27.10.2010
Справа № 2а-2316/10/06
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010р. м. Харків
Київський районним суд м. Харкова
головуючий суддя Золотарьова Л.І.,
за участю секретаря Шматок Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та про перерахунок та виплати додаткової пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок раніше призначеної щомісячної додаткової пенсії, виплата якої передбачена статтями 49, 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі Закон №796 ХІІ), та просив зобов'язати відповідача виплатити недотримані суми щомісячної додаткової пенсії, починаючи з серпня 2007 р. Позивач мотивував вимоги тим, що брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і є особою, віднесеною до категорії 1, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Через захворювання, викликані його участю у ліквідації аварії на ЧАЄС, 13 серпня 2007 року йому була встановлена 2 група інвалідності. Розміри призначеної і виплачуваної йому щомісячної додаткової пенсії, на думку позивача, не відповідають розмірам, встановленим зазначеним Законом, тому він просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.
Відповідач – Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, надав письмові заперечення, в яких посилається на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 р.
Згідно п.4 цієї постанови установлено, що особам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка встановлена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зокрема інвалідам 2 групи – 20%.
Відповідач визнає, що зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильскої катастрофи», внесені Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, згідно якого особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю: інвалідам 2 групи – 20% прожиткового мінімуму, встановленого до осіб, яки втратили працездатність, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвали Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Тому Кабінетом Міністрів України 28.05.2008 р. прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де встановлено, що додаткова щомісячна пенсія для інвалідів 2 групи - 20% від прожиткового мінімуму. З урахуванням цієї Постанови позивачеві виплачується щомісячна додаткова пенсія. Тому відповідач вважає, що призначення щомісячної додаткової пенсії проводилось згідно чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8.02.1995 р. № 39/95-ВР та в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3. 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позивачу виплачується державна пенсія по інвалідності 2-ї групи, яка призначена від Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% грошового забезпечення у сумі 1924 грн.44 коп., тому він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю (п. «б» ст. 49 Закону 796-ХІІ).
Згідно з ч.1 статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку щомісячної додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом 2-ї групи. Положеннями статті 14 Закону № 796-ХІІ його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розрахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю позивачу відповідачем проведено виходячи з 20% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, яки втратили працездатність Постановою Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 р. При розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 50 Закону № 796-ХІІ. А в пункті 4 постанови від 28.05.2008 року № 530 Кабінет Міністрів України установив розміри відсотків, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначеної статті закону.
Відповідно до ст. 71 Закону 796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до п.6 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з положеннями закону України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постанова Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року, на яку посилається відповідач, є актом органу виконавчої влади, а не законом України і не може знаходитися у протиріччі із законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІУ не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Таким чином, позивачу мав бути визначений відсоток додаткової пенсії, виходячи з ч.1 ст. 50 Закону України № 796-ХІІ і розрахунку мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ, а не у відсотках виплат, визначених постановами КМУ № 530 від 28.05.2008 року.
Судом враховується, що ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, щодо нового розміру щомісячної додаткової пенсії для осіб, віднесених до категорії 1, за шкоду заподіяну здоров’ю: інвалідам 2-ї групи – 20% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Проте, вищезазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. N 107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10- рн/2008.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч .2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, протягом періоду часу з 1.01.2008 року до 22.05.2008 року діяла нова редакція ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу додаткової пенсії у розміру нижчому, ніж 75% від мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, відповідач протягом часу з серпня 2007 р. по 31.12.2007 р., а також з 22.05.2008 року діяв всупереч вимогам ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене , суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, визначених ч. 1 ст. 28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 13 серпня 2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по час находження позивача на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чернобильскої катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати щомісячну додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» встановлено мінімальний розмір пенсії за віком на 1.04.2007 р.- 406 грн., з 1.10.2007 р.-411 грн., з 1.04.2008 р. -481 грн., з 1.07.2008 р. -482 грн., з 1.10.2008 р. -498 грн., на 2009 р.-573 грн., з 1.01.2010 р. -695 грн, з 1.04.2010 р. -706 грн, з 1.07.2010 р. – 709 грн., з 1.10.2010 – 723 грн., з 1.12.2010 р. – 734 грн., який треба було застосовувати при проведенні нарахування та виплат щомісячної додаткової пенсії позивачу.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР, право на подання позову про відшкодуванню ядерної шкоди, заподіяною життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.
Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.48, 49, 50, 67,70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6 – 9, 11, 17, 18, п. 2 ст. 19, 99,159, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншим ніж встановлено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з серпня 2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по прийняття судового рішення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Головуючий