справа № 1-120/2010  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

 23 грудня 2010 року      Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого                          - судді Березовського О.Д.,

за участі секретаря                     - Швачко О.В.,

з участю прокурора                                 - Червонюк В.М., Розинка С.О.,

захисників – адвокатів                 - ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Смичин Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого : 29.07.2010 року вироком Городнянського районного суду Чернігівської області за ст. 185 ч. 3,  ст. 75, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1,  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта неповна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2,  

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

  ВСТАНОВИВ   :  

 19 липня 2010 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_3 за попередньою змовою зі ОСОБА_4, з метою заволодіння чужим майном, проникли до житлового будинку ОСОБА_5, який розташований по АДРЕСА_3, де здійснили напад на останнього, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, а саме завдали ударів руками та ногами в область голови, обличчя та тулуба, а також погрожуючи кухонним ножем, спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 8-9 ребер справа, підшкірної емфіземи справа, посттравматичного правобічного плевриту, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, подряпин обличчя, контузії, помутніння склистого тіла правого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1487 від 15 вересня 2010 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, а також відкрито заволоділи грошима в сумі 100 грн., самогоном в кількості 3 літра, вартістю 1 літра 11,96 грн., всього на суму 35,88 грн., кухонним ножем вартістю 15 грн., чим завдали ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 150,88 грн..  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні по  ч. 3 ст. 187 КК України  визнав повністю. У скоєному щиро кається. Пред’явлений прокурором Городнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської центральної районної лікарні цивільний позов про стягнення з нього та ОСОБА_4 на користь державного бюджету Городнянського району витрачених лікувальним закладом на лікування ОСОБА_5 коштів в сумі 2020, 20 грн. визнав в повному обсязі та погодився відшкодувати завдані злочином збитки. Показав, що 19.07.2010 року він разом зі ОСОБА_4 вирішили випити і з цією метою вони прийшли до будинку ОСОБА_5 і придбали у останнього пляшку самогону ємкістю 0,5 літра за 12 гривень. Разом з ними також був ОСОБА_6. До цього вони разом пили пиво, але скільки він випив пива не пам’ятає. Придбану пляшку самогону вони розпили на чотирьох в будинку ОСОБА_7, який являється сусідом ОСОБА_5. Потім вони поїхали гуляти до поштового відділення, що в с. Дібрівне. Вказав, що раніше вони неодноразово придбавали самогон у ОСОБА_5 та якість самогону була різна, коли нормальна, а коли погана. Від випитого 19.07.2010 року самогону, який вони придбали у ОСОБА_5, йому стало зле, його нудило, боліла голова, оскільки якість придбаного самогону була погана. Зазначив, що разом зі ОСОБА_4 вони вдвох вирішили сходити додому до ОСОБА_5 та розібратись з ним щодо проданого ним неякісного самогону. Вони вдвох хотіли забрати у ОСОБА_5 або ж 12 гривень сплачені за самогон, або ж отримати нову пляшку самогону. При цьому вказує, що до ОСОБА_5 вони йшли з метою забрати гроші у останнього і таким чином помститися йому і покарати його за продаж неякісного самогону. Зазначив, що вони мали намір спочатку поговорити з ОСОБА_5, але нічого цього не вийшло. Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив свої покази дані на досудовому слідстві при допиті в якості обвинуваченого в частині того, що вони зі ОСОБА_4 вирішили з’їздити до ОСОБА_5 та взяти у нього самогону, але так як коштів у них не було та знаючи, що потерпілий в борг самогону не дає, то вони вирішили забрати самогон силою. Під’їхали вони на велосипеді до будинку ОСОБА_5 десь о 23 годині 30 хвилин. Двері в будинок були зачинені, але у веранді було відсутнє скло, а тому він просунув руку і відімкнув двері, а ОСОБА_4 у цей час притримував двері. ОСОБА_4 перший зайшов у будинок, а він пішов стукати у вікно, так як світло у будинку не горіло. ОСОБА_8 вийшов у веранду з ліхтарем і ОСОБА_4 наніс йому удар та він почув як потерпілий впав. Зайшовши у сіни, він побачив, що ОСОБА_5 лежав на підлозі на спині, а ОСОБА_4 сидів на ньому зверху і бив кулаками по обличчю. Він наніс кілька ударів ОСОБА_5 ногою по тулубу. Потім вони вдвох зі ОСОБА_4 підняли ОСОБА_5, який був при свідомості, та завели його в другу кімнату. Там ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_5 і той впав на підлогу та вони вдвох нанесли його ще кілька ударів. Особисто він вдарив ногою ОСОБА_5 по тулубу. Після цього ОСОБА_4 продовжив бити ОСОБА_5. Він же пішов шукати та знайшов в кімнаті 2 пластикові 1,5 літрові пляшки з самогоном, а повернувшись ще кілька разів вдарив ногою по тулубу ОСОБА_5. Вони стали питати у потерпілого де гроші, але той не сказав, бо втратив свідомість. Вдвох зі ОСОБА_4 вони стали шукати в будинку гроші та він знайшов біля дзеркала в коробці гроші, які забрав собі. Скільки там було грошей він тоді не дивився, а вже пізніше з’ясував, що він забрав з будинку ОСОБА_5 14 гривень. Чи знайшов гроші ОСОБА_4 він не знає і той йому нічого не казав. Про викрадені з будинку гроші ОСОБА_4 він сказав лише зранку наступного дня. Через деякий час ОСОБА_5. прийшов до тями і ОСОБА_4 тримаючи в руках ніж став погрожувати потерпілому відрізати вухо, якщо той не віддасть гроші. Де ОСОБА_4 взяв ніж він не знає. Потім вони сказали ОСОБА_5 щоб той лежав, а вони забрали дві пластикові пляшки з самогоном і залишили будинок потерпілого. Вдвох вони поїхали на озеро, де він вмився і помив руки. На озері вони випили вдвох по 50 грамів самогону і зателефонували ОСОБА_6 та домовились зустрітись з останнім біля колодязя в селі. Одну пляшку самогону вони забрали з собою, а іншу сховали на озері. Біля колодязя вони втрьох випили ще самогону, але скільки він не пам’ятає, та порозходились по домівках. Вранці, зустрівшись зі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вони поїхали на озеро і забрали пляшку самогону та поїхали відпочивати на р. Снов в с. Великий Дирчин. За викрадені 14 грн. він придбав сухарики і лимонад. На річці він розповів ОСОБА_6 події минулої ночі і те як вони вдвох зі ОСОБА_9 пограбували ОСОБА_8. Щодо слідів від ножа на тілі ОСОБА_5, то припускає, що можливо ОСОБА_4 випадково порізав ножем останнього під час сутички.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні по  ч. 3 ст. 187 КК України  визнав повністю. У скоєному щиро кається. Пред’явлений прокурором Городнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської центральної районної лікарні цивільний позов про стягнення з нього та ОСОБА_3 на користь державного бюджету Городнянського району витрачених лікувальним закладом на лікування ОСОБА_5 коштів в сумі 2020, 20 грн. визнав в повному обсязі та погодився відшкодувати завдані злочином збитки. Показав, що 19.07.2010 року у центрі села Дібрівне він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і вони придбали та випили на трьох 1 літр пива. Після цього вони вирішили придбати у ОСОБА_5 пляшку самогону, оскільки знали, що той продає самогон і раніше неодноразово купували у нього самогон. За самогоном до будинку ОСОБА_5 пішов він та ОСОБА_3 і вони придбали у останнього пляшку самогону ємкістю 0,5 літра за 12 грн.. Самогон вони всі разом пили у ОСОБА_7.  Потім вони поїхали гуляти до поштового відділення, де завжди збирається молодь. Потім він погано пам’ятає події, так як від випитого йому стало зле. Пам’ятає, що його покликав ОСОБА_3 і запропонував з’їздити до ОСОБА_5 і забрати у нього самогон та гроші, оскільки він продав їм поганий самогон. Він погодився і вони вдвох на велосипеді поїхали до будинку ОСОБА_5. По дорозі ОСОБА_3 пояснив, що в разі якщо ОСОБА_5 не погодиться на їх вимогу повернути їм гроші і дати самогону, то на нього треба буде натиснути і пригрозити, що вони його поб’ють та заявлять на нього в міліцію. Він йшов до ОСОБА_5 з метою забрати у того гроші за реалізований неякісний самогон. До будинку ОСОБА_5 вони під’їхали близько 23 години 30 хвилин. Він не дуже добре пам’ятає як заходив в будинок, оскільки був в стані алкогольного сп’яніння, але підтверджує, що в той момент він міг контролювати свої дії. В веранду будинку він зайшов перший. ОСОБА_3 постукав у вікно і ОСОБА_5 вийшов з кімнати будинку з ліхтарем і він відразу наніс йому один удар та притиснув його дверима він чого той впав на підлогу. Лежачи на спині, ОСОБА_5 почав махати руками і ногами і він наніс йому один удар кулаком в обличчя. Потім в сіни забіг ОСОБА_10 і вони вдвох почали бити ОСОБА_5 ногами по тулубу. Також він бив ОСОБА_5 і руками, але куди наносив удари не пам’ятає. Потім вони підняли та завели ОСОБА_5 в кімнату і там знову трохи його побили. Він наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя і той втратив свідомість та не чинив опору. Він присів біля ОСОБА_5, а ОСОБА_3 пішов в іншу кімнату. Коли ОСОБА_5 прийшов до тями він став вимагати в нього гроші, а потім підійшов ОСОБА_3 та наніс кілька ударів ногами ОСОБА_5 по тулубу. Щодо ножа та як він опинився в нього в руках він не пам’ятає. Не заперечує того, що в нього в руках був ніж, яким він погрожував ОСОБА_5. Ніж він використовував тільки для погроз і не збирався наносити ним потерпілому пошкоджень. Вказав, що він пам’ятає, що погрожував ОСОБА_5 відрізати руку чи вухо, якщо той буде торгувати самогоном. Звідки у ОСОБА_5 ножові поранення на спині він не знає. ОСОБА_3 знайшов самогон в будинку. Він також шукав гроші на столі, але нічого так і не знайшов і грошей з будинку потерпілого він не взяв. Після цього вони залишили ОСОБА_5 лежати на підлозі, а самі покинули будинок потерпілого. Чи був той при свідомості чи ні  він не пам’ятає. Вони вдвох поїхали на озеро, де він вмився і помив руки. Ніж з будинку ОСОБА_5 він забрав з собою та викинув його на озері. На озері вони випили вдвох самогону, а потім ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що їх нібито на озері побили хлопці. Це він зробив для того щоб пояснити наявні у них тілесні ушкодження, які вони отримали під час бійки з ОСОБА_5. Також від ОСОБА_3 він дізнався, що той забрав трохи грошей з будинку ОСОБА_5. Вони вдвох зустрілись біля колодязя з ОСОБА_6 і там вони вживали самогон, але він вже не пив. Зранку наступного дня вони забрали з озера ще одну 1,5 літрову пляшку з самогоном і поїхали відпочивати на річку Снов в с. Великий Дирчин.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 19 липня 2010 року, близько 2 години вечора, до нього додому прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і попросили дати їм пляшку самогону 0,5 літра і він їм дав. За це вони дали йому 10 гривень. Дверей він їм не відкривав і передав їм пляшку через віконце. До 19.07.2010 року зазначені особи до нього за самогоном не приходили. Самогоном він не торгує, а той, що був у нього він вигнав на весілля сину. Факт продажу самогону 19.07.2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поясняє тим, що він продав їм самогон, щоб вони пом’янули його матір, яка померла в цей день колись давно. Особисто він того дня алкогольні напої не вживав. Спати він лягає рано, того дня він подивився телевізор і ліг спати близько 22 години вечора. Спати він ліг у другій кімнаті на підлозі, так як було жарко. Прокинувся він від сильного удару ззаду по голові, також він пам’ятає ще два сильні удари в область виска і два у правий бік. Після нанесення сильного удару по голові всі інші події він пам’ятає моментами. Наскільки пам’ятає він спав на животі, коли йому нанесли удар ззаду в голову. Він не пам’ятає, щоб хтось стукав у вікно та він виходив в веранду. Хто його бив він не бачив, чому його почали бити він не знає, скільки чоловіків його било він не пам’ятає. Звідки нападаючі знали як зайти в його будинок йому не відомо. Хтось з нападаючих став вимагати в нього гроші та погрожувати йому, що відріжуть йому вухо якщо він не віддасть їм гроші. Він реально злякався їхніх погроз так як ці хлопці були налаштовані по відношенню до нього агресивно та свої слова вони весь час супроводжували ударами в різні частини тіла. Щоб якось оборонятись, то він почав руками відбиватись, а саме лежачи на підлозі, він махав у бік нападаючих руками та дряпався. Потім він когось вкусив за палець, але кого саме не пам’ятає. Це він зробив тоді, коли один з нападників вдарив його рукою. Він перехопив його руку і таким чином вкусив його за палець. Потім від одного з ударів він повернувся на бік і в цей момент відчув як його щось різонуло по спині. Також він відмахувався від нападаючих коли йому почали виколювати пальцями очі. Не заперечує, що можливо від ударів він втрачав свідомість. Скільки продовжувалось його побиття він сказати не може, коли він прийшов до тями, то було близько 1 годині ночі. Внаслідок побиття йому вибили 1 зуб та зламали ніс. Він знайшов мобільний телефон і зателефонував сину в Чернігів. З його будинку після нападу зникли гроші в сумі 100 грн., які лежали на трюмо, зник кухонний ніж та 2 пляшки по 1,5 літра кожна з самогоном. Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зі своїм  батьком приходили до нього в лікарню. Вони просили, щоб він пробачив їх та не подавав до суду, але він відповів їм, що вибачати їх не буде. На даний час підсудних він не пробачив і просить покарати їх згідно закону.  

