Справа № 2-3080
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року . Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення переданих коштів в рахунок оплати квартири з врахуванням інфляційних втрат та процентів за користування ними, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення переданих коштів в рахунок оплати квартири з врахуванням інфляційних втрат та процентів за користування ними.
Посилався на те, що 25 липня 2008 року він передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 50000 доларів США, яка була передана як оплата за квартиру АДРЕСА_1, яку він хотів придбати, про що було відповідачем написано розписку.
За усною домовленістю між ними укладення договору купівлі-продажу квартири повинно було відбутись тільки після її огляду ним та остаточним прийняттям рішення щодо придбання квартири. Після передачі коштів ним було оглянуто квартиру шляхом перегляду відеозапису, оскільки він тимчасово перебуває в США. Після перегляду відеозапису квартири ним прийнято рішення не укладати договір її купівлі-продажу, про що по телефону було повідомлено відповідача ОСОБА_2 і про повернення йому сплачених коштів.
В липні 2009 року він особисто приїхав в м. Чернівці та звернувся до відповідача з усною вимогою про повернення 50000 доларів США, на що ОСОБА_2 зобов'язався повернути ці кошти у найкоротший термін. Після чого він неодноразово звертався до відповідача з вимогами повернути кошти, однак до даного часу гроші повернуті не були.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст. 657, 640 ч.3 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Оскільки договір купівлі-продажу квартири вважається укладеним після його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, то договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ним та відповідачем фактично укладений не був, оскільки вони не досягли в письмовій формі згоди щодо істотних умов договору, не посвідчували договір нотаріально та не реєстрували його відповідно до законодавства. Договір купівлі-продажу вважається неукладеним, тому відповідачем були набуті кошти без достатньої на те правової підстави.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Станом на 25 червня 2010 року заборгованість відповідача складає 50000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США = 7,974 грн.) еквівалентно сумі 398700 грн.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Однак положення глави 83 ЦК України та ст. 1212 ЦК України не пов'язують обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно або гроші за вимогою останнього або будь-якими строками на виконання цього зобов'язання. Тому вважає, що зобов'язання щодо повернення коштів та строк його виконання настав з дня, наступного за днем одержання відповідачем коштів в сумі 50000 доларів США.
Відповідно до ст.ст. 536, 1048, 1214 ч.2 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.
В зв'язку з цим відповідачу нараховані проценти за користування чужими коштами в сумі 85026 грн. 87 коп.
Крім того, відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також відповідачу нараховані три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 22971 грн. 67 коп. Сума його інфляційних втрат за період прострочення складає 95688 грн.
Просить стягнути з відповідача на його користь передані кошти в рахунок оплати квартири з врахуванням інфляційних втрат та процентів за користування ними в загальній сумі 602386 грн. 54 коп., в тому числі: основний борг в сумі 398700 грн., нараховані проценти в сумі 85026 грн. 87 коп., три відсотки річних в сумі 22971 грн. 67 коп., інфляційні втрати в сумі 95688 грн., понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, вказав, що при підготовці позову була допущена технічна помилка, тому станом на 25 червня 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 становить загальну суму 597506 грн. 41 коп., в тому числі: основний борг в сумі 395470 грн., нараховані проценти в сумі 84338 грн. 04 коп., три відсотки річних в сумі 22785 грн. 57 коп., інфляційні втрати в сумі 94912 грн. 80 коп., понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн., які просить стягнути на його користь з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно 25 липня 2008 року ОСОБА_2 було написано розписку про отримання від ОСОБА_1 50000 доларів США як оплату за квартиру АДРЕСА_1. При написанні розписки існувала домовленість про те, що ОСОБА_1 в подальшому придбає дану квартиру, але в січні 2010 року він категорично відмовився придбавати вказану квартиру, в зв'язку з чим 22 квітня 2010 року дану квартиру на підставі договору купівлі-продажу було продано. Позивач сам відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання по придбанню квартири, при цьому майже два роки квартира з вини позивача залишалась не відчуженою та вартість квартири в 2010 році була набагато нижчою, ніж у 2008 році.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його вико-
нання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розписці взагалі не зазначено, що ОСОБА_2 бере на себе будь-яке зобов'язання, а тим паче зобов'язання по поверненню коштів та не зазначено терміну виконання зобов'язання. Між позивачем і відповідачем була усна домовленість про повернення йому отриманих коштів до кінця грудня 2010 року, однак кошти ще не повернуті. Тому вважає, що у позивача не було права на звернення з даним позовом до суду, позов пред’явлено передчасно, тому він не підлягає до задоволення.
Щодо нарахувань процентів, 3% річних та індексу інфляції, то такі нарахування проводяться при умові невиконання чи неналежного виконання взятого на себе грошового зобов'язання. Однак ОСОБА_2 не брав на себе будь-якого грошового зобов'язання, а тому такі нарахування є безпідставними і не можуть бути задоволеними.
З тексту розписки взагалі не вбачається, що кошти мають бути повернутими, не кажучи вже при термін їх повернення. Крім того, ОСОБА_2 не можна вважати боржником, оскільки зобов'язань по поверненню будь-якої суми коштів він на себе не брав, а тому вимоги ст. 625 ЦК України до даних правовідносин застосувати не можливо.
