Номер справи: 2-а-312
Категорія: 10.3.2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Покидюка М.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Маневичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії. Свої вимоги обґрунтував тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також являється інвалідом ІІІ групи. Інвалідність пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. Позивач отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі . Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжує працювати. Згідно вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому, як інваліду ІІІ групи, повинна виплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що відповідачем йому виплачується додаткова пенсія в розмірах, що не відповідають вимогам вказаного Закону. Крім того, оскільки на час призначення пенсії він мав стаж роботи понад 20 років, відповідно до вимог ст. 56 вказаного Закону йому має збільшуватись пенсія на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку. 10.07.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за віком з більшого стажу та заробітку. З 1.07.2009 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу. Разом з тим, при проведенні перерахунку не було застосовано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік. Як стало відомо позивачу, управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі при проведенні перерахунку пенсії застосовує показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (з розрахунку 1197 гривень 91 копійки) відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а не показник середньої заробітної плати за 2008 рік. Вказані дії відповідача щодо нарахування та перерахунку пенсії позивач вважає протиправними, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області протиправними та зобов’язати вчинити наступні дії: провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 3 червня 2010 року відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком; провести нарахування та виплату з 3 червня 2010 року доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75% заробітку за період страхового стажу, набутого до 1.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вказаного Закону та періоду стажу, набутого з 1.01.2004 року відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; провести перерахунок та виплату пенсії з 3 червня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік, з врахуванням виплачених сум.
Відповідно до ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 6 грудня 2010 року судовий розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Представник відповідача Михайленко Л.І. подала до суду заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1, в якому вказала, що проти задоволення позову заперечують, оскільки пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства, а тому у задоволенні позову просили відмовити за безпідставністю. Підтвердили, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також являється інвалідом ІІІ групи. Інвалідність пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 являється працюючим пенсіонером.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставним і підлягає до часткового задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також являється інвалідом ІІІ групи. Інвалідність пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 одержує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі . Загальний страховий стаж на час призначення пенсії становив 32 років 3 місяці 23 дні, на даний час – 41 рік 7 місяців 23 дні. Після призначення пенсії позивач продовжує працювати. 10.07.2009 року ОСОБА_1 звернувся в управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі із заявою щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за віком з більшого стажу та заробітку. З 1.07.2009 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу. Разом з тим, при проведенні перерахунку не було застосовано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік. Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі при проведенні перерахунку пенсії застосовує показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (з розрахунку 1197 гривень 91 копійки) відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а не показник середньої заробітної плати за 2008 рік. Зазначене встановлено з досліджених судом посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (категорії 1), посвідчення серії НОМЕР_2, повідомлення управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про виплату пенсії ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” н епрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про пенсійне забезпечення” умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Тобто, даною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України „Про пенсійне забезпечення” або спеціальним Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судом встановлено, що позивачем обрано умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який набрав чинності 1.01.2008 року, текст ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам IIІ групи, в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: ... інвалідам IIІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” п раво на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років – для жінок і 20 років – для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
За таких обставин є правильним та таким, що відповідає положенням Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що позивач має право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі, не нижчому 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, та збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 вказаного Закону стаж, але не вище 75 процентів заробітку .
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 3, 6, 22, 64 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 19 ППВС України № 8 від 13.06.2007 року „Про незалежність судової влади” відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Згідно п. 5 ППВС України № 9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, № 374 від 28.03.2002 року „ Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались”, № 894 від 13.07.2004 року „Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, № 1293 від 27.12.2005 року „Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, № 654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, № 1252 від 26.11.2009 року „ Про недопущення зменшення розмірів пенсій та соціальних виплат, врегулювання окремих питань у зв'язку з прийняттям Закону України від 6 листопада 2009 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав, суперечать положенням Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які є чинними на даний час.
При цьому суд бере до уваги, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року „Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Частиною п’ятою ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
При цьому суд бере до уваги, що дія норм ст.ст. 50, 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у 2010 році не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а зміни, внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ст. 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу мали здійснюватися відповідно до норм ч. 1 ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд не бере до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, чинної з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27 квітня 2010 року встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: ... осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції із змінами, внесеними Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. При цьому, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, визнані неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення КСУ зворотної дії в часі не має.
