2-1294\2010                                                      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  28 грудня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:  

головуючого судді Тончук Р.І.  

при секретарі Придачук Г.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП»Славутське житлово-комунальне об»єднання» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП»Славутське житлово-комунальне об»єднання» про вселення,  

  встановив:  

  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання їх такими,що втратили право користування жилим приміщенням. Посилались на те, що у листпаді 2001 року з дозволу адміністрації КП»Промжитлобуд» їм було надано дозвіл на проживання у кімнаті АДРЕСА_1. У 2006 році гуртожиток переданий на баланс КП»Славутське ЖКО». До цього часу вони проживають у зазначеній кімнаті, сплачують нараховану плату за користування житлом та комунальні послуги. Недавно дізнались, що у цій кімнаті зареєстровані також ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які ніколи в ній не проживали і не проживають. Реєстрація зайвих осіб перешкоджає їм приватизувати житло.  

Судом до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог з боку позивачів залучене КП»Славутське ЖКО».  

Ухвалою суду провадження в справі в частині позову до ОСОБА_4 закрите у зв»язку з його смертю.  

ОСОБА_3 звернувся в суд  із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення, посилаючись на те, що з 1994 року він проживав у кімнаті АДРЕСА_1 у зв»язку з роботою на цьому підприємстві. У 2007 році йому було видано ордер на кімнату АДРЕСА_2 у цьому ж гуртожитку та переселено  в неї. 23.10.2008 року за вказівкою начальника КП»Славутське ЖКО» без його відома з кімнати були винесені всі його речі і у двері встановлено новий замок,тобто проведено примусове виселення. Рішенням Славутського міськрайонного суду від 31 грудня 2009 року ордер на кімнату АДРЕСА_2 визнано недійсним та відмовлено у виселенні з цієї кімнати. Вважає, що у нього є підстави для вселення у кімнату АДРЕСА_1, оскільки іншого житла  він не має, і не скасовано ордер на право проживання у цій кімнаті. Його вселення не порушить прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2,оскільки у спірному житлі є дві окремі кімнати, де можуть  ізольовано проживати дві сім»ї.  

Судом до участі в справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом залучене КП»Славутське ЖКО».  

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала, а зустрічного позову не визнала, давши пояснення про те, що вона разом з дочкою ОСОБА_2 вселилась у кімнату АДРЕСА_1 на підставі спільного рішення адміністрації і профкому КП»Промжитлобуд», проживає там до цього часу, вносить плату за користування житлом і комунальні послуги, іншого житла не має.  У КП «Промжитлобуд» ніколи не працювала, ордера на житло не має, однак, з вищезазначених підстав вселення у кімнату АДРЕСА_1 вважає законним.Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4  у цій кімнаті ніколи не проживали і не проживають, а лише зареєстровані. Підстави для вселення ОСОБА_3 у це житло відсутні.  

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність.  

ОСОБА_3 первісного позову не визнав, а зустрічний позов підтримав, давши суду пояснення про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неналежними позивачами по справі, оскільки відсутні докази про те, що вони правомірно володіють кімнатою АДРЕСА_1. Крім того, вони ніколи не перебували у трудових відносинах з КП»Промжимтлобуд». Він пропрацював на цьому підприємстві 12 років,  з 1994 року проживав у кімнаті АДРЕСА_1, з якої перейшов у кімнату АДРЕСА_2 згідно виданого ордеру. Оскільки його було виселено з кімнату  

АДРЕСА_2, то він має право повернутись у кімнату АДРЕСА_1, що не порушить прав  сім»ї Кузь, оскільки спірне житло складається з двох кімнат, менша з яких може бути надана йому. Також посилається на те, що його не може бути виселено без надання іншого житла відповідно до ст. 132 ЖК України та з врахування 12 років  його роботи на підприємстві. Просить у задоволенні первісного позову відмовити, а його зустрічний позов задовільнити.  

  Представник КП»Славутське ЖКО» Антонюк І.А., як третя особа за первісним позом та співвідповідач за зустрічним позовом пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вселились у гуртожиток без достатніх на те підстав, однак, вони  вносять  за користування ним плату і питання про їх виселення не ставилось. Підстави для вселення у це житло ОСОБА_3 відсутні, оскільки він там не проживав і не проживає, ніколи не вносив плату за житло та комунальні послуги. Просить відмовити в зустрічному позові і не заперечує проти визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.  

  Заслухавши пояснення сторін, свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позови не підлягають задоволенню.  

  Судом встановлено, що гуртожиток, розташований по вул Кузовкова у м. Славуті під № 24 належав КП»Промжитлобуд», а у 2006 році він переданий на баланс КП»Славутське ЖКО». Статус цього будинку, як гуртожитку стверджується поясненнями сторін,свідків, рішенням Славутського міськрайонного суду від 31.12.2009 року, що набрало законної сили, у якому зазначається, що рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 30.12.1976 року № 519  затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію будинку, як гуртожитку, побудованого БМУ»Промжитлобуд» по вул. Лісній 29, перейменованій на вул. Кузовкова, 24.  

