Справа № 2-а-1443/2010р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді – Яценко В.В.
при секретарі – Білик Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі про призначення та перерахунок пенсії, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в Лубенському районі про визнання дій неправомірними, призначення та перерахунок пенсії. У позові вказала, що вона є вдовою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на день своєї смерті мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інвалідом 2-ї групи.
Позивач вважає, що її чоловік , як інвалід 3-ї групи по захворюванню , пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС мав право на отримання пенсії , передбаченої ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а саме : на основну пенсію в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач , як дружина померлого учасника ліквідації аварії на ЧАЕС звернулась з заявою до УПФ в Лубенському районі про призначення їй та перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% розміру пенсії , яка повинна бути нарахована її чоловікові у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , але їй було відмовлено на підставі того, що право на звернення за перерахунком пенсії по інвалідності в розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком належало особисто її чоловікові, який фактично її не отримував, оскільки помер, а отже в зв’язку з його смертю припинилися і його особисті права на звернення за перерахунком розміру пенсії згідно ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З даною відмовою позивач не погодилась, вважає її не законною, а тому звернулась до суду для встановлення її права на пенсію ОСОБА_2
Позивач прохає суд визнати відмову УПФУ в Лубенському районі щодо нездійснення призначення пенсії по втраті годувальника протиправною, зобов’язати УПФУ в Лубенському районі нарахувати пенсію померлому ОСОБА_2 у розмірі , який передбачений ст. 54 ч. 4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із встановленого розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та призначити ій щомісячну пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% призначеної пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягає.
Представник управління ПФ України в Лубенському районі у судове засідання не з'явився, надав суду письмове заперечення на позовні вимоги позивача, вважаючи їх безпідставними, прохає розглянути справу у його відсутність.
Суд заслухавши позивачку, дослідивши матеріали, докази справи, вважає, що в
позові позивачу слід відмовити.
Ст. 8,22 Конститутції України закріплюють принципи верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Статтею 49 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що позивач є вдовою померлого 03.10.1997р. ОСОБА_2, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
28.01.1997 року ОСОБА_2 було встановлено 3 групу інвалідності по захворюванню пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але до відповідача про перерахунок пенсії не звертався, як це передбачено чинним законодавством, пенсія у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому не нараховувалася, що підтверджується довідками з МСЕК, відповіддю з УПФУкраїни в Лубенському районі.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2. помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.
Позивач, маючи намір отримувати пенсію по втраті годувальника звернулась з заявою до відповідача про проведення перерахунку та призначення їй пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% розміру пенсії , на яку мавправо її чоловік у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , але їй було відмовлено на підставі того, що право на звернення за перерахунком пенсії по інвалідності в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком належало особисто її чоловікові, який фактично її не отримував, оскільки помер, а отже в зв’язку з його смертю припинилися і його особисті права на звернення за перерахунком розміру пенсії згідно ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності зі ст.36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» члени сім’ї померлого годувальника , для яких його допомога була постійним і основним джерелом до існування , але які і самі одержали пенсію , мають право , за бажанням ,перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника .
Як встановлено судом, позивач має компенсаційні пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих(померлих) ветеранів війни, а також ЗУ»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катасрофи», ними користується, що підтверджується копіями відповідних посвідчень на ОСОБА_2, але у випадку отримання 50% пенсії померлого ОСОБА_2 згідно ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача відсутні підстави для її отримання, оскільки згідно ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення відноситься до особистих майнових прав.Всі особисті немайнові та майнові права особи складають обсяг її цивільної правоздатності.
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 особисто не звертався до відповідача за нарахуванням та виплатою пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист ІНФОРМАЦІЯ_1 року пенсію не отримував , а тому не використав свого права , яке належало особисто тільки йому.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку , що у перерахунку пенсії померлому ОСОБА_2 в розмірах передбачених ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. 46 Конституції України,ст.25 ЦК України,ст.ст. 10-12, 86, 158 -163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Лубенському районі про визнання дій протиправними, перерахунок пенсії померлій особі та призначення пенсії
- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення чи отримання його копії.
Суддя Лубенського міськрайонного суду В.В.Яценко