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показав, що 19.07.2010 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ловили рибу на озері, а потім пішли гуляти і сходили до ОСОБА_5 та придбали у нього пляшку самогону 0,5 літра. Пляшку самогону вони випили втрьох і порозходились по домам. Ввечері того ж дня вони знову зустрілись втрьох близько 20 години вечора і знову сходили до ОСОБА_5 та придбали у нього пляшку самогону 0,5 літра. Пляшку самогону вони розпили вчотирьох вдома у ОСОБА_7.  Потім вони разом втрьох поїхали до поштового відділення, де збирається молодь.  Вони всі там сиділи гуляли, а потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кудись зникли. Через деякий час, це було вже вночі, йому зателефонував на мобільний ОСОБА_3 та попросив під’їхати до колодязя, що на виїзді з с. Дібрівне. Він сказав, що вони були на озері та їх хтось побив. Коли він під’їхав туди, то там вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і у них була пляшка з самогоном ємкістю 2 літра, але вона була не повна, самогону було десь на дні. Вони випили разом трохи і пішли по домам. Також біля колодязя хлопці чистили взяття від грязі, пояснюючи, що вони нібито тікали і забруднили взуття. Вночі біля колодязя слідів побиття він у хлопців не бачив. В с. Смичин він йшов разом зі ОСОБА_4. Вранці йому зателефонував ОСОБА_3 і запропонував поїхати на річку Снов в с. Великий Дирчин. Коли він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у останніх було 2 пляшки по 1,5 літра самогону. Вони сказали, що взяли їх у себе вдома і вони забрали самогон на річку. Коли вони їхали на велосипедах на річку, то ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розповіли йому, що минулої ночі вони ходили до ОСОБА_5 та побили його і взяли у нього самогон та гроші в сумі 5 грн.. Також він бачив, що у ОСОБА_4 подряпаний палець, а у ОСОБА_11 збита рука. Хлопці сказали йому, що ці тілесні ушкодження вони отримали при побитті ОСОБА_5. Зазначив, що перед виїздом на річку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдвох ходили в магазин та купували воду і сухарики. Вказав, що особисто він раніше близько 3 разів купував самогон у ОСОБА_5 і самогон був не дуже якісний.  

 Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показав, що 19.07.2010 року, близько 21 години 30 хвилин, він курив у себе в дворі та побачив, що по вулиці йдуть ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Останні йшли зі сторони будинку ОСОБА_5 та запропонували йому випити та у них з собою була пляшка самогону ємкістю 0,5 літра. Він запросив їх у хату, де вони розпили пляшку самогону і хлопці пішли від нього десь на початку 23 години. Більше хлопців він того дня не бачив. Вранці він дізнався, що його сусіда ОСОБА_5 вночі хтось побив і його забрала до лікарні швидка допомога. Особисто він ОСОБА_5 19.07.2010 року не бачив. Зауважив, що самогон, який він пив з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, був нормальної якості і він не пам’ятає щоб хтось з них скаржився тоді на якість самогону. При цьому хлопці йому сказали, що самогон вони придбали у ОСОБА_5. Коли хлопці йшли від нього, то вони казали, що йдуть гуляти на танці. Не заперечує, що він сам іноді купував самогон у ОСОБА_5. Вказав, що вхідні двері до будинку ОСОБА_5 підпираються з середини трубою чи прутом і якщо рука дістає, то з вулиці через розбите скло в віконній рамі можна відкрити двері в будинок.  

 Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що числа точного він не пам’ятає, десь 15-20 хвилин на 1 ночі, йому зателефонував племінник ОСОБА_13, який являється сином ОСОБА_5, і сказав, що йому телефонував батько і що з ним щось не в порядку, а саме начебто хтось побив батька. Син ОСОБА_5 попросив його сходити і подивитись, що з батьком. Він розбудив сільського фельдшера ОСОБА_14 і вони вдвох на велосипедах поїхали додому до ОСОБА_5. Коли вони приїхали в будинку ОСОБА_5 світло не горіло, вони почекали ОСОБА_15 та доньку потерпілого і всі разом зайшли до будинку та ввімкнули світло. ОСОБА_5 лежав на дивані в другій кімнаті, його обличчя було в крові, губи були розбиті і злиплись, руки були в крові, одне око було розбите. ОСОБА_5 лежав на спині, а коли той піднявся, то він побачив у нього на спині рану у вигляді порізу чимсь гострим. У кімнаті, де лежав ОСОБА_5 були перевернуті стіл і крісло, палас був зсунутий. ОСОБА_5 був дуже наляканий, через розбиті губи йому важко було говорити. Вони питали у нього що сталось, але він чітко нічого не міг пояснити, казав, що він відкрив двері і його почали бити чи 2 чи 3 чоловіка. Психологічний стан ОСОБА_5 був тяжкий, запаху алкоголю він від ОСОБА_5 не чув. Фельдшер ОСОБА_14 надала ОСОБА_5 першу медичну допомогу і викликали швидку, якою ОСОБА_5 було відправлено в лікарня м. Городні.  

Допитана на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_14 (а.с. 65-66), яка являється завідуючою ФАП с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області, та покази якої були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що 20.07.2010 року, близько 0 годин 15 хвилин, до неї в будинок постукав ОСОБА_12 та сказав, що йому телефонував племінник ОСОБА_13 та повідомив, що його батька ОСОБА_5 хтось побив. Вони вдвох на велосипедах поїхали додому до ОСОБА_5. Коли зайшли в будинок до останнього, то світла не було і його ввімкнув ОСОБА_12. ОСОБА_5 лежав в другій кімнаті на ліжку. Стіл посеред кімнати був перевернутий, в кімнаті був безлад, речі розкидані. У ОСОБА_5 на обличчі та спині була кров. Постільна білизна також була в крові. Коли вона поторгала його перенісся, то зрозуміла, що воно перебите. На правому плечі вона помітила розріз, але не глибокий. ОСОБА_5 стогнав та жалівся на головний біль. Вона вколола йому знеболююче та надала першу медичну допомогу і викликала швидку. З розповіді ОСОБА_5 вона зрозуміла, що до нього в будинок хтось зайшов та побив його. Хто саме його побив він сказати не міг. Коли вони знаходились в будинку, то до потерпілого прийшла ще його колишня дружина ОСОБА_15 та дочка.  

Допитана на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_15 ( а.с. 58 ), покази якої були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що в с. Дібрівне мешкає її колишній чоловік ОСОБА_5, з яким вона з 1993 року розлучена. Колишній чоловік в будинку проживає один і вона з ним фактично ніяких відносин не підтримує. 20.07.2010 року, близько 30 хвилин на 1 ночі, їй на мобільний телефон з м. Чернігова зателефонував син ОСОБА_13 і сказав, що йому телефонував батько і сказав, що його побили два невідомі хлопці. Вона відразу зібралась та пішла додому до колишнього чоловіка. Коли зайшла до нього в будинок, то ОСОБА_5 лежав на дивані в другій кімнаті. На його обличчі були сліди побиття та кров. ОСОБА_5 розповів, що невідомі хлопці проникли до його будинку, викрали гроші та побили його. Вона звернула увагу, ще на те, що у другій кімнаті, де він знаходився, був безлад, були розкидані речі. По приїзду швидкої ОСОБА_5 забрали до лікарні. Чи виготовляв та продавав ОСОБА_5 самогон вона не знає.  

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_13 ( а.с. 64 ), покази якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що в с. Дібрівне Городнянського району проживають його мати та батько ОСОБА_5. Останній проживає у власному будинку і він підтримує з ним хороші відносини. 20.07.2010 року, близько 00 годин 05 хвилин ночі, коли він знаходився на чергуванні, то йому на мобільний зателефонував його батько ОСОБА_5. Голос останнього був слабким та мало розбірливим, але зі слів батька він зрозумів, що до нього у будинок увірвались якісь молодики, які його побили та вимагали грошей. Батько сказав також, що дуже погано себе почуває і потребує медичної допомоги. Він відразу зателефонував своїй матері в с. Дібрівне і розповів, що сталось з батьком. Після закінчення чергування, тобто ранком 20.07.2010 року, він приїхав в с. Дібрівне і дізнався, що батька з численними тілесними ушкодженнями доставили на лікування до Городнянської ЦРЛ. Він відразу поїхав до лікарні і там вже дізнався, що у його батька численні синці, садна, порізана спина та переломи. Пізніше він дізнався, що окрім побиття батька, з його будинку було викрадено гроші в сумі 100 грн., кухонний ніж та 3 літра самогону. Гроші батько завжди зберігав у другій кімнаті біля дзеркала в паперовій коробці. Про те, що його батько виготовляв та продавав самогон він не знав.  

Допитана на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_17 ( а.с. 59-60 ), покази якої були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що 19 липня 2010 року, близько 22 години, вона проходила по вул. Підлісній та зустріла своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які виходили з двору ОСОБА_7. Вийшовши з двору, вони потім знову зайшли в двір. Того ж вечора, близько 23 години біля поштового відділення, що в с. Дібрівне, вона знову зустріла ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Останні їхали велосипедами та знаходились в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_6 зупинився та почав з нею розмовляти, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхали в напрямку бару, який розташований в центрі села, щоб купити там пива. Через декілька хвилин вони повернулись назад і привезли з собою дві пляшки пива місткістю по 1 л. кожна. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під’їхали, то вони сіли окремо від них та про щось розмовляли. Чи були при них спиртні напої вона не знає і не бачила. Також вона не бачила у них тілесних ушкоджень на тілі, бо на вулиці було темно. Близько 24 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сіли на велосипед та кудись поїхали, а ОСОБА_6 залишився сидіти разом з нею на лавочці, а потім провів її додому. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона того вечора більше не бачила і куди вони поділись їй не відомо.  

 Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вказали лише на те, що їм відомо, що ОСОБА_5, як до інциденту, що стався 19.07.2010 року, так і після нього здійснював продаж неякісного самогону.  

Крім того, винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину також підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме :

 - протоколом від 20.07.2010 року огляду місця події - будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5, з якого вбачається, що під час огляду в другій кімнаті будинку на дивані виявлено дві подушки з наволочками на яких маються множинні плями бурого кольору схожі на кров ( а.с. 7-8 );

- актом судово-медичного обстеження ОСОБА_3 № 1152 від 23.08.2010 року відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_3 виявлено садна тулуба, кінцівок, які могли утворитись в ніч з 19 на 20 липня 2010 року від дії тупих твердих предметів, за обставин вказаних в описовій частині направлення, тобто під час нападу на ОСОБА_5, який оборонявся, а саме вдаряв рукою ОСОБА_4 та ОСОБА_21 і наніс їм подряпини, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а.с. 22-23 );  

- актом судово-медичного обстеження ОСОБА_4 № 1151 від 23.08.2010 року відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_4 виявлено садна тулуба, кінцівок та рана другого пальця лівої кисті, які могли утворитись в ніч з 19 на 20 липня 2010 року від дії тупих твердих предметів, за обставин вказаних в описовій частині направлення, тобто під час нападу на ОСОБА_5, який оборонявся, а саме вдаряв рукою ОСОБА_4 та ОСОБА_21 і наніс їм подряпини, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я ( а.с. 25-26 );  

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5 № 1487 від 15.09.2010 року згідно якої у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 8-9 ребер справа, підшкірної емфіземи справа, посттравматичного правобічного плевриту; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, подряпин обличчя; контузії, помутніння склистого тіла правого ока, які могли утворитись 20.07.2010 року, що не суперечить даним викладеним в обставинах справи, та могли виникнути від дії тупих предметів, в тому числі від ударів руками та ногами, за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров’я. Під час експертизи судово-медичний експерт прийшов до висновку про те, що малоймовірно, що вищевказані тілесні ушкодження потерпілий міг спричинити сам собі, а також отримати їх при падінні з висоти власного зросту. При поступленні ОСОБА_5 в стаціонар алкоголь в крові не виявлений ( а.с. 30-33 );  

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 № 1340 від 23.08.2010 року згідно якої у ОСОБА_3 виявлено садна тулуба, кінцівок, які могли утворитись в ніч з 19 на 20 липня 2010 року від дії тупих твердих предметів, за обставин вказаних в описовій частині направлення, тобто під час нападу на ОСОБА_5, який оборонявся і при цьому наносив удари руками ОСОБА_3 та подряпав його, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень ( а.с. 39-40 );  

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 № 1339 від 23.08.2010 року згідно якої у ОСОБА_4 виявлено садна тулуба, кінцівок та рана другого пальця лівої кисті, які могли утворитись в ніч з 19 на 20 липня 2010 року від дії тупих твердих предметів, за обставин вказаних в описовій частині направлення, тобто під час нападу на ОСОБА_5, який оборонявся і при цьому наносив удари руками ОСОБА_4 та подряпав його і вкусив за палець, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я ( а.с. 46-47 );  

