Справа № 2-а-12171/2010  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И  

"28" грудня  2010 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, Чернишов Ю.В., розглянувши у скороченому судовому провадженні  адміністративну справу за позовною заявою   ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янськ Донецької області   про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та сплату щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"    

В С Т А Н О В И В :  

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янськ  Донецької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він  за своїм соціальним статусом відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни"  є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону він має право з 09.07. 2007 року по 1.12.2010 року  отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.              

  Конституційний Суд України зазначав, що не можуть відміняти чи змінювати границі прав та обов'язків, пільг, компенсацій та гарантій громадян, передбачених Законами України.      

  З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими обмежено його право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком.      

На теперішній час діє ст. 6 Закону України  ,,Про соціальний захист дітей війни"  , згідно якої він має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком.        

Доплати, вказані в ст. 6 Закону України  ,,Про соціальний захист дітей війни", відповідачем Управлінням пенсійного фонду України в м. Слов'янськ  Донецької області, на обліку в якому він знаходиться, не нараховувало і не виплачувало, чим порушило його  законні права та інтереси, у зв'язку з чим він   вимушений  звернутися до суду.    

Просить визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янськ Донецької області неправомірною щодо нездійснення нарахування підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй щомісячну доплату до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07. 2007 року по 1.12.2010 р.  

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м  Слов'янськ  Донецької області про  визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому  задоволенню з  наступних підстав.              

Так у ході судового засідання достовірно було встановлено що  позивач ОСОБА_2 народився  ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни". Це також підтверджується довідко.(а.с.6).  

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_2. є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на нього   повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.                   Відповідачем не надано ніяких доказів, які б спростовували доводи позивача у відповідності до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України, яка передбачає, що при оскарженні громадянином дій органів державної влади, саме останні повинні доказувати правомірність своїх дій.            

Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.          

  Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України  ,,Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст. 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними), то вони оголошуються нечинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв'язку з наведеним суд вважає, що вимоги, щодо  зобов'язання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року (день прийняття  рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно.             Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", які внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо  нарахування соціальної допомоги , як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню  лише з 22.05.2008 року ( день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" ( які були внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.     У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.            

Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.      

Ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: "дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…".  

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та з 01 січня 2010 року по  31 жовтня    2010 року включно підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як "дитині війни" повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни".            

Заявлені позивачем вимоги про нарахування та виплату пенсії у подальшому не підлягають задоволенню, оскільки юрисдикція  судів щодо вирішення адміністративних справ, встановлена вимогами  п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, та не поширюється на відносини, які виникатимуть у майбутньому.          

Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому та відповідно до ст. 87 ЗУ ,,Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.            

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.  Слов'янськ  Донецької області зробити позивачу нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України недоотриману допомогу  у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно;  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно; з 01 січня 2010 року  по 1 грудня   2010  року включно.    

Вирішуючи заявлене у позові питання про повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп., суд вважає, що воно  підлягає задоволенню, з наступних підстав:  

Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  

За ст. 10 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1788 - XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.  

Оскільки відповідачі у справі є структурними підрозділами Пенсійного фонду України, які не є органами місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме  судового збору -3 грн. 40 коп. (а.с.1), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.      

  На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007,  ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік", ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік", Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України, суд,-                                                          

      П О С Т А Н О В И В :  

Позовні вимоги   ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янськ Донецької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково .    

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м Слов'янськ Донецькій  області по не нарахуванню та не виплаті   ОСОБА_2   державної соціальної допомоги  як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.          

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов'янськ  Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь   ОСОБА_2   підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, з  01.01.2010 року по 1.12.2010 року,  з урахуванням проведених виплат.    

Стягнути на користь   ОСОБА_2   судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. за рахунок коштів державного бюджету України.    

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.  Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції..  

  Суддя               / підпис/  

"З оригіналом згідно"  

  Суддя  Слов’янського міськрайонного суду             Ю.В.Чернишов