  Відповідно до ст ст.127-129 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки використовуються для проживання робітників та службовців,які працюють на відповідному підприємстві. Жила площе у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету. На підставі такого рішення адміністрація підприємства видає громадянину ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.  

  З пояснень позивачки ОСОБА_1 вбачається, що вона  на час вселення у гуртожиток працювала на Славутській суконній фабриці і ніколи не була працівником КП»Промжитлобуд», а дочка на час вселення була неповнолітньою. У кімнату АДРЕСА_1 вселилась з дозволу директора КП «Промжитлобуд». Спільне рішення адміністрації і профкому про надання їй цього житла та ордер  позивачкою не надані.  З її пояснень вбачається, що ордер їй не видавався.Посилання позивачки, як на доказ наявності спільного рішення адміністрації і профкому підприємства на зазначення у  копії поквартирної картки протоколу № 4 від 25.02.2002 року  не можуть бути прийняті до уваги, оскільки протокол датований 2002 роком, а вона зареєстрована і поселилась у спірній кімнаті у 2001 році. Оригінал протоколу не наданий. Зміст  протоколу, на який є посилання у поквартирній картці, невідомий. У копії поквартирної картки  є виправлення і з неї вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована у кімнаті розміром 18.2 кв.м., тобто у більшій кімнаті секції АДРЕСА_1(а.с. ). З наданого позивачкою плану спірного житла вбачається, що воно складається з двох кімнат – розміром 18.2 кв. м. та 11.7 кв.м. Меншу кімнату  нею самовільно переобладнано під кухню, що стверджується її поясненнями та поясненнями свідків.  

  Отже, позивачі ОСОБА_1 вселились у кімнату АДРЕСА_1 без законних на те підстав, а тому вони не є належними позивачами по справі. Належним позивачем є КП «Славутське ЖКО», однак , ним на день розгляду справи позову не заявлено. З цих підстав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в позові повинно бути відмовлено.  

  Відсутні будь-які докази про наявність права користування кімнатою АДРЕСА_1 і ОСОБА_3  З його пояснень та копії трудової книжки вбачається, що він 3 1990 року по 2002 рік з перервою на період служби в армії працював у КП»Промжитлобуд». Однак, будь-яких доказів про те, що йому у встановленому порядку виділялась для проживання кімната АДРЕСА_1 ( чи місце в ній ) не надано. Ним надано  направлення коменданту ЖЕК м. Славути з резолюцією лише про прописку у гуртожитку по вул. Кузовкова № 24 без зазначення конкретної кімнати. Спільне рішення адміністрації і профкому про виділення позивачу кімнати АДРЕСА_1 у гуртожитку та ордер на право проживання у цій кімнаті ОСОБА_3 також не наданий. З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що у зазначеній кімнаті він ніколи не проживав. Поясненнями свідка ОСОБА_5 стверджується, що ОСОБА_3 був зареєстрований у гуртожитку для набуття права на постановку на чергу на отримання житла. З його ж власних пояснень вбачається, що він проживає у квартирі батьків у м. Славуті.  

  Крім того, у судовому засіданні встановлено, що у 2007 році ОСОБА_3  був виданий ордер на кімнату АДРЕСА_2 у цьому ж гуртожитку. Цей ордер рішенням Славутського міськрайонного суду від 31.12.2010 року визнаний недійсним та відмовлено у виселенні ОСОБА_3 з цього житла на тій підставі, що він у гуртожитку фактично не проживав.(а.с.37-38). Отже, і цим рішенням встановлено факт непроживання ОСОБА_3 у гуртожитку по вул. Кузовкова,24.  

  Згідно запису у трудовій книжці позивач він звільнений з КП»Промжитлобуд 4.03.2002 року за власним бажанням , тобто припинив трудові відносини з власником житла без поважних причин. При звільненні не ставив питання про надання йому житлової площі у гуртожитку. Отже, його обгрунтування свого права на кімнату АДРЕСА_1 положеннями ст. ст. 125 та 132 ЖК України, що передбачають неможливість виселення без надання іншого жилого приміщення відповідним категоріям працівників, не можуть бути прийняті до уваги. Він спірного житла у встановленому порядку не отримував і у ньому не проживав. Зазначене є підставою для відмови ОСОБА_3 в позові про вселення.  

  Керуючись ст.ст.127-129 ЖК України, ст.ст. 8,10,212,213 ЦПК України, суд  

  вирішив:  

  ОСОБА_1, ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1, відмовити.  

ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_6, ОСОБА_2, КП»Славутське житлово-комунальне об»єднеання» про вселення у кімнату АДРЕСА_1 відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.  

  Головуючий: