Судове рішення #12918530

                                                   Справа №  2а-662/2010

П О С Т А Н О В  А  

                                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

24 грудня 2010  року                                                            Цюрупинський районний суд

                                                                      Херсонської області

в складі:

головуючого судді                                                        Заславець Н.В.

при секретарі                                                                       Бондаревій Т.К.

за участю представника відповідача Кабалюка О.Г.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Цюрупинську суду адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2   до  Управління Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі  про    зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі щодо здійснення перерахунку та виплати отримуваної пенсії  як дитині  війни,-

ВСТАНОВИВ:

             ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі  про   зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі  здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни за 2010 рік. В позовній заяві зазначила, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни  має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з 2006 року. Але ця норма Закону відповідачем не виконується, на протязі 2007-2010рр. вона не отримує таке підвищення у розмірі, встановленому ст.6 Закону незважаючи на рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007р.  та  22.05.2008 р., чим порушено її права. Про порушення свого права вона дізналася лише після публікації відомостей в ЗМІ. Просить зобов’язати УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімального розміру пенсії за віком  за 2010 рік з урахуванням виплачених їй сум .

В судове засідання позивач не з’явилася, подала заяву про підтримання  заявлених вимог та про розгляд справи у її відсутності.    

Представник  відповідача  Кабалюк О.Г. позов не визнав, надав письмові заперечення на позов, а окрім того, пояснив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. В 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р. позивачу виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто по 47 грн. щомісячно, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,10грн., з 1 липня -48,20грн., з 1 жовтня -49,80грн до цього періоду позивачу виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою розмірі. Станом на дату розгляду справи зазначені обставини не змінено і додаткових перерахунків підвищення до пенсії відповідачем не здійснено.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та  оцінивши отримані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення    за № НОМЕР_1, виданого 12.10.1999 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. З 01.01.2008р. таке підвищення їй виплачується. При цьому розмір виплати складав: у січні - березні 2008 року - 47грн., у квітні - червні 2008 року - 48,10грн.. у липні - вересні 2008 року - 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80грн. щомісячно, що визнано відповідачем.  

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення позивача та письмовим запереченням відповідача про розмір нарахованого пенсіонеру   підвищення до пенсії.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, з урахуванням статті 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачці за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04  року.

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачці відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

Посилання відповідача на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.

Таким чином, зазначені правовідносини регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком, на який міститься посилання у зазначеному  Законі, визначається лише ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому саме виходячи з вказаного розміру має проводитися розрахунок, і він не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним актом.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень  ст. 162 КАС України  при вирішенні справи по суті  суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.  

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням  необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками  для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.  

Тобто, суд вважає, що оскільки завданням адміністративного судочинства є зокрема захист прав і свобод та інтересів фізичних осіб…у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади…, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів прав при здійсненні ними владних управлінських функцій, то судом можливо прийняття рішення з метою гарантії дотримання відповідачем вимог закону в інтересах позивача і зобов’язати відповідача  здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії  на користь позивача у  відповідності до чинного законодавства.

В порушення зазначених норм відповідач не здійснив у визначеному законом порядку нарахування та виплату підвищення належної позивачеві пенсії. Разом з тим, з позовом про захист порушеного права позивач звернулася до суду лише 24.11.2010 року. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України строки  звернення до суду за захистом порушеного права встановлено у 6 місяців, і саме в цих межах позов підлягає задоволенню. При цьому обов’язок провести перерахунок та здійснити виплати підвищення до пенсії підлягає задоволенню станом на дату розгляду справи, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права і гарантія дотримання прав і свобод  громадянина відповідно до положень ст. 162 КАС України. Суд також не приймає до уваги заперечення на позов відповідача, як такі, що є необґрунтовані, оскільки саме на відповідача покладено обов’язок щодо призначення, нарахування та виплати пенсій громадянам відповідно до чинного законодавства, що останнім не виконано.                          

 

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 99, 159-163 КАС України, ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004р.,   суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_2   задовольнити  частково.

Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної   ОСОБА_2 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат та здійснити  необхідні перерахунок та  виплати за період з 24 травня 2010  року по 24.12.2010 року за рахунок Державного бюджету України.

На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.

   Суддя:                                                                 Н.В. Заславець

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація