовні вимоги про забов*язання УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії,як дитині війни у відповідності  до ЗУ №2195-ГУ від 18.11.2004 р. в зазначений період.  

  Ухвала може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області  через Великоновосілківський районний суд  в  5-денний строк з дня її прийняття.  

      Суддя                                                                                                                                                                                                     В.І.Єфименко  

Справа № 2-а-1986/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  24 грудня 2010 року.  

  Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі : головуючого- судді Єфименко В.І.,при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Новосілка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ)  у Великоновосілківському районі Донецької області про  визнання неправомірною його бездіяльність та зобов*язання здійснити нарахування  та виплату недоплаченої соціальної допомоги, як дитині війни з 01.01.2007 року по 31.12..2010 року,-  

  встановив :  

  23.11.2010 р. позивач звернулась з заявою про поновлення пропущеного строку для звернення  з позовом до суду ,а також з вимогою про  визнання бездіяльності  відповідача неправомірною  з невиплати їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов*язання  здійснити  перерахунок  та виплату доплати до пенсії за вищезазначений період .  

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вона у відповідності до ст. 1  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни  і згідно ст. 6 зазначеного Закону повинна отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,а не 10%,який відповідач вважає за своїм міркуванням вірним і сплачує в цьому розмірі.Її звернення до відповідача з вимогою здійснення належних нарахувань та сплати  підвищення до пенсії, залишено без задоволення.Тому позивач і просить  визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат та зобов*язати його здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії,як дитині війни за вищезазначений період,поновивши строк для звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.  

Позивач в  судове засідання не з*явилась ,заявивши  про розгляд справи за її відсутності.  

Відповідач ,надав суду письмові заперечення,в яких позовні вимоги  не визнає в повному обсязі , просить залишити їх без  

задоволення,оскільки соціальна допомога позивачці,як дитині війни, нараховувалась у відповідності до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 року та виплачувалась щомісячно і позивачу був відомий її розмір,а також просить справу розглянути  за  відсутності його представника.  

Дослідивши матеріали справи,правову позицію сторін,суд вважає ,що позовні вимоги ОСОБА_2підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.  

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 28.07.1996 р.,ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  є  пенсіонером,стоїть на обліку у відповідача  і отримує пенсію за віком.  

Відповідно до ст.1 Закону України  « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-4 ,вона має статус дитини війни.  

  Статтею 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  передбачена соціальна підтримка дітям війни.  

  Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» зупинена,внаслідок чого недоплачені суми за 2006 рік стягненню не підлягають.  

  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік»,якими була зупинена дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,визнані такими,що не відповідають Конституції.  

Тому позовні вимоги за зазначений період,починаючи  з 01.01.2006 року були чинними лише з 09.07.2007 року(дня ухвалення рішення Коституційним Судом України) до 31.12.2007 року.                                                                            

Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчіх актів України» від 28.12.2007 року,внесено зміни до Закону України  

«Про соціальний захист дітей війни» і зокрема статтею 6 цього Закону,після внесення змін,передбачалось,що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії ,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України(далі КСУ)№10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ « Внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.20007 року щодо внесення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визнані такими,що не відповідають Конституції України».  

Таким чином,вимоги позивача щодо зобов*язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії,як дитині війниу 2008 році,підлягали задоволенню лише з 22.05.2008 року (дня ухвалення рішення КСУ) до 31.12.2008 року.  

Слід  також зауважити,що рішення КСУ є обов*язковими до виконання на території України,остаточними,не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів,що визнані неконституційними.  

Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від роз-                                                                      

міру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань,передбачених бюджетними програмами.                                                                            

Вказана стаття передбачає встановленні в абсолютних сумах розмірів тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.  

Таким чином,її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить   від розміру мінімальної пенсії за віком.Отже  ,нарахування та виплата підвищення до пенсії  дітям війни, з 01.01.2009 року до теперішнього часу,повинні здійснюватися у відповідності до редакії статті 6  цього Закону,згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Ухвалою суду від 24.12.2010 року позивачу відмовлено в поновленні пропущеного процесуального строку для звернення до суду за захистом прав за період  з 01.01.2007 року до 23.05.2010 року(остання дата визначена з дня подання позову до суду-23.11.2010 року) і залишені без розгляду її позовні вимоги до відповідача про визнання його бездіяльності неправомірною та зобов*язання його здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги у відповідності до ст.6 ЗУ № 2195 від 18.11.2004 року за цей же період , у зв*язку з пропуском нею процесуального строку без поважних причин.  

  2  

  Таким чином ,суд вважає  за необхідне бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до пенсії позивача,як дитині війни, визнати неправомірною лише  з 23.05.2010  року до 24.12.2010 року- дня прийняття постанови і здійснити таке нарахування та виплату за цей період ,з урахуванням фактично виплачених сум.  

  Вимоги позивача щодо зобов*язання відповідача до виконання певних дій в подальшому визнані судом такими,що не підлягають задоволенню,оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає  порушене право позивача,внаслідок чого вищезазначене зобов*язання є безпідставним,оскільки встановлює обов*язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства,яке може мати місце,та без наявності спірних відносин.  

  На підставі викладеного ,керуючись ст.2,11,17,18,99,100,158-163КАС України,-  

постановив   :  

  Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.  

  Визнати неправомірною бездіяльність УПФУ у Великоновосілківському районі при здійсненні нарахування та виплаті на користь  

ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни в період з 23.05.2010 року до 24.12.2010 року.  

Зобов*язати  УПФУ у Великоновосілківському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення  до пенсії у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком,як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» ,починаючи з 23.05.2010 року до 24.12.2010 року,з урахуванням фактично виплачених сум.  

  В рештій частині позовних вимог ОСОБА_2- відмовити .  

  Постанова може бути оскаржена  до адміністративного апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів  з дня її прийняття.  

    Суддя                                                                                                                                                                                                       В.І.Єфименко