- довідкою Городнянської ЦРЛ про те, що ОСОБА_5 з 20.07.2010 року знаходився в хірургічному відділенні лікарні, діагноз : ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом 7 ребра справа, підшкірна емфізема справа, садна обличчя ( а.с. 50 );  

- довідкою райкоопзаготпрому Городнянської райспоживспілки про те, що середньоринкова ціна кухонного ножа станом на 20.07.2010 року становить 15 грн. ( а.с. 51 );

- довідкою райкоопзаготпрому Городнянської райспоживспілки про те, що середньоринкова ціна станом на 19.07.2010 року цукру становить 8,30 грн. за 1 кг., дріжджі 200 гр. ціною 4 грн. ( а.с. 52 );

- протоколом очної ставки від 04.08.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, де потерпілий вказав, що він прокинувся від нанесення йому ударів, хто його бив він не бачив, та тільки відчував удари ногами і руками по голові та тулубу. Потім він почув голос молодого хлопця, який сказав, що відріже йому вухо. Відбиваючись він когось подряпав, когось вкусив за палець, а потім він відчув ріжучі болі і втратив свідомість. Прокинувшись, він виявив зникнення 3-х літрів самогону, кухонного ножа та 100 грн.. Свідчення ОСОБА_5 на очній ставці ОСОБА_4 підтвердив частково та вказав, що потерпілий сам відкрив їм двері в веранду та вже там вони почали його бити, а потім продовжили бити в другій кімнаті його будинку. З будинку ОСОБА_5 він, окрім кухонного ножа, більше нічого не брав. Самогон в кількості 3 літра та гроші забирав ОСОБА_3, який сказав, що він там взяв гроші тільки в сумі 14 грн.. У всьому іншому ОСОБА_4 підтвердив покази ОСОБА_5 дані останнім на очній ставці ( а.с. 69-70 );

- протоколом очної ставки від 04.08.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, де потерпілий вказав, що він прокинувся від нанесення йому ударів, хто його бив він не бачив, та тільки відчував удари ногами і руками по голові та тулубу. Потім він почув голос молодого хлопця, який сказав, що відріже йому вухо. Відбиваючись він когось подряпав, когось вкусив за палець, а потім він відчув ріжучі болі і втратив свідомість. Прокинувшись, він виявив зникнення 3-х літрів самогону, кухонного ножа та 100 грн.. Свідчення ОСОБА_5 на очній ставці ОСОБА_3 підтвердив частково та вказав, що коли вони зайшли в будинок, то потерпілий стояв у веранді і ОСОБА_4 відразу вдарив його в обличчя, а він став бити вже лежачого на підлозі. Після цього вони продовжили його бити в другій кімнаті його будинку. За палець ОСОБА_5 вкусив не його, а ОСОБА_4 і подряпав його. Ножа у ОСОБА_4 він не бачив, може він і був у того в руках, але він не бачив, бо було темно. Гроші брав він, але їх було лише 14 грн., 2 пляшки самогону по 1,5 літра кожна також забрав він. Що брав з будинку ОСОБА_4 він не бачив, лише на озері бачив як той викидав в озеро ніж ( а.с. 71-72 ).

