Справа № 2-547/2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  30 липня 2010 року  Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:  

головуючого -             судді   Лущеко Л.Г.  

при секретарі -             Качкаєвій М.І.  

    за участю позивача -             ОСОБА_1  

  відповідача -               ОСОБА_2,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини,  

    ВСТАНОВИВ:  

  позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25 % на місяць від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше 50 % від встановленого законом на відповідний період прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.11.2009 року і до досягнення дитиною повноліття;  

стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1  875,00 грн у відшкодування половини від понесених нею у зв'язку з придбанням дитячої краватки та дитячої коляски - додаткових витрат на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;  

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 25 % на місяць від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, починаючи з 20.11.2009 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років чи моменту припинення проживання дитини з нею;  

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 300,00 грн.  

  Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Перебуваючи з 24.04.2009 року і по теперішній час у зареєстрованому шлюбі, вона та відповідач з 16.03.2010 року проживають окремо з тієї причини, що відповідач залишив її та дитину і переїхав до іншого місця проживання. При цьому, з самого моменту народження дитини, відповідач не приймав участі у її утриманні і весь отримуваний дохід витрачав виключно на свої власні потреби. Після переїзду до іншого місця проживання і по теперішній час відповідач також не надає жодного утримання їх дитині.  

Разом з тим, ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

Враховуючи вказане, вважає за необхідне звернутися до суду із цим позовом щодо стягнення з відповідача, який не виконує своїх батьківських обов'язків, аліментів на утримання його неповнолітньої дитини.  

Відповідно до ч.1 ст.181 СКУкраїни, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 цього Кодексу).  

Домовленості між ними щодо способу виконання відповідачем обов'язку по утриманню дитини, досягнуто не було, відповідач відмовився будь-яким чином свій обов'язок виконувати.  

Виходячи з аналізу положень ст.ст.183, 184 СК України, і враховуючи, що відповідач працевлаштований, має регулярний дохід, аліменти на утримання дитини можуть бути стягнуті з нього у розмірі 25 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.  

Частиною 1 ст.141 СК України, встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.  

Згідно ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. ЇЇ постійні прохання до відповідача щодо надання хоч якихось коштів на утримання дитини, залишалися без реагування, а дитина - без забезпечення з боку батька. Ту обставину, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача до моменту звернення до суду із цим позовом, можуть підтвердити її батьки та її знайома. З огляду на зазначене, вважає за можливе просити суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, починаючи з дня її народження.    

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).  

Як вже було зазначено вище, 16.03.2010 року відповідач переїхав до іншого місця проживання, а 21.03.2010 року разом із своїми речами, забрав подаровану її батьками дитяче ліжко разом із матрацом. У звязку з чим, за відсутності власних коштів, вона вимушена була зайняти кошти у своїх батьків для придбання дятячого ліжка. Вартість придбаної нею дитячої коляски становить 750,00 грн, а ліжка - 1000,00 грн.  

Компенсувати їй будь-яку частину цих додаткових витрат на дитину відповідач категорично відмовився.  

Враховуючи приписи вказаної норми і рівність обовязків батьків по утриманню дитини, вважає за можливе просити суд щодо стягнення з відповідача 875,00 грн. (750,00 + 1000 / 2) як частину додаткових витрат на дитину, понесених нею за рахунок займаних грошових коштів.  

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. Ці витрати відповідно до ч.1 ст.84 цього Кодексу несуть сторони.  

З метою підготовки цього позову, на підставі укладеного з фізичною особою-підприємцем  договору про надання юридичних послуг № н-1 від 29.03.2010 року, позивачем було сплачено 300,00 грн. Дані обставини підтверджуються вказаним договором про надання юридичних послуг, актом виконаних робіт та квитанцією. Таким чином, витрати на правову допомогу, понесені нею у зв'язку зі зверненням до суду з позовом, становлять 300,00 грн.  

При цьому, ч.1 ст.88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

У зв'язку з зазначеним, у разі ухвалення судом рішення на її користь, з відповідача підлягає стягненню на її користь на підставі ч.1 ст.84 та ч.1 ст.88 ЦПК України, понесені витрати на правову допомогу в сумі 300,00 грн.  

