ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ     СУД   ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

    ПОСТАНОВА   Справа № 2-а-3472/10 р.  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

20 грудня 2010 року Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бондар С.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,  

в с т а н о в и в:  

ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (надалі-відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо невиплати підвищення 30 % мінімальної пенсії за віком незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати недоплачену у 2007-2010 роках щомісячну державну соціальну допомогу як особі, що має статус «дитини війни», стягнути на її користь недоплачене підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України  № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2007-2010 років не виплачувалася в належному стані доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, тому він вимушений звернутися з зазначеним позовом до суду.  

Позивач надав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності, відповідач позов не визнав, надав заперечення до позову, де просив розгляд справи проводити без участи свого представника, відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав, посилаючись на неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни» та на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться; згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії  або щорічного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., та з 1 жовтня – 49,80 грн.  

Суддя, розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 5 ст. 1832  Кодексу адміністративного судочинства України, і оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.  

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно зі статтею 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення  (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується копією посвідчення позивача з поставленням в ньому штампу «Дитина війни».   Правовідносини, пов’язані із питаннями соціального захисту дітей війни врегульовані   Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від   18 листопада 2004 року № 2195-IV,   ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,   положенням п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,   Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»,   Р   ішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за      № 6-рп/2007року та   від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 року.   Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Чугуївському районі, отримує пенсію за віком і належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону   № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни.     Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки.      

З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни» державою встановлені певні державні соціальні гарантії.  Так, в   ідповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції  на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Між тим, дія зазначеної норми Закону протягом 2007-2009 років зупинялась Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік або бюджетним законом до неї вносилися зміни, що зменшували розмір доплати до пенсії, визначений ст. 6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни». Також, в 2007 та в 2008 році норми бюджетних законів щодо встановлення дітям війни виплат, інших ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» рішеннями Конституційного Суду України були визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Щодо підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року суд задовольняє позовні вимоги з наступних підстав. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2      ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  

Що стосується вимог позивача про покладання на відповідача обов’язку виплачувати з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд виходить з обґрунтованості таких позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України «Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту»)  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи  державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. З 01 січня 2008 року, особам, які мають статус «дитина війни» нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп2008 року,  у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22 травня 2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає, що з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати, особам, які мають статус «дитина війни» доплату до пенсії, передбачену  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п..41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми      ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати доплату позивачу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягає сплаті доплата до пенсії,   з врахуванням сплаченої відповідачем доплати до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме  доплату до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

Щодо позовних вимог позивача про покладання на відповідача обов’язку виплачувати в 2009 році та з 01 січня 2010 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає за наступне. Починаючи з 1 січня 2009 року і по день розгляду справи по суті у відповідача не було підстав для невиконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18 листопада 2004 року, чинний у 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата протягом 2009 року та з 01 січня 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З зазначених підстав, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії., як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем. Так, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.  

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

Крім того, суд виходить з того, що відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Отже, відсутність коштів у відповідача, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.  

Таким чином, з  09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня, протягом 2009 року та з 01 січня 2010 року діяла і діє ст. 6 Закону № 2195-   IV у редакції на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

УПФУ в Чугуївському районі Харківської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6   Закону  № 2195-   IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року, але на порушення цієї правової норми за вказаний період таких нарахувань в повному обсязі не проводило. З зазначених підстав суд визнає, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28   Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень  ст. 6 Закону   № 2195-   IV на висновки суду не впливають. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28   «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум» застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить; з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з січня – 470 гривень, 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 483 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень. На підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто – 498 гривень, з 1 листопада – 573 гривні. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень,   з 1 жовтня – 723 гривень, з 1 грудня – 734 гривень.  

Таким чином, при визначенні розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На підставі положень ст. ст. 3, 6 Закону № 2195-IV встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими  актами.  

З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд застосовує  дію Закону № 2195-IV,  а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що  зазначене вище підвищення проводиться  у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн.,       з 1 липня – 48,20 грн.,  з 1 жовтня  2008 року – 49, 80  грн. Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з зобов’язанням відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року і здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.    

У відповідності до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  

На підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.  Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України,  ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94,  99, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 6,7 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» від   18 листопада 2004 року  № 2195-IV,   Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 486-V,     Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про держаний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про держаний бюджет України на 2010 рік»,   Р   ішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за  № 6-рп/2007 року та від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058,   Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року за  № 121/2001,   суд, –  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_1  – задовольнити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області щодо невиплати позивачу  підвищення 30 % мінімальної пенсії за віком – незаконними.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня по 31 грудня 2007 року,   та з 22 травня 2008 року і здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум.  

Обов’язати відповідача виконати постанову негайно.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь   позивача   судові витрати по сплаті судового збору в розмірі  3,40 грн.  

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.  

  Суддя: