26.06.2010  

Справа № 2-5494/10/06  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

13 грудня 2010 року                                      м. Харків

      Київський районний суд м. Харкова:

Головуючий   -   суддя                          Золотарьова Л.І.

За участю:

секретаря    -                                     Шматок Т.О.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач 21.06.2010 року звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, вказуючи на те, що у них різні погляди на життя, через постійні суперечки, вони втратили взаєморозуміння, а з часом і повагу один до одного, з січня  2010 року  сім'я розпалася та існує формально, відновлення шлюбу не можливо. Від сумісного проживання є неповнолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу буде мешкати з нею. Сумісного майна не мають. Просить після розірвання шлюбу залишити прізвище „ОСОБА_1”.

      У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач вимоги визнав.

 Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Як зазначено в свідоцтві про укладення шлюбу, 28 вересня 2002 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 643.

   Згідно до ст. 105 ч. 3 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч. ч. 1, 2 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, дитини – інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.  

 Сімейні відношення припинені з січня  2010 року, на примирення не згодна, сумісного господарства не ведуть, втратили один до одного почуття любові та поваги.

      Суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що підстави, на які посилається позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім'ї не можливо, шлюб фактично розпався та існує формально, позов підлягає задоволенню.

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст. 105 ч. 3, ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:  

      Позов задовольнити.

      Шлюб, зареєстрований 28 вересня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 643, між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

 Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 буде проживати з матір*ю ОСОБА_1

 Після розірвання шлюбу позивач буде носити прізвище ОСОБА_1.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

Головуючий -