  Крім того, на даний час позивач не працює, оскільки доглядає за дитиною, тобто, жодних доходів на своє утримання не одержує. При цьому, ч.2 ст.84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч.6 ст.84 СК України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, а також і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, на підставі зазначеної норми вона має право на утримання від відповідача.  

Згідно ч.3 ст. 181 СКУкраїни, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  

Виходячи з цього і аналізу положень ст.ст.183, 184 СК України, враховуючи, що Відповідач працевлаштований, має регулярний дохід, аліменти на втримання дитини можуть бути стягнуті з нього у розмірі 25 % від усіх видів заробітку доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.  

Позивач у судовому засіданні позов  підтримала у повному обсязі.  

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти на дитину, на дружину платити аліменти не бажає, оскільки, як йому відомо, вона працює, дитину доглядають її батьки, дитяче ліжко та коляску було подаровано родичами і тому позивач ніяких коштів на це не витрачала.  

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе позов задовольнити частково. Вимоги позивача відповідають ст.ст. 181-184 СК України. Як убачається з матеріалів справи, позивач і відповідач вступили в зареєстрований шлюб 24 квітня 2009 року (т. 1 а.с. 4). Від шлюбу подружжя мають дочку – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в свідоцтві про народження дитини позивач і відповідач вказані її батьками (т. 1 а.с. 5). Згідно копії довідки Зеленогірської сільської ради Білогірського району АР Крим за № 503 від 29.03.2010 року, дитина мешкає з позивачем (т. 1 а.с. 6). Дитина знаходиться під наглядом Сімферопольській ЦРКБ, що підтверджується копією довідки Сімферопольській ЦРКБ від 30.04.2010 (т. 2 а.с. 20).  

Як убачається з копії трудової книжки та копії довідки КРУ “Психіатрична лікарня № 5” за № 72 від 23.04.2010 року, відповідач працює в КРУ “Психіатрична лікарня № 5” на посаді молодшої медсестри (т. 1 а.с. 25). Відповідач здоров, що підтверджується довідкою Сімферопольської ЦРКБ від 18.06.2010 (т. 1 а.с. 39).  

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. При цьому, суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів. Відповідно до вимог ст.ст. 183 ч.1, 184  СК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача з позовом до суду, тобто, з 12.04.2010 року, до досягнення дитиною повноліття.  

Згідно з вимогами ст. 84 ч.2, ч.4  СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чі вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.  

При вирішенні позовних вимог у частині стягнення аліментів на утримання позивача, суд враховує матеріальний стан позивача і матеріальний стан відповідача і тому вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/12  частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з     дня подачі позову 12.04.2010 року, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 20 листопада 2012 року. Аліменти на утримання дитини та дружини разом складатимуть 1/3 частку від усіх видів доходів відповідача, що не суперечить діючому законодавству та не порушує прав позивача, дитини і відповідача.  

Згідно з вимогами ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути держмито у сумі 51 грн та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення  

розгляду справи у сумі 120 грн.  

Також, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в сумі 300,00 грн, що не суперечить ст. 84 ч. 1 та ст. 88 ч.1 ЦПКУкраїни та підтверджується копією квитанціїї та копією договору № н-1 про надання юридичної допомоги від 29.03.2010 року (т. 1 а.с. 13-14).  

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, тому вимоги позивача про стягнення половини вартості дитячого ліжку та дитячої коляски є необгрунтованими. Крім того, позивачем не додані докази придбання цих речей. Тому, в решті вимог позивачу слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 84, 180-182, 185 СКУкраїни, ст. ст. 10, 60, 74 ч.9, 81, 84, 88, 212,     214, 215, 296 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

  позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Лісносельє Сімферопольського району Автономної Республіки Крим  на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2010 року, до досягнення дитиною повноліття.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Лісносельє Сімферопольського району Автономної Республіки Крим  на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/12  частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з     дня подачі позову - 12 квітня 2010 року, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 20 листопада 2012 року.  

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави держмито у сумі 51,00 (п’ятдесят одна) грн та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 (сто двадцять) грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у сумі 300,00 (триста) грн.  

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.  

В решті вимог позивачу відмовити.  

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Білогірській районний суд АР Крим.  

  Головуючий