Тобто, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” діяла в попередній редакції, яка не передбачала перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Право позивача на перерахунок пенсії на час його звернення до відповідача визначалось п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яким визначено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше, як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до даного Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо незастосування під час проведення перерахунку пенсії позивачу в 2009 році показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії за попередній календарний 2008 рік, є протиправними, оскільки суперечать вимогам п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на яку посилається представник відповідача в заперечення позовних вимог позивача.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії 10.07.2009 року, а тому відповідно до положень п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” відповідач зобов’язаний був застосувати для перерахунку пенсії ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати працівників за 2008 рік, тобто за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Положення п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року є діючими, а тому відповідач мав їх неухильно виконувати, так як жоден інший нормативний акт не давав йому підстави використовувати для обчислення пенсії позивачу показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а лист Міністерства праці та соціальної політики України № 20/0/18-09/039 від 11.03.2009 року та лист Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11.03.2009 року, яким відповідачу дано роз’яснення щодо застосування показника заробітної плати (доходу) працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, в даному випадку не підлягали до застосування, оскільки вони не є законодавчим актом і прямо суперечать положенням п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року. До того ж, ця норма постанови КМУ тлумачиться однозначно, а тому не потребує листів-роз’яснень.
При цьому, суд бере до уваги, що п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року № 530, за відсутності врегулювання даного питання Законом, підлягає до застосування, так як за своєю суттю в цій частині і в даному випадку спрямований на захист права позивача.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статті 8, 22, 64 Конституції України закріплюють принципи верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняють при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі у липні 2009 року, роком, що передує перерахунку пенсії є 2008 рік, тому перерахунок пенсії ОСОБА_1 має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка розраховується для обчислення пенсії за календарний 2008 рік.
Таким чином, відповідач порушив право позивача на перерахунок пенсії відповідно до чинних норм законодавства, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії має бути відновлено.
Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року) управління Пенсійного фонду України в містах та районах відповідно до покладених на них завдань призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. А тому суд вважає, що слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування та виплату пенсії у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може перебирати на себе функції державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача в поданому до суду запереченні на позовні вимоги на відсутність відповідного бюджетного фінансування для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідності до положень Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Зазначене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, представником відповідача не враховано, що з гідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним нормам КАС України представником відповідача не було подано відповідних доказів в обгрунтування заперечень на заявлені позивачем вимоги.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплачувати в подальшому додаткову пенсію на підставі положень ст.ст. 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до задоволення не підлягають, оскільки ст. 6 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок і виплату пенсії лише 3 грудня 2010 року. Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом позивачем в поданій до суду позовній заяві не вказано, а тому суд вважає, що під час вирішення даного спору слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за 2007 календарний рік та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 3 червня 2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік (1573 гривень 99 копійок), з урахуванням виплачених сум.
Крім того, слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 3 червня 2010 року по 21 грудня 2010 року на підставі положень ст.ст. 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України „Про прожитковий мінімум”, з урахуванням виплачених сум.
Також слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшення пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 3 червня 2010 року доплати до пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75% заробітку за період страхового стажу, набутого до 1.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вказаного Закону та періоду стажу, набутого з 1.01.2004 року відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням виплачених сум .
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в частині перерахунку та виплати пенсії підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 1, 13, 49, 51, 56, 67, 70, 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, ст.ст. 3, 6, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 46, ст. 64 Конституції України , ППВС України № 9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, ППВС України № 8 від 13.06.2007 року „Про незалежність судової влади”, ч. 3 ст. 4 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року, ст.ст. 28, 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.2003 року, ст. 15 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991 року, п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за 2007 календарний рік.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 3 червня 2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік (1573 гривень 99 копійок), з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 3 червня 2010 року по 21 грудня 2010 року на підставі положень ст.ст. 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України „Про прожитковий мінімум”, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшення пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 3 червня 2010 року доплати до пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75% заробітку за період страхового стажу, набутого до 1.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вказаного Закону та періоду стажу, набутого з 1.01.2004 року відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням виплачених сум .
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: