Справа №2-А-5098/10р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12. 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Зайцевої С.А.
при секретарі Солодовник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради « про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік »,-
Встановив:
11.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради « про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік » мотивуючи їх тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання отриманого при ліквідації аварії, і відповідно до закону має право на отримання щорічної суми на оздоровлення. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання йому вказаних коштів у повному обсязі, просив стягнути на його користь недоотриману суму на оздоровлення за 2009 рік, так як за вказаний період йому відповідачем була виплачена компенсація на оздоровлення лише в розмірі 120 гривень, що не грунтується на законі.
У судове засідання позивач не з*явився ,належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи,надав суду заяву про підтримання позовних вимог та про можливість розгляду справи у його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, при цьому відповідач проти задоволення позову заперечував і вважав його необґрунтованим, що було викладено ним у відповідних запереченнях ( а.с.13-15).
Суд,дослідивши матеріали справи, вважає, позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та має 2 групу інвалідності за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а.с. 6 ).
Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » ( далі Закон № 3054-111 ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії 2 и 3 категорій відповідно у розмірі п»яти та трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
13.05.2010 року Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради виплатило позивачу ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 120 гривень, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » ( далі - постанова № 562 ). За 2010 рік щорічна допомога на оздоровлення була відповідачем нарахована у розмірі 120 гривень, однак до теперішнього часу не виплачена. ( а.с. 4 ).
Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимог про виплату різниці розміру допомоги на оздоровлення, встановленого постановою № 562 і Законом № 3054-111, Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради посилалося на ст. 62 Закону № 3054-111, вважаючи, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яка й була отримана позивачем за 2008 рік у вказаній сумі. Крім того посилаючись на те, що дія ст. 48 Закону № 3054-111 призупинена Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України ». ( а.с.13 ).
Однак суд вважає, що погодитися з таким висновком не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України » дійсно текст статті 48 Закону № 3054-111 викладений в такій редакції : « Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ».
Проте відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 « Внесення змін до деяких законодавчих актів » вказаного Закону визнані неконституційними.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 3054-III (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів другої групи 120 гривен.
Між тим, з моменту прийняття постанови № 562 від 12.07.2005 року, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Тому оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 3054-III та Закони України « Про Державний бюджет України на 2009 рік », « Про Державний бюджет України на 2010 рік» , яким з 1 квітня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 884 грн., а не постановою № 562.
Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 грошової суми на оздоровлення згідно наступного розрахунку.
З урахуванням отриманої позивачем суми на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 120 гривень ( виплачена 13.05.2010 року арк..с.4. ) та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати йому допомоги, яка становила 884 гривень, недоотримана сума на оздоровлення за 2009 рік складає – (884х5=4420- 120 грн.= 4 300 грн.) . Усього за вказаний період розмір недоотриманої допомоги на оздоровлення становить в розмірі 4 300 гривень.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою суд вважає можливим, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » , рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –
Постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради « про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2009 рік » - задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 4 300 грн.(чотири тисячі триста грн.), звільнивши відповідача від сплати судових витрат на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м.Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
Суддя С.А.Зайцева