Справа №22 A- 0882                Головуючий в 1 інстанції Панасюк С.П.

Категорія 27                        Доповідач в 2 інстанціїЮровська Г.В.

УХВАЛА іменем України

27 липня 2006 року                                                              м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого:   Юровської Г.В.

суддів:              Яворського М.А., Суханової Є.М.

при секретарі Шешко О.Б. розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,

встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2001 по 2006 роки з урахування інфляції в розмірі 4210 грн. 50 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом 111 групи і відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачена щорічна виплата допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати, однак відповідач виплачує дану допомогу лише в розмірі 21грн. 50 коп. встановлених Постановою КМУ №836 від 26 липня 1996 року тому вважав дані дії відповідача не правомірними і просив задовольнити його позовні вимоги.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дану постанову суду та ухвалити нову, якою повністю задовольнити його вимоги.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 195 КАС України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач по справі є інвалідом 111 групи внаслідок аварії на ЧАЕС та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Відповідно до ст. 62 зазначеного Закону, його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами , іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету ( ст. 63).

Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст. 87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться через органи Державного казначейства у встановленому КМУ порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною радою від 11 жовтня 1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазначеним Законом. Зокрема, щорічна допомога на оздоровлення зазначеній категорії осіб передбачена у розмірі 21 грн. 50 коп., а на 2006 рік в розмірі 90 грн. згідно до Постанови КМУ №562 від 12 липня 2005 року.

Виплати   зазначених   коштів   позивачу   за   період   2001-2005   роки проводилися у розмірах, визначених Постановами КМУ №836 від 26 липня "" 1996 року та №562 від 12 липня 2005 року.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було, а тому суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст, п.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.І ст.205 та ст.206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця, з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий

Судді