Справа № 2- 54/10  

                Р І Ш Е Н Н Я  

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 04 листопада 2010 року  Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:  

             головуючого - судді Чумак Т.А.

      при секретарі   Жандарук В.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ї особи комунальне підприємство «Зеленодольське міське житло» про визнання  особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням,

             в с т а н о в и в:  

             28.10.08 року позивач звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2 про визнання  особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.  

 До участі у справі у якості 3-ї особи залучено КП «Зеленодольське міське житло» (а.с.80-81).

 23.12.08 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до  ОСОБА_1 про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням.

 В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 22.12.93 року по 28.05.08 року. Шлюб було розірвано в зв»язку  зі систематичними сварками. Фактично шлюбні відносини між ними були припинені у січні 2008 року, так як відповідач залишив сім»ю та перейшов проживати до іншої жінки, але при цьому відповідач зареєстрований в АДРЕСА_1, де на даний час проживає вона з дітьми. Відповідач висловлював своє бажання жити у даній квартирі разом зі своєю співмешканкою, що стало приводом для звернення до міліції. Вважає, що відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням в зв»язку з його вибуттям на постійне проживання в інше жиле приміщення та в зв»язку з тим, що відповідач тривалий час був відсутнім.

 В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

 Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що між ним та позивачем склалися неприязнені стосунки, що стало причиною для розірвання шлюбу. Часті конфлікти з позивачем та систематичні звернення позивача  до міліції змусили його залишити спірну квартиру та винаймати житло. Крім того, позивач чинить йому перешкоди у користуванні даною квартирою, змінивши замки на вхідних дверях. Іншого житла він не має. Просить відмовити у позові.

 В зустрічному позові відповідач посилається на те, що з 2001 року він проживав у спірній квартирі з позивачем та дітьми. З 2007 року відносини з позивачем різко погіршились, що було приводом для постійних сварок. Після чергового конфлікту в лютому 2008 року він залишив спірну квартиру. Вважає своє проживання поза спірною квартирою вимушеним, оскільки позивач створила не можливі для проживання умови та чинить йому перешкоди у користуванні квартирою. Просить позов задовольнити, вселивши його у спірну квартиру, та визначити порядок користування квартирою.

 В судовому засіданні відповідач підтримав зустрічний позов з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Позивач зустрічний позов не визнала,  вважає, що відповідач не має права на проживання у спірній квартирі, так як він створив іншу сім»ю і в даній квартирі не проживає з лютого 2008 року.

 Суд, заслухавши сторони та їх представників, допитавши свідків, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи,  встановив наступне.

 Сторони перебували у шлюбі з 22 грудня 1993 року, даний шлюб розірвано 11 листопада 2008 року (а.с.34, 15).

 У квартирі АДРЕСА_1, зареєстровано чотири члена сім»ї: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2; вказана квартира належить КП «Зеленодольське міське житло», основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.6).  

 З довідки КП «Зеленодольське міське житло» встановлено, що квартира АДРЕСА_1,  не приватизована (а.с.91).  

 З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 14.01.08 року (а.с.52) встановлено, що між сторонами по справі були неприязнені стосунки.

 Вказаний факт підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

 В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.07.08 року (а.с.54) зазначено, що під час проведення перевірки на підставі заяви ОСОБА_1 працівниками міліції було встановлено, що ОСОБА_2 почав проживати окремо від ОСОБА_1 на її прохання, при цьому речі з квартири він не забрав. З постанови також встановлено, що позивачем по справі  були змінені замки на вхідних дверях спірної квартири.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила в судовому засіданні  факт зміни замків позивачем у спірній квартирі після того, як відповідач перестав проживати в даній квартирі.  

 В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.10.08 року (а.с.56) зазначено, що 21.10.08 року відповідач приходив до спірної квартири та вимагав її звільнення.

 Згідно ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шести місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.85 року (зі змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім»ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім»ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом встановлено, що відповідач не проживав у спірній квартирі в зв’язку з неправомірною поведінкою позивача. Суд вважає це поважною причиною відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні, на підставі чого приходить до висновку про відмову у задоволенні позову на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України.

Відповідно до ч.2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім»ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття, а якщо вибуває не вся сім»я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім»ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Виходячи з аналізу змісту ст.ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України в поєднанні з нормами ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст. 71 ЖК України).

 В судовому засіданні встановлено, що відповідач вимушено залишив спірну квартиру та  тривалий час у ній не проживає в зв»язку з неправомірною поведінкою позивача, яка чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, змінивши замки на вхідних дверях і в такий спосіб позбавила відповідача можливості користуватися квартирою. Також судом встановлено, що іншого житла, у якому відповідач постійно проживає та на яке за ним зберігається право у разі його тимчасової відсутності, відповідач не  має.

 Суд не може взяти до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які пояснювали, що відповідач в добровільному порядку припинив проживати у спірній квартирі, оскільки дані свідчення спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

 Доводи позивача про наявність у відповідача іншого місця проживання, окрім спірної квартири, не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони спростовані фактичними даними по справі.

 Таким чином, позивачем не надано у відповідності до ст. 10 ЦПК України доказів, які б свідчили про не поважність причини відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні та наявність у відповідача іншого жилого приміщення, тому законні підстави для задоволення позову відсутні.

 Оцінюючи дослідженні судом докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення зустрічного позову та  вселення відповідача до спірного житлового приміщення.

 Суд вважає за можливе визначити порядок користування сторонами спірною квартирою, яка має дві житлові кімнати, коридор, кухню, ванну кімнату, санвузол та комору (а.с.36),  виділивши відповідачу у користування житлову кімнату, площею 11,1 м2 з лоджією, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділити у користування житлову кімнату, площею 16 м2 , допоміжні приміщення – коридор, кухню, ванну кімнату, санвузол, комору залишити у спільному користуванні, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 64 ЖК України особи, які перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, мають такі ж права та обов’язки, що витікають з договору найму житлового приміщення, як наймач та члени його сім»ї.  

 В зв’язку із задоволенням зустрічного позову суд приходить до висновку про відшкодування позивачем витрат, понесених відповідачем, у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

  в и р і ш и в:  

      У задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ї особи комунальне підприємство «Зеленодольське міське житло»  про визнання  особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відмовити.

 Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням задовольнити.

 Вселити ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1.  

 Визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1:  

 ОСОБА_2 виділити у користування житлову кімнату, площею 11,1 м2 з лоджією, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділити у користування житлову кімнату, площею 16 м2 , допоміжні приміщення – коридор, кухню, ванну кімнату, санвузол, комору залишити у спільному користуванні.

 Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по  справі – державне мито в сумі 08 гр. 50 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 07 гр. 50 коп., всього в сумі 16 гр.  

 На рішення може бути подана апеляція  в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом  десяти з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

       Суддя: