Копія:                                                         Справа № 2 - 638

                                                             2010 р.

                                                                                                          Р І Ш Е Н Н Я  

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 23  вересня 2010 р.                                           смт. Розівка

 Розівський районний суд Запорізької області

 в складі:  

 головуючого судді       Аксьоненко В.І.,  

 при секретарі       Мащенко Н.В.,  

 за участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення коштів на утримання матері з якою проживає дитина інвалід, -

              В С Т А Н О В И В:  

      16.08.2010 року з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання матері з якою проживає дитина інвалід. В позовній заяві позивачка зазначила, що з 14 січня 2006 року по 26 грудня 2009 року вона перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_2. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4. Дитина є інвалідом та потребує постійного стороннього догляду. Після розлучення дитина проживає разом з нею, доглядає її тільки вона одна. Відповідач працює та спроможний надавати матеріальну допомогу на її особисте утримання як матері, що здійснює нагляд за дитиною-інвалідом, однак не бажає цього робити. Тому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку), починаючи з дня звернення до суду та протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею.

 Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги змінила, просила стягнути на її користь аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн.

 Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн.

 Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

 Вивчивши матеріали справи, пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.  

 Згідно зі свідоцтва про народження серії І-ЖС №НОМЕР_1 виданого 25.04.2007 року відділом РАЦС Розівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

 З пояснень сторін встановлено, що подружжя мешкають окремо. З довідки виданої Розівською селищною радою 16.07.07 р. видно, що ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_4 та дитина знаходяться на її утриманні.  

 Матеріали справи, а саме: посвідчення серії ААБ№НОМЕР_2 видане ОСОБА_1 як матері дитини-інваліда, копія медичного висновку №2 від 12.02.2010 року, копія довідки лікаря про те, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку з діагнозом ЦП, диплегічна форма середньої ступені тяжкості з затримкою стато-моторного розвитку, виписки із історії хвороби за №159, 786, 307, епікриз, договір на операцію в ЗАТ “Інститут клінічної реабілітації”, виписки із історії хвороби ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проходив 1-й та 2-й курси інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації і Міжнародній клініці відновного лікування м. Трускавець, виписка №20208 із медичної карти амбулаторного хворого, копія договору про найм житлового приміщення, рахунки-фактура №СФ-0004557 від 29.10.2008 року, квитанції до прибуткового ордеру від 22.01.2010 року та інші - містять достатньо доказів, які вказують на те, що  ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною-інвалідом, потребує постійного догляду.

 За таких обставин у сукупності суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивачку звернутися до суду є обґрунтованими та її позовні вимоги, які вона заявила в судовому засіданні, а саме — стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, підлягають задоволенню.  

 Статтею 88 Сімейного Кодексу України зазначено, що якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.  

 Відповідач ОСОБА_2 надав суду довідку про його місце роботи та розмір заробітку, з якого видно, що останній сплачує аліменти ОСОБА_1 на утримання дитини.

 Статтею 184 цього ж Кодексу зазначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.  

 У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивачка ОСОБА_1 при подачі позову про стягнення аліментів не сплатила судовий збір в сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а рішення ухвалено на її користь, тому суд має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь держави ці судові витрати.  

 Керуючись ст. ст. 88, 180-183, 184, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 15, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, -  

В И Р І Ш И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання матері з якою проживає дитина інвалід- задовольнити.

 Зобов’язати ОСОБА_2 сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону, в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 16.08.2010 р. протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі: 51 (п’ятдесят одна грн.) - сума не сплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) грн. - сума не сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду цивільної справи.

 Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

           Суддя                                      /підпис/                                  В.І. Аксьоненко