Справа №22ц-2031 2006р.                       Головуючий у 1 інстанції Верещак A.M.

Категорія 30                                                   Доповідач Антоненко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області

в складі: головуючого Антоненко В.І., суддів: Поліщука М.А., Голуб С.А., при секретарі Муханько О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1, третя особа: Білоцерківська ЖБК №6, про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Білоцерківська ЖБК №6, про вселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

встановила:

В грудні 2005 р. ОСОБА_2  звернувся в Білоцерківський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання її та неповнолітньої ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 1991 р. до 1997 р. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4. В травні 1997 р. сторонам був виданий обмінний ордер на жиле приміщення -однокімнатну квартиру НОМЕР_1 жилою площею 17,44 кв.м в АДРЕСА_1 на сім"ю з трьох осіб: позивача, відповідачку та їхню дочку. Посилаючись -на те, що відповідачка з дочкою на початку 1998 р. добровільно залишила спірне жиле приміщення і виїхала на постійне проживання до іншого населеного пункту, позивач просив визнати відповідачку та неповнолітню дочку такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням.

Відповідачка ОСОБА_1 в січні 2006 р. звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просила вселити її та дочку в спірне жиле приміщення, посилаючись на те, що позивач в грудні 2004 р. замінив вхідні двері в квартиру, чим позбавив її можливості користуватись жилим приміщенням.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27 лютого 2006 р. позов ОСОБА_2  задоволено, в зустрічному позові відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права..

Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 р. до 1997 р. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4. В травні 1997 р. сторонам був виданий обмінний ордер на жиле приміщення - однокімнатну квартиру НОМЕР_1 жилою площею 17,44 кв.м в АДРЕСА_1на сім"ю з трьох осіб: позивача, відповідачку т а їхню дочку. На початку 1998 р. відповідачка з неповнолітньою дочкою залишили спірне жиле приміщення і виїхали на постійне проживання в смт. Немішаєво Бородянського району Київської області, де проживає мати відповідачки в належному їй на праві власності будинку по АДРЕСА_2 В 2002 р. відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, з яким в даний час проживає однією сім"єю в м.Фастові Київської області. Неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4. з 1998 р. по даний час навчається в Немішаєвській ЗОШ №1 і проживає  по АДРЕСА_2

Постановлюючи рішення про задоволення основного позову, суд виходив з положень ст. 107 ЖК України та прийшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідачка та неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4. добровільно залишили спірне жиле приміщення і вибули на постійне проживання до іншого населеного пункту.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 27 лютого 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.