Крім того, індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в України встановлюються в національній валюті – гривні, тому норми ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.
Посилання позивача на вимоги ст.ст. 1048, 1214 ЦК також є безпідставними, оскільки з тексту самої розписки не вбачається безпідставності одержання коштів, а навпаки чітко зазначена підстава.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то ст. 84 ЦПК України та постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Такого розрахунку кількості потрачених годин адвокатом не надано, тому це не є підставою для відшкодування даних витрат.
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 693 ч.ч.2 та 3 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний оплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що 25 липня 2008 року позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 50000 доларів США як оплату за придбання ним квартири АДРЕСА_1, про що було написано відповідачем власноручно письмову розписку (копія на а.с.9 та оригінал на а.с.92). Письмовий договір про умови купівлі-продажу квартири між позивачем і відповідачем не укладався, що визнали представники сторін в судовому засіданні. Однак сторони між собою усно домовились про те, що укладення договору купівлі-продажу квартири відбудеться тільки після її огляду позивачем ОСОБА_1 Після 25 липня 2008 року ним було оглянуто квартиру шляхом перегляду її відеозапису, оскільки він тимчасово перебуває в США і у нього не було іншої можливості її оглянути, після чого він відмовився укладати договір купівлі-продажу вказаної квартири, що визнали представники сторін в судовому засіданні. Так як позивач вже не мав наміру придбавати у відповідача квартиру, ОСОБА_2 повинен повернути ОСОБА_1 суму попередньої оплати в розмірі 50000 доларів США, однак він не повернув її до даного часу, що визнав представник відповідача в судовому засіданні, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути цю суму, яка є еквівалентною сумі 395470 грн. згідно офіційного курсу валют (100 доларів США = 790 грн. 94 коп.) станом на 25 червня 2010 року як того просить позивач, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
В цьому випадку відповідно до вимог ст.693 ч.3 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Однак суд вважає, що підстав для нарахування процентів в розмірі, передбаченому ст. 536 ЦК України, в сумі 84 338 грн. 04 коп. немає, оскільки в розписці взагалі не зазначено дату, коли відповідач ОСОБА_2 має передати позивачу квартиру або повернути отримані кошти. Позивачем ОСОБА_1 суду не надано письмових доказів того, що він вимагав у відповідача повернути отримані кошти в рахунок оплати за квартиру і в які строки. Пояснення представника позивача в судовому засіданні про те, що між позивачем і відповідачем в липні 2009 року відбулась усна домовленість про повернення цих коштів до 25 грудня 2009 року нічим не підтверджуються, а представник відповідача ці обставини заперечує, в зв’язку з чим у суду немає підстав вважати, що строк повернення коштів настав 25 грудня 2009 року, як і немає підстав вважати, що цей строк був встановлений до кінця грудня 2010 року, оскільки ці пояснення представника відповідача в судовому засіданні нічим не підтверджені також.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних від суми 395470 грн., що становить суму 22785 грн. 57 коп. та інфляційних втрат в сумі 94912 грн. 80 коп. задоволенню не підлягають, оскільки вимоги цієї статті на правовідносини між сторонами не поширюються, ця стаття регулює правовідносини, які виникли із грошових зобов’язань, а правовідносини між сторонами регулюються ст.693 ЦК України як попередня оплата товару і наслідки неповернення цієї попередньої оплати передбачені цієї ж статтею, їх не можна вважати як прострочення грошового зобов’язання, в зв’язку з чим не підлягає нарахуванню три проценти річних, а також повернення суми боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі інфляційних втрат 94912 грн. 80 коп., оскільки згідно ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, а позивач передав відповідачу кошти в іноземній валюті в доларах США, які судом стягнуті з врахуванням офіційного курсу валют, який виріс в порівнянні з 25 липня 2008 року і становить суму 395470 грн., до якої позивачем ще застосовано індекс інфляції, в цій частині в задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 кошти, передані в рахунок оплати квартири АДРЕСА_1, згідно розписки в сумі 50000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно сумі 395470 грн. станом на 25 червня 2010 року, частково задовольнивши позовні вимоги, а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі
120 грн., так як позовні вимоги задоволені частково.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, зазначеній особі виплачується 40% розмірі мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів в підтвердження кількості годин роботи адвоката за підготовку відповідних документів згідно п.2 договору № 17/06/10 від 17 червня 2010 року про надання правової допомоги (а.с.24), оскільки сума 10000 грн. сплачена позивачем тільки за виконання цих послуг, що позбавляє суд можливості провести ці нарахування, а тому суд вважає, що належить відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 530, 536, 625, 693 ч.ч.2 та 3 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 88 ч.1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 переданий аванс за придбання квартири в сумі 50000 доларів США, що еквівалентно сумі 395470 (триста дев'яносто п'ять тисяч чотириста сімдесят) гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень, а всього суму 397290 (триста дев'яносто сім тисяч двісті дев'яносто) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК