Справа № 2-а-605/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2010 року м.Звенигородка
Суддя Звенигородського суду Черкаської області Кащук А.М., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання незаконними дій, стягнення підвищення до пенсії дитині війни та перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась 09.12.2010 року до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, і потерпілій від аварії на ЧАЕС 4 категорії, у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 09.06.2010 року.
Від відповідача надійшло заперечення в якому він не визнав позов повністю, оскільки на законодавчому рівні не визначено: які органи повинні виплачувати підвищення пенсії дітям війни, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком». Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Починаючи з 01.01.2008 року всім пенсіонерам, які мають статус «дитина війни» виплачується надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі діяло в межах законодавства та не допускало порушень по питанню виплати доплати непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, яка передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року та постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 863.
Згідно ст.ст. 122 ч. 4, 128 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст. 182-3 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, за якими відкрите скорочене провадження, підлягають задоволенню повністю з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, оскільки як передбачено ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є громадянкою України та на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років. ОСОБА_1 віднесено до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 виданого 25.12.1992 року Черкаською облдержадміністрацією (а.с.7). Позивачці Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі призначена та виплачується пенсія по віку.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який є чинним, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - на 30% мінімальної пенсії за віком.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, яким внесені зміни до ст. 39 визнані неконституційними, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 квітня 2010 року –884 грн., з 1 липня 2010 року – 888 грн., 1 жовтня 2010 року – 907 грн., 1 грудня 2010 року – 922 грн.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,яким зміни внесені до ст. 51 визнані неконституційними, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 15 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач незаконно відмовив позивачці у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та доплат відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними.
Суд вважає, що порушене право позивачки щодо визначення та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та доплат відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії та доплати до пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 09.06.2010 року в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, ст. ст. 39, 49, 51, 53, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд , -
п о с т а н о в и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про про визнання незаконними дій, стягнення підвищення до пенсії дитині війни та перерахунок пенсії за період з 09.06.2010 року - задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та доплат відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 09.06.2010 року - неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 09.06.2010 р. , з урахуванням фактично виплачених сум :
підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
відповідно до ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати ;
відповідно до ст.51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров»ю , як особі , віднесеної до 4 категорії потерпілих від аварії на ЧАЕС в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб ;
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Копію постанови суду не пізніше наступного дня з дня її ухвалення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 діб з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до апеляційного суду.
Постанова прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя