№ 2-1983

                                                                                                                                 2010 рік.

                                                        Р І Ш Е Н Н Я  

                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 28 липня 2010 року.                                                                         Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

Головуючого-судді                                                                          Богдана С.І.

При секретарі                                                                                   Боднар С.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

                                                    В С Т А Н О В И В :

                    Позивач звернувся з позовом до суду в якому зазначає, що він 19 грудня 2008 року, біля 8 год. 30 хв., керуючи власним автомобілем « Фольксваген Гольф » , державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.. Зарожанській, з боку вул.. Горіхівської, в напрямку вул.. Заставнянської, під’їжджаючи до вул.. Луковецької, зазнав зіткнення від автомобіля ПЕЖО, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, який рухався з великою швидкістю по вул.. Заставнянській до перехрестя з вул.. Дзержика.

                     Не давши йому змоги закінчити поворот ліворуч, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зіткнулося з його автомобілем, внаслідок чого автомобіль відкинуло на декілька метрів по траєкторії руху автомобіля ПЕЖО та розвернуло в неконтрольованому напрямку.

                     Факт ДТП підтверджується зафіксованими протоколом складеним інспекторами ДПС ВДАІ м. Чернівці Безчасним А.С. та Павловим Т.В.. Однак такий протокол був складений з порушеннями, недостовірно висвітливши всі обставини справи та обстановку події того дня, що підтверджено постановою прокуратури м. Чернівці від 06.05.2009 року. Пізніше такі недоліки частково були виправлені, постановою Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 22.05.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

                    Постановою Шевченківського райсуду від 13.07.2009 року провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 по ст.. 124 КпАП України було закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

                     Адміністративна справа стосовно відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закриті, та вини осіб не встановлено, не накладено ні на жодного учасника ДТП адміністративного стягнення, тому вважає, що необхідно дослідити обставини справи що стосуються відшкодування шкоди завданої ДТП кожному з учасників у цивільному провадженні.

                     Після ДТП він запропонував відразу ж поїхати до медичної установи та провести аналіз крові на стан алкогольного сп’яніння як його, так і ОСОБА_2, який був у нетверезому стані. При проходженні огляду експерт лише візуально обстежив його та ОСОБА_2, застосовуючи при цьому не одинакові вимоги до рухів та вправ, які повинні виконувати під експертні. На його вимогу провести аналіз крові ОСОБА_2 лікар відмовив.

                     Факт сп’яніння за оцінками візуального спостереження, а також наявності алкогольного запаху, можуть підтвердити очевидці ДТП, які були присутні на місці події та бачили стан ОСОБА_2 та його стан.

                     Відповідно до висновку спеціаліста-автотехніка № 52-Д від 22.05.2009 року, недотримання правил дорожнього руху встановлено обома учасниками такого руху, тобто ОСОБА_2 та ним. Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме :

-   шкода , завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

-   за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

                     В даному випадку, відповідно до ст.. 1188 ЦК України, шкода завдана діями обох водіїв , які керували транспортними засобами при зіткненні.

                      Виходячи з того, що ОСОБА_2 не мав на час ДТП страхового полісу авто цивільної відповідальності, за яким було б передбачено відшкодування шкоди завданої третім особам, він має підстави для звернення з позовом про відшкодування шкоди завданої ДТП.

                      Внаслідок зіткнення автомобіля ПЕЖО з його автомобілем, його автомобілю завдано шкоди на суму 5335 гривень і це підтверджується довідкою про ремонт та заміну запчастин від 26.03.2009 року.

                       При ДТП йому завдано також шкоди його здоров»ю. Він знаходився на лікуванні у відділенні нейрохірургії з 22.12.2008 року по 26.12.2008 року з діагнозом, забій м»яких частин голови, правого колінного суглобу. При лікуванні йому приходилося купляти дорогі препарати та медикаменти.

                      Скоєним ДТП йому також завдано моральної шкоди, яка виразилася в тому, що йому було заподіяно тілесні ушкодження, після ДТП погіршився стан його здоров»я і це  підтверджується висновками лікарів невропатолога, кардіолога, терапевта. Із-за висновків лікарів він змушений лікуватися, що обмежує його у здійсненні своїх життєвих функцій, перешкоджає вільному спілкуванню з товаришами та родичами, процедури забирають у нього багато часу, а ті препарати, які він приймає, можуть негативно вплинути на його здоров»я. Вважає, що йому заподіяну моральну шкоду яку він оцінює на суму 1700 гривень, такі кошти дадуть йому можливість купити лікарські препарати, посилене харчування, дасть змогу відновити соціальні зв’язки та налагодити його попередні життєві зв’язки .

                    Тому просив стягнути з ОСОБА_2 заподіяну йому матеріальну шкоду внаслідок ДТП в розмірі 5335 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 1700 грн., а також понесені ним судові витрати по справі.

                    В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі і дали свої пояснення.

                    В судовому засіданні відповідач та його представник позовних вимог не визнали, дали свої пояснення .

                    Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази суд вважає, що в позові позивачу слід відмовити.

                     Згідно частин 1 та 2 ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

                    Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

                  Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме :

1.   шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ;

2.   за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3.   за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

                 Як було встановлено судом, дійсно 19 грудня 2008 року мало місце порожньо-транспортна пригода учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, яка відбулася на перехресті вул. Дзержика та Заставнянської  в м. Чернівці. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди працівниками ДАІ було складено адміністративні протоколи на обох учасників дорожнього руху, тобто на ОСОБА_1 та ОСОБА_2

                  З копії постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.07.2009 року вбачається, що гр.. ОСОБА_1, 19.12.2008 року, біля 11 год., керуючи автомобілем « Фольксваген » , державний номер НОМЕР_1, в м. Чернівці, по вул.. Дзержика, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ПЕЖО, державний номерний знак  НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, чим порушив п.16.13 ПДР України.

                За дане правопорушення на ОСОБА_1 не було накладено адміністративне стягнення, у зв’язку зі закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак вина його встановлена.

                 З копії постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.02.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 19.12.2008 року керуючи автомобілем ПЕЖО, держномер НОМЕР_4 рухаючись по вул.. Дзержика в напрямку вул.. Горіхівської в м. Чернівці, біля буд. № 55/2, побачивши перешкоду не вжив заходів щодо зменшення швидкості, аж до повної зупинки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем  

« Фольксваген »  держномер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1

               З постанови судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 02.03.2010 року вбачається, що постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.03.2010 року скасована, у діях водія ОСОБА_2 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, а тому відносно нього провадження за адміністративною справою закрито.  

                Таким чином встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не міг заподіяти шкоди позивачу ОСОБА_1, оскільки не допускав тих порушень, внаслідок яких було пошкоджено автомобіль позивача, в його діях не має невідповідностей у виконанні вимог правил дорожнього руху, які знаходяться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.

                 Оскільки встановлено, що сам ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху внаслідок чого було пошкоджено його автомобіль, то підстав вважати, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу заподіяно матеріальну та моральну шкоду немає, а тому в позові йому слід відмовити.

                  На підставі викладеного та ст.ст. 1166,1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                                 В И Р І Ш И В :

                 В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

                Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                       Суддя                                                   Богдан С.І.