Справа № 2-6492/10/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого – судді Садовського К.С.
при секретарі – Карамишевій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, КП «Жилкомсервіс», третя особа КП «ВТП «Вода» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2010 року позивачі подали до суду позовну заяву, в якій просять стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 34716 грн. по 6943,20 грн. кожному, моральну шкоду у сумі 20000 грн. по 4000 грн. кожному, та судові витрати.
Свої позовні вимоги вони обґрунтовують тим, що 05 липня 2010 року з вини відповідача, відбулось залиття їх квартири АДРЕСА_1. В наслідок цього заливу їм було завдано матеріальну та моральну шкоду.
В судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали та пояснили суду, що їм на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Власником вище розташованої квартири № 12 в цьому ж будинку є відповідач ОСОБА_6, яка постійно проживає за іншою адресою. Під час відсутності ОСОБА_6 з її квартири почалось залиття гарячою водою їх квартири. Вони викликали аварійну службу КП «ВТП «Вода» та звертались до представників КП «Жилкомсервіс». Але залиття тривало більше ніж 6 годин. Внаслідок залиття їх квартири, в якій нещодавно був закінчений капітальний ремонт, були пошкоджені усі приміщення – пошкоджені стеля, стіни, підлога та меблі; відбулось коротке замикання електропроводки. Згідно локального кошторису від 20.07.2010 р., складеного ТОВ «НДІ Укрзалізницябуделектромонтаж» заподіяний їм збиток і відновлювальний ремонт складає 34716,00 грн. Крім відповідача ОСОБА_6, на думку позивачів, відповідальність за залиття повинно нести КП «Жилкомсервіс», оскільки між ними та цим підприємством укладений договір на технічне обслуговування будинку, в тому числі і сантехнічне устаткування, а будинок, як виявилось, не має крану, який перекриває подачу води в нього. Наявність такого крану зменшила б, на їх думку, розмір спричиненої шкоди та часовий проміжок, протягом якого текла гаряча вода. Внаслідок залиття та пошкодження майна їм завдана значна моральна шкода, яку вони оцінюють по 4000 грн. кожному позивачу.
Представник ОСОБА_7, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_6 на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечував та пояснив суду, що його довірителю нічого не відомо про залиття квартири позивачів, а в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_6 у заподіянні шкоди ОСОБА_1 та іншим.
Представник КП «Жилкомсервіс» Лисак С.В. вважає, що позовні вимоги про стягнення з КП «Жилкомсервіс» матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки відсутній причинний зв'язок між діями підприємства та настанням цих наслідків.
Представник третьої особи Кулакевич М.М. посилається на те, що КП «ВТП «Вода» жодним чином не порушувало права позивачів.
Вислухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд частково задовольняє вимоги позивачів з наступних підстав.
АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15.10.1993 року, виданого Національним науковим центром Харківський фізико-технічний Інститут /а.с. 11/.
В судовому засіданні встановлено, що в цьому ж будинку, над квартирою позивачів, розташована квартира № 12, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_6.
Ці обставини не заперечуються учасниками судового засідання, а тому не підлягають доказуванню на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що 05 липня 2010 року з АДРЕСА_1 відбулось залиття квартири № 8 цього ж будинку, внаслідок чого були пошкоджені шпалери на стелі та стінах в жилих кімнатах та інших приміщеннях, пошкоджений лінолеум на кухні та паркет в кімнатах, міжкімнатні двері розбухли та не зачиняються.
Ці обставини встановлені Актом № 49 від 06.07.2010 р., складеним комісією КП «Жилкомсервіс» дільниця № 19 /а.с. 14-15/. Акт складений компетентними працівниками КП «Жилкомсервіс», відповідає типовому акту, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, а тому у суду не має підстав не довіряти викладеним у ньому відомостям.
Той факт, що відповідач ОСОБА_6 при огляді квартири присутньою не була та не була ознайомлена із висновками комісії, не вказує на невідповідність відображених у ньому відомостей фактичним обставинам.
З акту вбачається, що комісією була оглянута квартира № 8, але суд приймає до уваги пояснення позивачів які узгоджується з матеріалами цивільної справи, що квартиру відповідача оглянути не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_6 в квартирі № 12 фактично не проживає, а постійно мешкає за місцем своєї реєстрації – АДРЕСА_2 /а.с. 47/ і саме за цією адресою вона отримала судову повістку /а.с. 48/.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, обов’язок доведення відсутності вини у шкоді, що завдана позивачам по даній справі, покладається на відповідачів по справі – ОСОБА_6 та КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем ОСОБА_6 та її представником не надано жодного доказу щодо спростування висновків комісії, які відображені у акті № 49 від 06.07.2010 р. Обрану представником ОСОБА_7 правову позицію по даній справі – заперечення доводів позивачів та ненадання жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень, суд розцінює як спробу уникнути від цивільної відповідальності, у зв’язку із неправомірними діями.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Стаття 322 ЦК України передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
На думку суду, відповідно до ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, саме на власнику квартири № 12 лежав тягар утримання належного йому нерухомого майна – квартири, таким чином, щоб не порушувати прав інших громадян.
Таким чином, суд вважає, що саме ОСОБА_6 на підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України повинна нести відповідальність за шкоду, яку завдано ОСОБА_1 та іншим позивачам залиттям належної останнім квартири.
При вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.
Суд не вбачає підстав для стягнення завданої позивачам шкоди з відповідача КП «Жилкомсервіс», оскільки з наведених позивачами доводів (відсутність крану, який перекриває подачу води у будинок) не вбачається причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) КП «Жилкомсервіс» та наслідками у вигляді залиття і заподіяної у зв’язку із цим шкоди.
Розмір майнової шкоди від пошкодження квартири - 34716 грн. з достатньою повнотою розраховано спеціалістами ТОВ "НДІ Укрзалізницябуделектромонтаж" саме з врахуванням пошкоджень станом на 20 липня 2010 року, вартості матеріалів і робіт, необхідних для відновлення приміщень, а також всіх передбачених законом обов'язкових нарахувань на них і сумнівів щодо його правильності не виникає.
Суд вважає даний кошторис належним, допустимим і достатнім письмовим доказом. Відповідачі жодних доказів на спростування зазначених в ньому даних не надали. На проведені судової експертизи з цього приводу сторони не наполягали.
Наслідки залиття квартири позивачів у вигляді пошкодження їх майна, безумовно, призвело до їх моральних страждань і тим самим завдали немайнової шкоди, розмір відшкодування якої суд, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, враховуючи характер та обсяг втрат, їх тривалість та інші істотні обставини, визначає у 10000 грн. (по 2000 грн. кожному позивачу).
Понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справі підлягають відшкодуванню на його користь відповідно до ст. 88 ЦПК України, у розмірі 347 грн. та 120 грн. відповідно, оскільки майнові вимоги позивачів задоволені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 компенсацію завданої матеріальної шкоди в сумі 34716 /тридцять чотири тисячі сімсот шістнадцять/ грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 компенсацію завданої моральної шкоди у сумі по 2000 /дві тисячі/ грн. кожному.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до КП «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 347 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 /сорок/ грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