Справа № 2-а-12088-2010  

П О С Т А Н О В А  

  І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И  

  27 грудня 2010 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Руденко Л.М., розглянувши у скороченому провадженні позовну заяву в порядку адміністративного судочинства   ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області     про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України  “Про соціальний захист дітей війни ”   , -    

  В С Т А Н О В И В :  

  У грудні 2010 року до суду звернувся з позовною заявою   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області,     за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України  “Про соціальний захист дітей війни ”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є   1935 року народження   і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

На підставі вимог статті 183-2 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

При розгляді справи встановлено, що позивач   ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.   Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач   ОСОБА_1   є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач не заперечує того факту, що є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Виходячи із того, що позивач   ОСОБА_1   є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.  

  Згідно довідки відповідача від 16.11.2010 року № 5232/03 позивачу виплачена надбавка «Діти війни» згідно постанови суду за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.04.2010.  

  Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2010 рік з 01.05.2010.року підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.  

  Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.  

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Враховуючи наведене, слід зобов’язати   УПФУ в Слов’янському районі   здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України,   ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року.  

  Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування зазначаю, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

  На підставі зазначеного та керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 – 163, 183-2 КАС України, суддя, -  

ПОСТАНОВИВ  :  

  Позовні вимоги   ОСОБА_1   задовольнити частково.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії   ОСОБА_1   у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року.  

  В іншій частині позовних вимог відмовити.  

  Постанова підлягає негайному виконанню.  

  Апеляційної скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Постанова постановлена та підписана в нарадчий кімнаті в одному примірнику.  

  Суддя Слов’янського  

міськрайонного суду                   Л.М. Руденко