Справа № 2 – а - 17
2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого – судді Боровкова Д.О.
при секретарі Шумило Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського слідчого ізолятора (третя особа: Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області) про стягнення недоплаченого грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, який доповнював та уточнював (а.с.164-166), просить визнати неправомірними дії відповідача щодо обчислення і нарахування належних йому сум, визнати за ним право на щомісячну доплату за право на пенсії в розмірі 50% і зобов’язати відповідача оплатити 13442,50 грн., визначити премію 33,3 % за листопад 2004 року, лютий 2005 року, січень 2006 року і зобов’язати виплатити 532,95 грн., внести зміни в грошовий атестат шляхом включення в нього 250 грн., зазначивши в ньому загальну суму утримання 2342,82 грн., зобов’язати відповідача виплатити недоплачену суму грошової допомоги при звільнення в розмірі 14465,79 грн. та недоплачену суму надбавки в розмірі 7528,85 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач в порушення Інструкції «Про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 2003 від 18.04.2004 року не здійснював йому протягом 2004-2006 років всіх належних доплат та премій, крім того відповідач не включив грошову винагороду у розмірі 250 грн. у його грошовий атестат для обчислення їх до суми грошового забезпечення, з якої потім була обчислена його пенсія.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задовольнити.
Представника відповідача позов заперечив, подав до суду письмове заперечення (а.с.38-40), в яких зазначив, що вважає позов необґрунтованим, оскільки при виплаті доплат, премій ЛСІ керувалося Інструкцією «Про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», з якої вбачається, що керівнику кримінально виконавчої установи надано право, а не покладено на нього обов’язок установлювати та виплачувати відповідні доплати та премії, тому в зв’язку з неналежним фінансуванням ЛСІ в 2003-2006 роках виплати зазначених доплат здійснювалися лише в межах асигнувань, що виділялися на утримання відповідача. В зв'язку із вказаним, просить в позові відмовити.
У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи позов заперечили, дали пояснення аналогічні вищенаведеним, додатково пояснивши, що відповідно до п. 2.3. наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 78 від 12.05.2005 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 250 грн. не включається до суми грошового забезпечення, з якої обчислюються пенсії та грошова допомога при звільненні, тому зазначена винагорода не була включена в грошовий атестат позивача № 11, просять в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в Львівському слідчому ізоляторі на посаді молодшого інспектора 1-ої категорії відділу режиму та охорони, й звільнений із займаної посади з 18.10.2006 року із займаної посади у відставку згідно наказу від 17.10.2006 року № 59/ос, вислуга років на день звільнення становила 27 років 07 місяців 27 днів (а.с.6).
З травня 2004 року, позивач по досягненню 45 річного віку, маючи право на пенсію, був залишений на службі за власною згодою та в інтересах служби.
З довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача у 2004-2006 роках убачається, що позивачу встановлювалася і виплачувалася надбавка з жовтня по травень 2005 року у розмірі 30 %, з червня по вересень 2005 року – 40 %, з жовтня 2005 року по вересень 2006 року – 70 %, одночасно позивач не отримував премії за листопад 2004 року, серпень 2004 року та вересень 2005 року (а.с.89).
Згідно довідки №92 від 13.05.2008 року позивачу за вересень місяць було виплачено: посадовий оклад – 105 грн., оклад за спец. Звання – 65 грн., надбавка за вислуги років 40% - 68 грн., щомісячна 100 % надбавка – 238 грн., надбавка за ОУС 50 % - 85 грн., надбавка за безперервну службу 70 % - 523,47 грн., премія за вересень 2006 року 33,3 % - 186,81 грн., додаткова грошова винагорода – 250 грн. (а.с.83).
Із грошового атестату № 11 убачається, що в нього були включенні всі вищевказані виплати, окрім додаткової грошової винагороди у розмірі 250 грн. (а.с.101).
Право на отримання певних видів грошового забезпечення встановлено Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 року № 926/1996 та Указом Президента України від 24.04.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» від 24.04.2003 року № 370/2003.
Згідно з п.3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 року № 926/1996 та Указом Президента України від 24.04.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» від 24.04.2003 року № 370/2003 надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів:
а) установлювати:
заступникам керівників органів внутрішніх справ, заступникам керівників їх структурних підрозділів, не передбачених цим Указом, - посадові оклади на 2-7 відсотків нижче посадового окладу відповідного керівника;
особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована;
надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:
за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення;
за знання та використання в роботі іноземної мови - до 10 відсотків посадового окладу;
б) преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 2003 від 18.04.2004 року затверджено Інструкцію «Про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи» відповідно до якої зазначено, що до додаткових видів грошового утримання входять надбавки, доплати преміювання, матеріальна допомога.
Також, на виконання Указу Президента України від 24.04.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» від 24.04.2003 року № 370/2003 наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 72 від 06.05.2003 року був встановлений порядок здійснення виплат зазначених надбавок (а.с.84-86).
З вищенаведених нормативних актів убачається, що керівнику кримінально виконавчої установи надано право, а не покладено на нього обов’язок установлювати та виплачувати вказані доплати.
Крім того, як убачається з положень наказу № 72 від 06.05.2003 року керівнику кримінально виконавчої установи надано право установлювати щомісячні надбавки за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби, при цьому в зазначеному наказі встановлено обмеження для верхньої межі відсотків, які визначаються в залежності від стажу служби, а обмежень для нижньої їх межі цим наказом не передбачено.
Як убачається з довідки надходження та використання коштів на оплату праці військовослужбовців ЛСІ 2003-2006 роки (а.с.62) фінансування ЛСІ відбувалося не в повному обсязі і керівництво в межах асигнувань, що виділялися на утримання цих органів, установлювало надбавки, доплати та преміювало осіб рядового і начальницького складу.
Крім того, згідно Законів України «Про державний бюджет України» на 2002-2006 роки керівники бюджетних установ і організацій (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень та винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах.
Щодо додаткової грошової винагороди у розмірі 250 грн., яка не була включена у грошовий атестат позивача, то порядок виплати такої був передбачений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 78 від 12.05.2005 року.
Відповідно до п. 2.3. вищезазначеного наказу зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до суми грошового забезпечення, з якої обчислюються пенсії та грошова допомога при звільненні.
Крім того, згідно з п. 1 ст. 40 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановити, що при звільненні у 2006 році для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», та членам їх сімей до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому при обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.
Таким чином, відповідач діяв відповідно до вищезазначених нормативних актів, не включивши грошову винагороду у розмірі 250 грн. у грошовий атестат позивача для зарахування їх до суми грошового забезпечення, з якої обчислювалася пенсія позивача.
Враховуючи наведене, суд, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідач здійснював виплати позивачу надбавок, доплат, премій згідно чинних нормативних актів та в межах фонду заробітної плати, затверджених для відповідача на відповідний поточний рік.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 69-72, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ст. 40 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», п.п. 2-3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 року № 926/96, п.п.8.1,9.1.,9.2. Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 року № 203 від 18.06.2007 року, п.п.1-2 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про деякі питання грошового забезпечення осіб рядового і молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої системи» від 12.05.2005 року № 78, суд –
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівського слідчого ізолятора (третя особа: Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області) про стягнення недоплаченого грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні відмовити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Суддя:
Оригінал постанови.