Справа № 2-5272 / 10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,
при секретарі: Осінцевій Л.А.,
представника позивача: Валкової Т.В.,
представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
25.11.2010 року ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року в розмірі 7948,15 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 79,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача Валкова Т.В. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року в розмірі 7948,15 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 79,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. за підставами, викладеними у позовній заяві. Суду пояснила, що 28.09.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 17/2005/0605 Фра, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у тимчасове користування строком на 24 місяці, в сумі 3561,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,0 % річних (із розрахунку 360 днів у році), з кінцевим терміном повернення – 27.09.2007 року. Згідно з п. 4.2.4. кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 3.4.3. цього Договору. Для забезпечення повернення кредитних коштів Позичальника на користь Банку був укладений договір поруки № 17/2005/0605/Фра від 28.09.2005 року між ВАТ КБ „Надра" Запорізьке РУ та ОСОБА_4. Належним чином зобов’язання за укладеним кредитним договором ОСОБА_2 не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 08.10.2000 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року становить -7 948,15 грн.15 коп, який складається з : сума для погашення заборгованості за кредитом - 97,76 грн.; суми для погашення заборгованості за відсотками — 56,49 грн.; заборгованість за комісією - 1 670,03 грн.; сума для погашення пені - 5 302,08 грн. та сума індексації-821,79 грн. До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором відповідачами не погашена, тому ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» вимушений звернутися до суду з даним позовом. Вважає, що строки позовної давності звернення до суду позивачем не пропущені, оскільки кредитний договір діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов’язань та до теперішнього часу зобов’язання за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року відповідачами у повному обсязі не виконані.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечує за тими підставами, що зобов’язання за укладеним кредитним договором ОСОБА_2 виконані у повному обсязі. Вважає позов необгрунтованим та безпідставним, поданим з пропуском строку позовної давності, на застосуванні якої він наполягає та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечує. Суду пояснила, що ніякої заборгованості у неї перед позивачем немає, останній платіж в рахунок погашення кредиту був нею здійснений 19.12.2006 року. В подальшому, протягом тривалого періоду часу майже чотири роки жодної претензії стосовно наявності заборгованості за кредитним договором не пред’являв та лише за спливом трьох років з часу закінчення строку повернення кредиту, безпідставно звернувся до суду. Вважає позов необґрунтованим та недоведеним, поданим з пропуском строку позовної давності, на застосуванні якої вона наполягає та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що зобов'язання щодо погашення кредиту ОСОБА_2 виконала належним чином та ще у 2006 році достроково погасила кредит в повному обсязі. Тому, твердження банку про те, що станом на 08.10.2009 року вона має борг за тілом кредиту в сумі 97 грн.76 коп., а по відсоткам - 56 грн.49 коп. не відповідає дійсності. Також, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути визнаний судом як належний доказ наявності боргу, оскільки здійснений позивачем розрахунок по суті таким не являється, бо містить лише констатацію спірного факту, що нібито у відповідачів існує заборгованість по тілу кредиту, відсоткам, а також заборгованість за комісією та пені за прострочення платежів. Самого ж розрахунку заборгованості по кредиту з вказівкою сум нарахованих платежів до оплати та фактично сплачених (помісячно), з вказівкою фактично погашеної суми по кредиту, дати та періоду виникнення заборгованості, суду не надано, доказів невиконання відповідачем своїх зобов'язань банк не має. Крім того, договір кредиту укладений строком на 24 місяці, а саме до 27.09.2007 року, тому перебіг трирічного строку позовної давності починається саме з цієї дати. Позивач звернувся до суду 25.11.2010 року, тобто за спливом передбаченого законом строку позовної давності, поважні причини пропуску такого строку відсутні. Тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити як по суті, так і у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
Вислухавши пояснення сторін, давши оцінку оголошеним та дослідженим матеріалам справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.09.2005 року між ВАТ КБ «Надра» та позичальником ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 17/2005/0605 Фра, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у тимчасове користування строком на 24 місяці, в сумі 3561,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,0 % річних (із розрахунку 360 днів у році), з кінцевим терміном повернення – 27.09.2007 року, що відповідачем ОСОБА_2 не оспорюється (а.с.8-11).
З метою забезпечення повернення кредиту між ВАТ КБ „Надра" Запорізьке РУ та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 17/2005/0605/Фра від 28.09.2005 року, згідно умов якого поручитель ОСОБА_4 гарантував виконання Позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року по забезпеченню своєчасності повернення кредиту і процентів Позичальником та виступає відповідачем по справі (а.с.12-13).
Відповідно до п.1.1. та п.1.2 договору поруки Поручитель солідарно відповідає перед Банком за неналежне виконання Позичальником зобов»язань за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року.
Згідно п.2.2 Договору поруки Поручитель зобов»язується в разі невиконання та порушення Позичальником своїх зобов»язань перед Банком погасити протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Банку про невиконання Позичальником своїх зобов»язань по Договору.
В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 наданий платіжний документ про здійснену нею 19.12.2006 року оплату за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року, в сумі 121,33 грн. в рахунок погашення зобов’язань за кредитом.
Згідно наданого позивачем розрахунку, здійсненого станом на 08.10.2009 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року в сумі – 7761,29 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 2815 грн. 56 коп., пені за прострочену сплату платежів по кредиту у розмірі 753 грн. 65 коп., штрафу у розмірі 160 грн. 67 коп., витрат від інфляції у розмірі 1263,57 грн.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості по кредиту суд вважає неналежним та таким, що не підтверджує заявлені позовні вимоги, оскільки містить нечитаємий текст, з поданого розрахунку не вбачається розрахунок сум нарахованих платежів до оплати та фактично сплачених (щомісячно), фактично погашених суми по кредиту, дати та періоду виникнення заборгованості. Належного та підтвердженого розрахунку нарахованої комісії, пені та суми інфляції, позивачем також не надано.
Тому, суд вважає недоведеним позивачем факт наявності у позичальника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року, оскільки доказів невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивач суду не надав, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.
Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 ст.261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Норми ст.256 ЦК України визначають, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Згідно положень ч.2 ст.260 ЦК України порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін
Відповідно до ч.ч.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткових вимог.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають за тими підставами, що належних доказів невиконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № 17/2005/0605 Фра від 28.09.2005 року позивачем суду не надано, доказів на підтвердження сповіщення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо неналежного виконання своїх зобов’язань за даним кредитним договором та наявність будь-якої заборгованості, в ходу судового розгляду справи позивачем не надано. Крім того, позивачем пропущений трирічний строк звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки кредитний договір є строковим, укладений строком на 24 місяці, а саме до 27.09.2007 року, тому перебіг трирічного строку позовної давності починається саме з цієї дати. Позивач звернувся до суду 25.11.2010 року, тобто за спливом передбаченого законом строку позовної давності, визначений ст.257 ЦК України, клопотань щодо його поновлення та доказів пропуску строку з поважних причин, позивачем суду не надано. На застосуванні строку позовної давності відповідачі наполягають.
У зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд також відмовляє позивачу у відшкодуванні понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в сумі 79,48 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
Керуючись ст.ст. 261,267,256,260, 266, 267, 530,631 ЦК України, ст. ст. 7,10, 11, 60, 79, 88, 209, ст..ст.212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО