Справа № 2-6336/10/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010р. Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Ніколаєнко І.В.
при секретарі Конюшенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми по договору позики,-
ВСТАНОВИВ
До суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми по договору позики. Посилаючись на те, що 6.12.2009р.позичила відповідачу гроші в сумі 5000гривен строком на один місяць, про що був укладен договір позики. Відповідач до наступного часу гроші не повернув.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 5000грн, за просрочення грошового зобов*язання75грн, витрати за сплату судового збору у сумі 51грн., збору на ІТЗ у сумі 120грн, за надання юридичної допомоги у сумі 300грн. При цьому пояснив, що грошей позивач відповідачу не позичав, але між ними була домовленість , що позивач не буде здавати в оренду свою кімнату у комунальній квартирі, за що відповідач буде сплачувати як оренду за кімнату 500грн. щомісячно, але не сплатив.
Відповідач проти позову заперечував, пояснив суду, що грошей у борг не брав, але між ним та позивачем була домовленість про те, що позивач не буде здавати в оренду кімнату у їхній комунальній квартирі, бо він заперечував проти цього, а він компенсує їй плату за кімнату , сплачуючи щомісячно 500грн., але до наступного часу не сплатив. Крім того, у них була домовленість сплати у грудні 2010р. Не заперечував, що розписку писав він на прохання позивачки, але строк повернення боргу в ній не зазначено. Крім того, не заперечує, що займав кімнату позивачки до квітня 2010р.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, в їхній сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем була домовленість , що позивач не буде здавати іншим наймачам свою кімнату у комунальній квартирі, за що відповідач буде сплачувати як оренду за кімнату 500грн. щомісячно, але не сплатив. Як пояснили сторони, у них була домовленість сплати у грудні 2010р. 5000гривен. Матеріали справи містять договір займу грошей у сумі 5000грн., без вказівки строку повернення. Судом встановлено, що грошей 5000грн. позивачка відповідачу не надавала, про що не заперечували сторони.
Таким чином, відсутній факт передачі грошей. До уваги суду не може бути взятий договір позики, оскільки право чин договору займу спростовується поясненнями сторін. Сам наданий до суду договір позики також не відповідає його змісту та формі, у якому не вказан строк повернення позики. Як вбачається, що між сторонами існують інші цивільно-правові відносини, які не випливають з договору позики.
Таким чином, позовні вимоги є недоведеними .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 31, 69, 131, 209 ЦПК України, ст.15, 16, 23 526,625, 1046-1050 ЦК України,-
ВИРІШИВ :
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми по договору позики, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
СУДДЯ