Справа № 2-60/10/16  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  27 грудня   2010  року     Київський районний суд м. Харкова  

у складі: головуючого  судді Колесник С.А.  

при секретарі                         Хомінській Т.В.  

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, Прокуратури Київського району м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський машинобудівний завод «ФЕД», третя особа – Пенсійний фонд України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання довідки недійсною, визнання наказів недійсними, видачу нової довідки про заробітну плату, нанесення шкоди здоров"ю, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Харківський машинобудівний завод «ФЕД», який в ході судового розгляду уточнював та доповнював, та в остаточній редакції позовних вимог (а.с. 177-181 т.2) просить суд:  

-   визнати накази №331 та №332 від 22.09.1986 року по ХПМО «ФЕД» правонаступником якого є ДП ХМЗ «ФЕД» незаконними, премії, виплачені ОСОБА_1 за фактично  відпрацьований час в червні-липні 1986 року на підставі вищевказаних наказів в сумі 2,41, 31,62, 24,12 руб. незаконно виплаченими;  

-   визнати довідку №222 від 19 травня 2009 року, видану відповідачем позивачу за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20.06.1986 року по 11.07.1986 року на суму 714,18 руб. недійсною, в тому числі – премію в сумі 148,42 руб., заробітну плату за роботу в зоні небезпеки в сумі 360,96 руб., доплату за вихідні дні в сумі 56,52 руб.;  

-   зобов»язати відповідача видати позивачу нову довідку про заробітну плату в розмірі заробітної плати за час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20.06.1986 року по 11.07.1986 року у відповідності з діючими нормативно-правовими актами на суму 1405,83 руб, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року №1240; Постанови ЦК КПРС та Президіума Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 року №524-156 та встановити розмір заробітної плати за роботу в зоні небезпеки в сумі 721,92 руб.; Постановою Ради Міністрів УРСР та Укрсофпрофу від 10.06.1986 року №207-7 та Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріата ВЦСПС від 07.05.1986 року №153/10-43 та встановити розмір премії за роботу в зоні небезпеки в сумі 433,16 руб.; встановити доплату за роботу в вихідні дні в сумі 92,83 руб.;  

-   зобов»язати відповідача відшкодувати витрати на придбання лікарських препаратів в сумі 1640,72 грн. та відшкодувати поштові витрати на суму 40,50 грн. та виплатити 20 000 грн. за шкоду, заподіяну здоров»ю.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що в 1986 році він працював на посаді інженера в Державному підприємстві Харківський машинобудівний завод "ФЕД". У зв"язку з аварією на ЧАЕС був призваний на збори районним військкоматом м.Харкова та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20.06. по 11.07.1986р. у складі військової частини №54979. 10.07.2007р. відповідач на підставі припису Територіальної державної інспекції праці Харківської області від 20.06.2007 року №20-01-301/1442-987 видало позивачу довідку № 291, яка складена невірно, оскільки в ній оплата праці за 07. та 08.07.1986р. проведена з кратністю "1", хоча згідно листа МЧС від 26.07.2005р. всі об"єкти, перераховані в довідці ЦАМО від 20.02.1997р. №51/1/972 відносяться до 3-ї зони небезпеки. Рішенням Урядової комісії від 07.08.1986р. №87 промислова площадка ЧАЕС у червні-липні 1986 року віднесена до 3-ї зони небезпеки. В архівній довідці ГАМО України від 06.09.2005р. №12688 вказано, що 07. та 08.07.1986 року ОСОБА_1 проводилась дезактивація техніки ЧАЕС,  а тому оплата за вказані дні повинна бути проведена з кратністю "5". Представник відповідача у судові засідання по цивільній справі №2-1681/07/05 надав копії наказів № 331 та №332 від 22.09.1986 року. Згідно до Основного положення про преміювання, премія включається в заробіток того місяця, за який вона нараховується по розрахунковій відомості. За поясненням у судовому засіданні представника відповідача премія нараховувалась у наступний місяць поточного терміну, тобто премія за червень нараховувалась у липні 1986 року, за липень нараховувалась у серпні 1986 року. Накази про нарахування премії видаються в кінці звітного періоду та узгоджуються з профспілками, та вже на підставі наказів по підприємству проводиться нарахування премії. Представник відповідача в судове засідання по справі №2-1681/07/05 надав Журнал реєстрації наказів по «ФЕД» за 1986 рік. Накази про нарахування премії за червень-липень 1986 року під номерами №331 та №332 від 22.09.1986 року не значаться. Під час судового розгляду у справі №2-773/2006/15 відповідачем ДП ХМЗ «ФЕД» було заявлено що накази про нарахування премії за 1986 рік знищені за терміном давності та надати їх до суду немає можливості. Згідно з копіями особового рахунку за 1986 рік, наданої відповідачем в ХНДІСЕ ім..Бокаріуса позивачу була нарахована премія за результатами роботи за 2-й квартал 1986 року в червні 1986 року. Вважає, що накази №331 та №332 від 22.09.1986 року складені з порушенням законодавства та не можуть слугувати підставою для нарахування премії. Постановами КМ СРСР від 17.05.1986р. №964 та постановою СМ УРСР від 10.06.1986р. №207-7 передбачено максимальне нарахування премії 60%. Крім того, ст..36 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11 передбачає оплату праці по підвищеній тарифній ставці з врахуванням радіоактивного забруднення, умов праці та виконання характеру роботи, пов»язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Об»єкт ЧАЕС та промислова площадка ЧАЕС в 1986 року Урядовою комісією віднесена до  3-ї зони небезпеки, а отже оплата праці за час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20.06. по 11.07.1986р. повинна бути проведена по підвищеній до 100% тарифній ставці згідно до Постанови ЦК КПРС, Президіума Верховної Ради СРСР та ради Міністрів СРСР та ВЦ СПС №524-156 від 07.05.1986р. На підставі викладеного, позивач вважав, що оплата праці в довідці №291 від 10.07.2007р. проведена невірно.  

Надання відповідачем довідок всупереч нормативного законодавства призвели до погіршення стану здоров»я позивача, він змушений був звертатися до органів державного контролю, суду, прокуратури. Весь цей час він знаходився під наглядом лікарів та витратив на придбання ліків особисті кошти, сума яких на даний час становить 1640,72 грн.  

Неправомірні дії відповідача по видачі йому довідок в порушення діючого законодавства він вважає як умисне спричинення шкоди його здоров»ю, яку він оцінює в 20 000,00 грн.  

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити  уточнені позовні вимоги, при цьому додатково пояснили наступне.  

08.09.2009 року позивач звернувся до Ради науково-правових експертиз при Інституті Держави і права ім..В.М.Корецького з приводу проведення науково-правової експертизи наказів №331 та №332 від 22.09.1986 року, яка надала висновок від 16.09.2009 року № 126/137-е та визнала, що накази №331 та №332 від 22.09.1986 року видані з порушенням вимог діючого в той період законодавства, є незаконними та не можуть бути підставою для преміювання. Висновком   незалежного Аудитора Аудиторської фірми «Аудит-Адвокат-Україна» зроблено висновок, що накази №331 та №331 від 22.09.1986 року не можуть бути підставою для нарахування премії за червень-липень 1986 року.  

З приводу визнання недійсною довідки №222 від 19 травня 2009 року, видану відповідачем позивачу за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 20.06.1986 року по 11.07.1986 року на суму 714,18 руб. недійсною, в тому числі – премію в сумі 148,42 руб., заробітну плату за роботу в зоні небезпеки в сумі 360,96 руб., доплату за вихідні дні в сумі 56,52 руб. позивач та його представник посилалися на те, що вказану довідку видано відповідачем на підставі  наказу №205 від 14.05.2009 року та порушено ряд нормативно-правових актів, що регулюють порядок нарахування заробітної плати особам, що мають спеціальний правовий статус, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. В мотивувальній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року у адміністративній справі №2а-8146/08 суд дає роз»яснення про порядок нарахування заробітної плати учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.  

Висновок науково-правової експертизи від 19.11.2009 року №126/176-е вказує на те, що при нарахуванні заробітної плати позивачу ОСОБА_1 в довідці №222 від 19.05.2009 року не відображені фактичні дані, не врахований його спеціальний правовий статус та не застосовані нормативно-правові акти, які регулюють порядок заробітної плати та премії.  

У відповідності з висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ ім..Бокаріуса від 10.04.2006 року №1639, розмір заробітної плати позивача в червні 1986 року за час роботи  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає 464,16 руб., а не 232,08 руб. як вказано в довідці №222 від 19.05.2009р., в липні 1986 року – 257,76 руб., а не 128,88 руб.  

У відповідності з рішенням Київського районного суду м.Харкова від 10.07.2006 року та доповнення до нього від 09.11.2006 року, нова довідка повинна бути видана позивачу з врахуванням премії, яка нараховувалась ОСОБА_1 на підставі відповідних наказів по підприємству. Тобто, премія за час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повинна бути нарахована на підставі наказів по підприємству за 1986 рік, так як вона нараховувалася на підставі Положення про преміювання за 1986 рік та узгоджена з профспілкою.  

З врахуванням висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права накази №331 та №332 від 22.09.1986 року визнані незаконними та не можуть бути підставою для нарахування премії за червень-липень 1986 року.  

Позивач вважає, що у довідці №222 від 19.05.2009 року невірно вказана заробітна плата за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20.06. по 11.07.1986 року, загальний розмір якої повинен становити 1405,83 руб, а не 714,18 руб, як вказано в довідці.  

Неправомірні дії відповідача полягають в  тому, що відповідач двічі видав ОСОБА_1 завідомо невірні довідки про заробітну плату за час його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призвели до погіршення стану здоров»я позивача, у зв»язку з чим позивач змушений звертатися до лікарів, на що витратив на купівлю медичних препаратів 1640,72 грн. З вини відповідача Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м.Харкова зупинив виплату позивачеві щомісячної пенсії по інвалідності, на підставі чого він був змушений звертатися до різноманітних органів влади на що витратив 40,50 грн. поштових витрат.  На підставі ст..1195 вважав, що відповідач повинен відшкодувати йому 20 000,00 грн. за нанесення шкоди здоров»ю, а також для проходження санаторно-курортного лікування у зв»язку з погіршенням стану здоров»я.  

Прокуратура Київського району м.Харкова 14.01.2008 року  в ході розгляду справи звернулася до суду з заявою про вступ прокуратури у зазначену цивільну справу на підставі ст..45 ЦПК України (а.с.123 т.1).  

У судовому засіданні представник прокуратури Київського району м.Харкова, діючий на підставі службового посвідчення, позов ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі.  

Представник відповідача - Державного підприємства Харківський машинобудівний завод «ФЕД», діюча на підставі довіреності у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, при цьому посилалася на наступне.  

Вимоги позивача стосовно оплати праці за 07 та 08 липня 1986р. як за роботу в 3-й зоні небезпеки, підприємством задоволені. На виконання припису №20-01-301/1302 від 02.07.2008р., складеному Державним інспектором праці Вовк С.А., підприємством було видано наказ №205 від 14.05.2009р., згідно з яким проведено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за дні роботи 07 та 08 липня 1986р. із застосуванням кратності, що відповідає 3-й зоні безпеки, та підготовлена нова довідка від 19.05.2009р. №222, яка була направлена позивачу 20.05.2009р. та отримана ним особисто 25.05.2009р.  

Вимоги позивача щодо визнання незаконними наказів по підприємству №№331, 332 від 22.09.1986р., визнання нарахованої позивачу в червні-липні 1986р. в сумах 2,41 руб., 31,62 руб., 24,12 руб. премії незаконно виплаченою не підлягають задоволенню, оскільки премія на підприємстві була складовою частиною погодинно-преміальної системи оплати праці інженерно-технічних працівників, тобто мала постійний характер та нараховувалася щомісячно на підставі відповідних наказів.  

Накази №№331, 332 від 22.09.1986р. підтверджують нарахування премії за червень, липень 1986 року працівникам всього підприємства, в тому числі нарахування премії саме в розмірі 40 % інженерно-технічним працівникам відділу 11, де працював позивач.  

Факт нарахування на пiдприємстві премії у 1986р. та необхiднiсть включення в розмiр заробiтної плати для перерахунку пенсii премiї, яка враховувалась ОСОБА_1 на пiдставi вiдповiдних наказiв по пiдприємству, встановленi рiшенням Київського районного суду м. Харкова вiд 10.07.2006р. та додатковим рiшенням вiд 09.11.2006р. по справi  № 2-773/2006/15 за позовом гр. ОСОБА_1 до пiдпpиємства про визнання недiйсною довiдки, на пiдставi якої нарахована пенсiя, та видачу нової довiдки про заробiтну плату.  

Рiшення суду грунтуються на тому, що вiдповiдно до постанови Держкомiтету СРСР з працi та соцiальних питань та Ceкpeтapiaтy ВРЦРПС вiд 07.05.1986p. №153/10-43 премiя працiвникам за роботи в  зонi ЧАЕС виплачувалась у вiдповiдноcтi з дiючими на пiдпpиємствi системами премiювання. Якщо до призову на вiйськовi збори премiя працiвнику нараховувалась систематично, за перiод виконання робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв aвapiї на ЧАЕС в зонi вiдчyженння, пpемiя також повинна бути нарахована в тих же розмiрах, як i працiвникам пiдприємства, тобто у вiдповiдностi з дiючим положенням про премiювання. Якщо в таке положения не були внесенi змiни у вiдповiдноcтi з пiдпунктом 4 пункту 1 постанови Ради Мiнicтpiв УРСР i Укрпрофради вiд 10.06.1986р. № 207-7 щодо пiдвищення граничного розмiру премiй до 60% тарифної ставки (окладу) на мiсяць, npемiя призваному на вiйськовi збори за перiод виконання робiт у зонi ЧАЕС нараховувалась в розмiрах, встановлених на пiдпpиємствi i пiдстав для нарахування пpeмii в розмiрi 60 вiдcoткiв тарифної ставки ( окладу) немає.  

Цi рiшення суду ухвалою апеляцiйного суду Xapкiвcької областi від 14.12.2006р. залишенi без змiн.  

На виконання цих рiшень пiдприємством видано наказ вiд 12.02.2007р. №59 про перерахунок заробiтної плати гр. ОСОБА_1 з урахуванням пpeмiї в розмiрi 40 % i видано довідку № 36, в якій донараховано премiю за червень 1986р. в cyмi 99,19 руб. та за липень  1986р. в сумi 61,99 руб.  

Факти правомiрностi нарахування премii у розмiрi 40% та відсутності пiдстав для пiдвищення її позивачу до 60%, встановленi вищезазначеними судовими рiшеннями, що набули чинностi, i доказуванню при розглядi даної справи не пiдлягають.  

Таким чином, вважають, що розрахунок заробiтної плати, викладений в довiдцi № 222 вiд 19.05.2009р., повнiстю вiдповiдає вимогам чинного  законодавства, i тому пiдстав для визнання iї недiйсною немає.  

Висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при iнститутi держави i права iм. В.М. Корецького НАН України вiд 16.09.2009р. №126/1З7-с та висновок науково-правової експертизи при iнститутi держави i права iм. В.М. Корецького НАН України вiд 19.11.2009р. №126/176-с, зробленi на запит гр. ОСОБА_1, не можуть вважатися доказами по справi, оскільки отримані позивачем за власною ініціативою, судом у встановленому законодавством порядком експертиза не призначалась.  

Щодо вимог позивача про стягнення вартості придбаних ним медичних препаратів в сумі 1640,72 грн., вважають їх безпідставними, оскільки  позивачем не доведено як факт придбання саме ним медпрепаратів  так і факт причинного зв»язку необхідності придбання ліків з діями підприємства.  

Безпідставними, на погляд представника відповідача, є й вимоги позивача щодо стягнення 20000,00 грн. для проходження курсу лікування і придбання санаторно - курортної путівки та компенсації поштових витрат в сумі 40,50 грн.  

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2007 року до участі у справі в якості третьої особи залучено  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Харкова (а.с.76 т.1).  

  Представник Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова подав до суду заперечення проти позову, яким просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, справу розглядати без участі його представника (а.с.20 т.2).  

Заперечення проти позову обґрунтовував наступним. Відповідно до п.4 постанови РМ УРСР та УРРПС від 10.06.1986 року №207-7 встановили робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов»язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та усуненням забруднення навколишнього середовища, додаткову оплату праці за роботу у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час та максимальний розмір премії 60% тарифної ставки (окладу) в місяць. Окрім того, згідно  з п.1 постанови  Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року №153/10-43, робітникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на ЧАЕС премії, заохочення та винагороди нараховують у відповідності з діючими положеннями. Таким чином, позивач не наводить підстав для врахування у довідку про заробітну плату премії у розмірі 60%.  

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню     з наступних підстав.  

  Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.    

Судом достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 працював в ДП ХМЗ «ФЕД»  в період з 02.01.1979 року по 05.04.1986 року слюсарем – збірником, слюсарем – механіком, а з 05.04.1986 року – інженером-технологом 3 категорії 11 відділу. 08.08.2000 року звільнений в зв»язку з встановленням 2-ї групи інвалідності, п.2 ст.40 КЗпП України, що підтверджується довідкою ДП ХМЗ «ФЕД» від 02.06.2008р. (а.с.173 т.1).  

В період з 20.06.1986 року по 11.07.2007 року ОСОБА_1 був призваний на військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою військової частини №54979 від 10.07.1986 року №857 (а.с.41 т.1) та довідкою Центрального архіву Міністерства Оборони України №51/1/972 від 20.02.1997р. (а.с.42 т.1).  

Згідно довідки Харківського машинобудівного заводу «ФЕД» від 07.04.1994р., ОСОБА_1 з 20.06.1986р. по 11.07.1986р. знаходився на ЧАЕС. В липні 1986 року оплачено 8 робочих днів 72 руб. 49 коп. (в т.ч. оплачено 3 вихідних дня), 11 календарних днів 110 руб. 72 коп., в липні 1986 року  оплачено 9 робочих днів 60 руб. 42 коп. ( в т.ч. оплачено 2 вихідних дня) 11 календарних днів 118 руб. 30 коп. оплачено 725 руб. ( в 5-ти кратному розмірі) (а.с.193 т.1).  

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод» «ФЕД», 3-я особа: Пенсійний фонд України в Жовтневому районі м.Харкова, про визнання недійсною довідки, на підставі якої нарахована пенсія та видачу нової довідки про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для нарахування пенсії, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано довідку про заробітну плату видану Державним підприємством «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» ОСОБА_1 про нарахування заробітку за  роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 20.06.1986 року по 10.07.1986 року недійсною; зобов»язано ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» провести перерахунок заробітної плати за вказаний період відповідно до вимог діючого на той період законодавства з урахуванням премії, яка нараховувалась ОСОБА_1 на підставі відповідних наказів по підприємству. Стягнуто з ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» на користь ОСОБА_10 1000 грн. моральної шкоди; витрати за проведення експертизи 533,88 грн. Стягнуто з ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» на користь держави судові витрати у розмірі 51 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.50-51 т.1).  

Додатковим рішенням Київського районного суду м.Харкова від 09.11.2006 року доповнено рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2006 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано довідку про заробітну плату видану Державним підприємством «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» ОСОБА_1 про нарахування заробітної плати за  роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 20.06.1986 року по 10.07.1986 року недійсною; зобов»язано ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» провести перерахунок заробітної плати за вказаний період відповідно до вимог діючого на той період законодавства з урахуванням премії, яка нараховувалась ОСОБА_1 на підставі відповідних наказів по підприємству, та видати нову довідку про заробітну плату. Стягнуто з ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» на користь ОСОБА_10 1000 грн. моральної шкоди; витрати за проведення експертизи 533,88 грн. Стягнуто з ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» на користь держави судові витрати у розмірі 51 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.52 т.1).  

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.12.2006 року рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 липня 2006 року та додаткове рішення від 09.11.2006 року залишено без змін (а.с.53 т.1).  

Наказом ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» №59 від 12.02.2007 року на виконання рішення Київського районного суду м.Харкова від 10.07.2006 року та додаткового рішення цього ж суду від 09.11.2006 року, головного бухгалтера Хорунжого Н.Ф. зобов»язано провести перерахунок нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20.06.1986 року по 10.07.1986 року згідно діючого на той період законодавства з врахуванням премії в розмірі 40%, яка нараховувалась інженерно-технічними працівниками на підставі відповідних наказів по підприємству; видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату (а.с.55 т.1).  

14.02.2007 року ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» видало ОСОБА_1 довідку про заробітну плату № 36 від 14 лютого 2007 року (а.с. 54 т.1).  

Згідно Акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Харківській області №20-01-301/1442 від 20.06.2007 року, перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 на підставі якої складена довідка №36 від 14.02.2007 року, здійснений адміністрацією ДП «ХМЗ «ФЕД» не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 1240 від 22.09.2004 року  та складено припис №20-01-301/1442-487 від 20.06.2007 року (а.с.68-70, 71 т.1).  

Наказом ДП ХМЗ «ФЕД» №236 від 06.07.2007 року, на виконання припису від 20.06.2007 року №20-01-301/1442-987 державного інспектора праці Вовк С.А., складеного на підставі перевірки дотримання законодавства про працю територіальної державної інспекції праці Харківської області, а також на виконання припису прокуратури Київського району м.Харкова від 15.05.07р. №886-07 про усунення порушень трудового законодавства, наказано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ОСОБА_1 від 14.02.2007 року №36 вважати недійсною; головному бухгалтеру Хорунжему Н.Ф. - провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 20.06.1986 року по 10.07.1986 року  з врахуванням фактично відпрацьованого часу в зоні відчуження у відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1240; видати ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 20.06.1986р. по 10.07.1986р. (а.с.73 т.1).  

10 липня 2007 року ДП «Харківський механічний завод «ФЕД» видало ОСОБА_1 нову довідку про заробітну плату №291 від 10 липня 2007 року (а.с. 74 т.1).  

Згідно Акту перевірки Територіальної державної інспекції праці у Харківській області №20-01-301/1302 від 02.07.2008 року встановлено, що довідка №291 від 10.07.2007 року не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1240 від 22.09.2004р., яка передбачає, що пенсії інвалідам-чорнобильцям, які працювали у зоні відчуження в 1986-1990р.р., призначається із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня в частині не застосування кратності, яка відповідає 3-й зоні небезпеки до днів роботи 07 та 08 липня 1986р. Стосовно застосування розміру премії 60% від тарифної ставки за роботу, пов»язану з наслідками аварії на ЧАЕС то зазначене питання розглядалось Київським районним судом м.Харкова та апеляційним судом Харківської області, згідно яких при визначенні розміру заробітної плати ОСОБА_1 необхідно враховувати премію в розмірі 40% (а.с.11-13 т.2).  

Приписом Територіальної державної інспекції праці Харківської області №20-01-301/1302-70 від 02.07.2008 року приписано: перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 здійснити у відповідності вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1240 від 22.09.2004р. з застосуванням кратності, яка відповідає 3-й зоні небезпеки за дні роботи 07 та 08 липня 1986р. (а.с.10 т.2).  

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «Фед» до Територіальної державної інспекції праці Харківської області, 3-тя особа: ОСОБА_1, про визнання недійсним припису – у задоволенні позову відмовлено (а.с.8-9 т.2).  

Ухвалою Харківського Апеляційного Адміністративного суду від 10.02.2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2008р. по справі №2-а-8146/08 залишено без змін (а.с.40-41 т.2).  

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці Харківської області, про зобов»язання вчинити дії – у задоволенні позову відмовлено (а.с.83-84 т.2).  

Ухвалою Харківського Апеляційного Адміністративного суду від 10.08.2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2009 року по справі №2-а-30117/08/2070 залишено без змін. Ухвалою  Харківського Апеляційного Адміністративного суду від 21.10.2009 року  заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі   №2-а-30117/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці Харківської області, про зобов»язання вчинити дії  залишено без задоволення. В ухваленні додаткового рішення відмовлено (а.с.89 т.2).  

На виконання припису Територіальної державної інспекції праці Харківської області №20-01-301/1302-970 від 02.07.2008р., ХМЗ «ФЕД» видано наказ №205 від 14.05.2009р. (а.с.142 т.2), згідно з яким проведено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за дні роботи 07 та 08 липня 1986р. із застосуванням кратності, що відповідає 3-й зоні безпеки, та підготовлена нова довідка від 19.05.2009р. №222 (а.с. 143 т.2).  

Відповідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, які обчислюються згідно із законодавством.    

Порядок нарахування заробітної плати та інших виплат був урегульований  розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» і постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року №207-7 «Про умови праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах,  пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища».  

Зі змісту нормативних актів вбачається, що за виконання робіт у відповідних зонах небезпеки працівникам  виплачувався за місцем основної роботи заробіток у 2-х,3-х,4-х кратному розмірі. При цьому оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні та святкові дні) у відповідних зонах повинна проводитися із розрахунку денної ставки за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів місяця. Додаткова оплата днів праці, які припадали по календарю на вихідні та святкові дні не провадилася. Загальна кількість виплачених тарифних ставок понад зберігаємий середній заробіток за місцем постійної роботи не повинна була перевищувати їх 4-х кратного розміру у розрахунку на місяць.    

Згідно постанови РМ СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» встановлено максимальний розмір премії до 60 % тарифної ставки на місяць.  

Тобто, цим нормативним актом підприємство не зобов»язується виплатити премію у розмірі 60 %, а тільки встановлюється її максимально граничний розмір.  

У відповідності до Постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСП від 07.05.1986 року № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.  

З довідки ДП ХМЗ «ФЕД» від 02.06.2008 року №236/08-85 вбачається, що на підприємстві відсутні будь-які положення про преміювання як на теперішній час, так і за минулі періоди. Преміювання здійснювалось і здійснюється щомісячно на підставі окремих наказів по підприємству (а.с.174 т.1).  

Накази №331 та №332 від 22.09.1986р. (а.с.56-60, 61-65) підтверджують нарахування премії за червень, липень 1986 року працівникам всього підприємства, в тому числі нарахування премії саме в розмірі 40% інженерно-технічним працівникам відділу 11, де працював позивач.  

Також, правомірність включення у довідку №222 від 19.05.2009 року премій  за  червень-липень 1986 року у розмірах 2,41, 31,62, 24,12 руб. підтверджується особовими рахунками за вказаний період (а.с.227-231  т.1).  

Згідно  довідки ДП ХМЗ «ФЕД» від 19.09.2008р. №236/08-151, протоколи засідань балансової комісії, на підставі яких нараховувалась премія і видавалися накази по підприємству №№331,332 від 22.09.1986р. знищені у зв»язку зі сплином строку їх зберігання (3 роки) згідно з  «Перечнем типовых документов, образующихся в деятельности госкомитетов, министерств, ведомств и других учреждений, организаций, предприятий, с указанием сроков хранения), затвердженим Головним архівним управлінням при Раді Міністрів СРСР 15.08.1988р. Одночасно підтверджують, що протоколи засідань балансової комісії, на підставі яких нараховувалась премія за минулий час не збереглися. Акти про знищення документів відсутні (а.с.234 т.1).  

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що довідка №222 від 19.05.2009 року видана ОСОБА_1  відповідачем на підставі діючого на той час законодавства, тому визнавати недійсним розмір нарахованої заробітної плати підстав немає.  

Крім того, суд не знаходить підстав для визнання наказів  №331 та №332 від 22.09.1986 року по ХПМО «ФЕД» правонаступником якого є ДП ХМЗ «ФЕД» - незаконними та премій, виплачених ОСОБА_1 за фактично  відпрацьований час в червні-липні 1986 року на підставі вищевказаних наказів в сумі 2,41, 31,62, 24,12 руб. - незаконно виплаченими, оскільки премія на підприємстві була складовою частиною погодинно-преміальної системи оплати праці інженерно-технічних працівників, тобто мала постійний характер та нараховувалася щомісячно на підставі відповідних наказів.  

В період з 1986 року по 2006 рік позивачем накази № 331 та № 332 та розмір виплат за вказаними наказами не оскаржувалися.  

При цьому, суд не бере до уваги висновок судово-економічної експертизи ХНДІСЕ ім..професора М.С. Бокаріуса №1639 від 10.04.2006 року (а.с.129-139 т.2), оскільки вказаний висновок досліджувався судом під час ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод» «ФЕД», 3-я особа: Пенсійний фонд України в Жовтневому районі м.Харкова, про визнання недійсною довідки, на підставі якої нарахована пенсія та видачу нової довідки про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для нарахування пенсії (а.с.49 т.1).  

Також, суд не бере  до уваги Висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при iнститутi держави i права iм. В.М. Корецького НАН України вiд 16.09.2009р. №126/1З7-с (а.с.76-79 т.2 позивач ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності з 29.05.2000 року, захворювання одержане при виконанні обов»язків військової служби при ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.14 т.1).) та висновок науково-правової експертизи при iнститутi держави i права iм. В.М. Корецького НАН України вiд 19.11.2009р. №126/176-с (а.с.99-105 т.2) та Висновок незалежного аудитора з питання правильності нарахування премії за результатами роботи підприємства (а.с.28-31 т.2), оскільки  вказані експертизи та висновок не відповідають вимогам ст.ст.53,66 ЦПК України.  

Відповідно до ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.    

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 57 ЦПК України). Докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування (ст. 58 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 59 ЦПК України). Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).    

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині відшкодування витрат, пов»язаних з придбанням лікарських препаратів в сумі 1640,72 грн., відшкодування поштових витрат в сумі 40,50 грн., вважаючи його недоведеним в цій частині.  

У   частині   позову щодо зобов»язання відповідача виплатити позивачу 20 000,00 грн. за шкоду, спричинену здоров»ю на підставі ст..1195 ЦК України, суд вважає за необхідне  відмовити, з наступних підстав.  

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

Згідно зі ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.  

Відповідно до ст.. 1195 ЦК України фізична чи юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток /дохід/, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної чи загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду.  

Пленумом Верховного суду України у Постанові від 31.03.1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", вказує: „Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.  

Позивач обґрунтовував  шкоду, спричинену здоров»ю, необхідністю проходження лікування. Проте, перебування позивача на лікуванні в медичних закладах та санаторно-курортне лікування само по собі не свідчить, що загострення захворювань позивача сталося саме в зв’язку неправомірними діями відповідача.    

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 29.05.2000 року має другу групу інвалідності, захворювання отримане при виконанні обов»язку військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.14 т.1). Належних доказів спричинення відповідачем шкоди здоров»ю позивача до суду не надано.  

Враховуючи вищевикладене,  суд відмовляє у задоволенні позову позивача у повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України,   ст.23 ЦК України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,   суд -  

ВИРІШИВ:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1, Прокуратури Київського району м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства Харківський машинобудівний завод «ФЕД», третя особа – Пенсійний фонд України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання довідки недійсною, визнання наказів недійсними, видачу нової довідки про заробітну плату, нанесення шкоди здоров"ю – відмовити у повному обсязі.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Повний текст рішення виготовлено судом 28 грудня 2010 року.  

  Суддя-