Справа №2-940/10  

                     РІШЕННЯ

                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 16 грудня 2010 року. Червоногвардійський районний суд міста Макіївки у складі головуючого –судді: Кулик Т.Г.

     при секретарі: Оржеховській А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Макіївці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля»   Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно»,  третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки про відшкодування моральної шкоди, -

                     ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що з він перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля». Згідно наказу №1-к від 22.12.1975 року він був прийнятий на роботу підземним прохідником п’ятого розряду з повним робочим днем у шахті, всього пропрацював 25 років, до 24.04.2000 року. Однак останні роки він часто хворів, мався зі спиною, постійно хворів бронхітами, лежав у різних лікарнях, але все марно, внаслідок чого за висновком №6643 Донецької обласної клініки профзахворювань від 25.02.1999 року йому було встановлено професійне захворювання. Також йому був протипоказаний тяжкий фізичний труд, й він був направлений на МСЕК. На МСЕК його діагноз був підтверджений та встановлена 3 група інвалідності безстроково. Після цього його вивели з шахти й звільнили з підприємства за ч.2 ст.40 КЗпП України, за станом здоров’я.  

Так у 50 років він залишився без засобів до існування, у тяжкий час був не в змозі утримувати свою сім’ю, що приносить йому сильні душевні та моральні страждання. Однак на цьому страждання не закінчились, він продовжував хворіти, постійно лікувався у різних лікарнях, однак все було марно, у нього з’явились нові хвороби, які проявились тільки з роками. Так 18.12.2009 року за висновком Донецької обласної клініки профзахворювань, йому був встановлений первинно діагноз Пневмоконіоз: селікатоз, вузелкова форма. Крім того, на базі профзахворювань у нього розвились різні нові захворювання. В наслідок чого 27.01.2010 року Актом МСЕК №125 йому була встановлена 2 група інвалідності та 80% втрати професійної працездатності безстроково з 21.01.2010 року.  

У теперішній час він відсуває себе калікою ні здатною ні до чого. Він не може допомагати дружині по господарству, не може піднімати важкості, у зв’язку з чим відчуває почуття незручності, соромливості, безпорадності. Він щомісячно змушений витрачати більшу частину пенсії для підтримання свого здоров’я, покупки медикаментів, проведення різних процедур, тому моральну шкоду оцінює у 50 000 гривень.  

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив стягнути з ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта Чайкіно» моральну шкоду у сумі 50 000 гривень.  

Представник відповідача - ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта Чайкіно»  у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що ОСОБА_1 з 22.12.1975 року по 24.04.2000 року дійсно перебував у трудових стосунках з шахтою «Чайкіно». На підставі Акту №749 огляду професійного МСЕК 20.03.2002 року йому була встановлена 3 група інвалідності та 55% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань безстроково. Тобто, позивач мав право на відшкодування моральної шкоди ще в березні 2002 року, але своїм правом не скористався. 21.01.2010 року Позивач у зв’язку з тривалістю хвороби був направлений на професійну МСЕК в наслідок чого, на підставі Акту №125 від 27.01.2010 року йому була встановлена 2 група інвалідності та 80% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань безстроково, у тому числі 25% за профзахворюванням. Враховуючи ту обставину, що Позивач тривалий час не працює з 2000 року, тому ніякої моральної шкоди шахта йому причинити не могла. Пневмоконіоз – це профзахворювання, яке з’являється при тривалій роботі у підземних умовах, таким чином Позивач його отримав, працюючи у шахті та мав його в період дії ч.3 ст.34 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності», тому моральну шкоду йому повинен відшкодувати Фонд соціального страхування він нещасного випадку на виробництві.  

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що з матеріалів справи вбачається, що при проходженні МСЕК потерпілому не було визначено факт спричинення морального страждання, а саме на МСЕК покладено обов’язок по визначенню факту спричинення морального страждання. Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, повинно бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач визначав розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. З урахуванням роз’яснень, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, з’ясовано, що ніяких доказів, які могли б підтвердити факт спричинення моральної шкоди, позивачем не надано, тому у задоволенні позову просив відмовити.  

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

З наданих до суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля». Згідно наказу №1-к від 22.12.1975 року він був прийнятий на роботу підземним прохідником п’ятого розряду з повним робочим днем у шахті, всього пропрацював 25 років, до 24.04.2000 року. За висновком №6643 Донецької обласної клініки профзахворювань від 25.02.1999 року Позивачу було встановлено професійне захворювання.  На підставі Акту №749 огляду професійного МСЕК 20.03.2002 року йому була встановлена 3 група інвалідності та 55% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань безстроково. 21.01.2010 року Позивач у зв’язку з тривалістю хвороби був направлений на професійну МСЕК в наслідок чого, на підставі Акту №125 від 27.01.2010 року ОСОБА_1 була встановлена 2 група інвалідності та 80% втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань безстроково, у тому числі 25% за профзахворюванням.  

Відповідно до Закону України №717 від 23.02.2007 року «Про внесення змін до Закону України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», до всіх статей, що стосується поняття, права на відшкодування та одержання, методологій виплат сум моральної (немайнової) шкоди, а саме дані норми призупинені чи взагалі виключені з Закону.  

Факт встановлення ОСОБА_1 втрати професійної працездатності на підставі професійного захворювання, встановлений згідно довідки МСЕК від 27.01.2010 року, тобто на момент відсутності в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» всіх чинних норм, що стосується відшкодування моральної шкоди, тому моральна шкода Позивачу за спричинення  80% втрати професійної працездатності повинна бути відшкодована ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта Чайкіно».    

Згідно зі ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.  

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 ЦК України.

В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9/2004 року зазначено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров’ю Позивачу підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями Представника позивача, медичними документами.  

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що 80% втрати професійної працездатності  Позивачу завданий фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи відсоток втрати працездатності, тому суд  частково стягує суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 24 000 гривень.  

На підставі ст.ст.28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд,-  

                     ВИРІШИВ:

 Позов  ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля»   Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно»,  третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.  

Стягнути з  Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1  суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: