Справа № 2-15060/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді Федько С.П.
при секретарі Бродніковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому вказав, що згідно договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року, він є власником квартири АДРЕСА_1, в якій, окрім нього, зареєстровані дружина та донька останнього, а також відповідач. В 2005 році відповідач виїхав на постійне місце проживання до Російської Федерації, у м. Норильськ Красноярського краю, де прийняв громадянство Росії, й мешкає до тепер з сім»єю. Як зазначено позивачем, він не чинив будь-яких перешкод у користуванні відповідачу квартирою АДРЕСА_1, однак, до теперішнього часу, відповідач не виявив бажання жити в неї. Позивач хоче розпорядитися своєю власністю, крім того йому важко сплачувати комунальні послуги. У зв’язку з чим просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації.
Позивач, у судове засідання не з’явився, але надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, при цьому просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, що діяв на підставі довіреності, не з»явився до судового засідання, але просив розглядати справу за його відсутністю, при цьому вказав, що визнає позов в повному обсязі, про що надав суду заяву.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, та надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до наступного .
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності №2073 від 20.09.2007 року, виданого Відділом обліку, розподілу і приватизації житлового фонду міської ради, квартира АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності належить: позивачу, а також відповідачу – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, по 1/3 частки кожному.
В той же час, на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, й посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Кінащук М.А., за реєстром №4643, останні передають у власність позивачу – ОСОБА_1 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів.
Згідно довідки комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.12.2010 року за №3577, право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1.
Відповідно до копії довідки комунального підприємства «Надія» від 05.10.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані, позивач - ОСОБА_1, його донька – ОСОБА_5, дружина позивача – ОСОБА_6 та відповідач – ОСОБА_2.
Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов від 04.10.2010 року, відповідач ОСОБА_2, дійсно протягом п’яти років не проживає в квартирі АДРЕСА_1 та його особистих речей в квартирі немає.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених позивачем.
Правом власності, згідно ст..316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, відповідно ст..317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач, всупереч вимогам ст.. 321 ЦК України, згідно якої, право власності є непорушним, й ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, не має можливості розпорядитися своєю квартирою АДРЕСА_1, оскільки існують перешкоди в її користуванні.
При цьому, підстав для позбавлення позивача права власності або обмеження у його здійсненні, які передбачені лише у випадках і в порядку, встановлених законом, не встановлено.
Так, не доведений факт того, що позивач, при здійснені свого права на власність, може використовувати це право на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
До того ж, згідно ст..41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, вимоги позивача щодо зняття з реєстраційного обліку відповідача, відповідно до ст. 386 ЦК України, підлягають задоволенню, оскільки власник майна має право вимагати вчинити певні дії для запобігання такому порушенню.
На підставі ст. 71, 72 ЖК України, за громадянином зберігається право на житлову площу у випадку його відсутності строком не більше шести місяців.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач без поважних причин не проживає у вищевказаній квартирі, що підтверджується актом обстеження будинку. Перепон для користування житловою площею йому ніхто не чинить.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню, відповідача слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, по вищевказаній адресі та зняти з реєстрації відповідача.
На підставі вищенаведеного, ст..71,72 ЖК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року з подальшими змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», керуючись ст.ст. 10,11,57-60, 213, 214, 218, 223 ЦПК , суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Зняти з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційна скарга , рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.П. Федько