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення та підсудних, а також їх захисників, наведені ними на захист підсудних від обвинувачення, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у повному обсязі. Як на досудовому слідстві та і в судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю та підтвердили факт вчинення ними розбійного нападу на ОСОБА_5 під час якого вони зайшли до будинку останнього, нанесли йому тілесні ушкодження, погрожували ножем та заволоділи його майном. Посилання підсудних на те, що їх дії були спровоковані самим потерпілим, коли останній продав їм неякісний самогон, а також їх твердження про те, що вони спочатку хотіли поговорити з ОСОБА_5 і запропонувати йому повернути гроші або ж дати їм іншу пляшку самогону, судом розцінюються як намагання підсудних зменшити свою вину у вчиненому злочині і в такий спосіб пом’якшити покарання за вчинене. Окрім того, посилання підсудних на вказані вище причини, що призвели до вчинення ними злочину та їх початкові наміри не спростовують наявність в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Разом з тим, в своїх же свідченнях підсудні підтверджують, що вони цілеспрямовано йшли до ОСОБА_5 з метою забрати у нього самогон або ж гроші, і хоча вони стверджують, що мали намір спочатку поговорити з ОСОБА_5, та у разі відмови останнього у добровільному порядку виконати їх вимоги збирались застосувати до нього погрози або ж фізичну силу, однак вже на місці вчинення злочину ніхто з них не вчинив жодної з цих дій, а викликавши ОСОБА_5 в веранду вони без будь-яких пояснень і з’ясувань тих питань на які вони звертали увагу суду почали вдвох наносити удари руками і ногами потерпілому. А тому вказані дії підсудних свідчать про їх реальні наміри по відношенню до потерпілого. Щодо певних суперечностей в свідченнях потерпілого ОСОБА_5 та підсудних в частині того чи виходив потерпілий у веранду або ж його почали бити в кімнаті, то суд приходить до висновку, що покази підсудних в цій частині є послідовними та відповідають дійсним обставинам справи. Натомість оцінюючи покази потерпілого ОСОБА_5 в цій частині, суд, виходячи з психологічного стану в якому перебував потерпілий, отриманих ним травм голови і його показів в частині того, що він після удару обставини злочинного посягання пам’ятає моментами, показань свідка ОСОБА_12, який підтверджує неадекватний психологічний стан потерпілого після скоєного відносно нього злочину, при цьому ОСОБА_5 безпосередньо після злочину казав свідку, що він виходив з кімнати, коли хтось постукав, суд припускає, що потерпілий міг помилитись щодо місця, де розпочалось злочинне посягання на нього і йому були нанесені тілесні ушкодження. Разом з тим, вказане не має суттєвого значення для кваліфікації дій підсудних, оскільки підсудні в судовому засіданні не заперечували того факту, що вони проникли в будинок і вже у веранді будинку вчинили напад на ОСОБА_5.  

Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши доводи обвинувачення, а також доводи підсудних та їх захисників, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред’явлене підсудним повністю знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, а дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства ( розбій ), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.  

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,  конкретні обставини справи, ступінь тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, вартість викраденого, наслідки, що настали від злочину, відсутність цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 та претензій матеріального і морального характеру до підсудного, думку потерпілого щодо призначення покарання підсудному, який просить суд ОСОБА_3 покарати відповідно до закону, оскільки він підсудного не пробачив,  особу винного - його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров’я, негативну характеристику за місцем проживання, відсутність даних щодо притягнення підсудного до адміністративної відповідальності, а також те, що підсудний на момент вчинення злочину був не судимий.  

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_3, суд вважає його щире каяття.  

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_3, суд вважає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.  

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.  

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.07.2010 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання  з випробуванням з іспитовим строком в один рік.  

Згідно роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.  

Виходячи з вказаних роз’яснень, вирок від 29.07.2010 року Городнянського районного суду Чернігівської області про засудження ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, підлягає самостійному виконанню.  

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,  конкретні обставини справи, ступінь тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, вартість викраденого, наслідки, що настали від злочину, відсутність цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 та претензій матеріального і морального характеру до підсудного, думку потерпілого щодо призначення покарання підсудному, який просить суд ОСОБА_4 покарати відповідно до закону, оскільки він підсудного не пробачив,  особу винного - його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров’я, негативну характеристику за місцем проживання, відсутність даних щодо притягнення підсудного до адміністративної відповідальності, а також те, що підсудний раніше не судимий.  

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_4, суд вважає його щире каяття.  

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4, суд вважає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.  

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.  

Цивільний позов прокурора Городнянського району пред’явлений останнім в інтересах держави в особі  фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь державного бюджету Городнянського району витрачених лікувальним закладом на лікування ОСОБА_5 коштів в сумі 2020, 20 грн. є  обґрунтованим, так як підтверджується довідкою лікувального закладу ( а.с. 148 ), визнаний підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повному обсязі, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.  

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.  

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін – утримання під вартою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін – утримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

  З А С У Д И В :  

 ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання – 26 липня 2010 року.

Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.07.2010 року про засудження ОСОБА_3  за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.  

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання – 26 липня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3,   до набрання вироком законної сили, залишити без змін – утримання під вартою.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4,   до набрання вироком законної сили, залишити без змін – утримання під вартою.

Цивільний позов прокурора Городнянського району пред’явлений останнім в інтересах держави в особі  фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на користь державного бюджету Городнянського району витрачених лікувальним закладом на лікування ОСОБА_5 коштів в сумі 2020, 20 грн. задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету Городнянського району кошти в сумі 1010,10 грн., а також стягнути з ОСОБА_4 на користь державного бюджету Городнянського району кошти в сумі 1010,10 грн..

  На  вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  Головуючий суддя :         О.Д.Березовський