Справа №2А-   2859/10/09    

ПОСТАНОВА    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

    15 грудня  2010 року               м.Харків                                                                        

Суддя Київського районного суду м.Харкова Ніколаєнко І.В.., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова   про зобов»язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за 2009-2010 р.   ,  

  ВСТАНОВИВ   :  

ОСОБА_1   звернувся до суду із адміністративним позовом, посилаючись на те, що він відповідно ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни» є дитиною війни і у відповідності до ст. 6 вказаного закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. просить суд   1). зобов»язати Управління ПФУ в  Київському районі м.Харкова здійснити мені перерахунок пенсії із підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування, і виплатити на мою користь недоплачену мені, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по день винесення постанови суду.  

Ухвалою судді від   15 листопада 2010 року   адміністративний позов   залишено без розгляду в частині позовних вимог   щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання відповідача здійснити  нарахування та виплату підвищення до пенсії за період   з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року   по     12 травня  2010 року   .  

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова заперечення проти позову чи заяву про визнання позову  до суду не надав.  

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу  в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Перевіривши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Судом достовірно встановлено, що   ОСОБА_1   народився   ІНФОРМАЦІЯ_1   року і в розумінні ст. 1 Закону № 2195-ІV набув статусу «Дитина війни», що відповідно до ст. 6 цього ж Закону надає йому право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.  

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій безпосередньо призначає (здійснює) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за позовами ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань.  

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати в 2010 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія статті 6 Закону   № 2195-ІV   не була зупинена і, відповідно, у 2010 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.      

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» передбачено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірах, які діяли у грудні 2009 року.  

Рішення Кабінетом Міністрів України в 2010 році щодо обмежень виплати соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також рішення Конституційним Судом України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень не приймалося.    

Отже, відповідач в період з   12 травня  2010   року по день подання позову до суду  мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та здійснити позивачу доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.              

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Доводи відповідача щодо застосування положень статті 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії права на соціальний захист, права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV.  

Також не впливають на висновок суду доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом № 2195-ІV доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 цього положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV покладено на управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.  

Згідно вимог ст. 6 Закону № 2195-ІV відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.  

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 183-2, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

П О С Т А Н О В И В   :  

Адміністративний позов   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про зобов’язання здійснити певні дії - задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова по не нарахуванню   ОСОБА_1   щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період   з 12 травня  2010 року по 12 листопада 2010 року   .    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   (ідентифікаційний номер, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1   ) з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  та провести відповідні   виплати   з 12 травня  2010 року по 12 листопада 2010 року   .    

Стягнути з Державного Бюджету України на користь   ОСОБА_1   (ідентифікаційний номер, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1   ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).  

Постанова, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.  

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.      

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.    

Постанова, прийнята  у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя  -