Справа № 2-а-970/2010
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 грудня 2010 року смт.Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Войтеха О.І.
з участю секретаря – Бугай Я.П.
заслухавши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: 16300 АДРЕСА_1; моб.тел. НОМЕР_2;
до відповідача:
Інспектора ДПС Чернігівського взводу ВДАІ УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції Ничипоренка П.П., місцезнаходження: 14037 місто Чернігів вулиця Борисенка 66;
ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, місцезнаходження: 14037 місто Чернігів вулиця Борисенка 66;
про визнання незаконними дій посадової особи ВДАІ УМВС України в Чернігівській області та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,–
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати дії інспектора ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодшого сержанта міліції Ничипоренка П.П. при складенні протоколу серії СВ1 №052540 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП незаконними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ №165220 від 10.11.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 10.11.2010 року інспектором ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодшим сержантом міліції Ничипоренко П.П. відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, винесено постанову серії СВ №165220 по справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2010 року, якою постановлено накласти на нього штраф розміром 500 гривень. Згідно протоколу та постанови позивачу інкримінується те, що він 10.11.2010 року, об 11-35, на перехресті проспекту Перемоги та проспекту Миру міста Чернігів, керуючи автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, зупинився для надання переваги в русі транспортним засобам, які рухались по перехрещуваній дорозі, зі світлофором так, що не міг бачити його сигнали та за дорожньою розміткою 1.12 ‘’стоп-лінія’’, чим порушив вимоги пункту 16.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Заперечуючи свою винність в інкримінованому адмінправопорушенні позивач вказав, що був змушений зупинитись за світлофором та ‘’стоп-лінією’’, для того щоб потім не зупинятись на перехресті та не створювати перешкод у русі автомобілям, які будуть рухатись по перехрещуваній дорозі. Також вказав, що рухався по дорозі на зелене світло світлофора, ‘’стоп-лінію’’ та світлофор проїхав, не порушуючи вимог ПДР і тому необхідність надання переваги в русі транспортним засобам, які рухались по перехрещуваній дорозі, відповідно до п.16.3 ПДР у нього взагалі не виникала. Потреба зупинитися виникла лише тоді, коли попереду виник затор, який він раніше передбачити не міг. Разом з тим, інспектор ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодший сержант міліції Ничипоренка П.П. ці пояснення не врахував і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Позивач вважає дії посадової особи ВДАІ при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 500 гривень незаконними, яка підлягає скасуванню, оскільки інспектором ДПС були допущені процесуальні порушення при накладенні стягнення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідач – інспектор ДПС Чернігівського взводу ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, молодший сержант міліції Ничипоренка П.П., будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання до суду по невстановлених причинах не зявився.
Відповідач – ВДАІ УМВС України в Чернігівській області (в особі ВДАІ Куликівського району) позовні вимоги не визнало і просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог, оскільки вважає дії інспектора ДПС Чернігівського взводу ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, молодшого сержанта міліції Ничипоренка П.П обгрунтованими та законними.
Заслухавши позивача та розглянувши письмові заперечення відповідача – ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, 10.11.2010 року, об 11-35, на перехресті проспекту Перемоги та проспекту Миру міста Чернігів, керуючи автомобілем ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, в звязку з виниклим затором на дорозі зупинився для надання переваги в русі транспортним засобам, які рухались по перехрещуваній дорозі, зі світлофором так, що не міг бачити його сигнали та за дорожньою розміткою 1.12 ‘’стоп-лінія’’, чим порушив вимоги пункту 16.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
За цим фактом, 10.11.2010 року, уповноваженою посадовою особою- інспектором ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодшим сержаном міліції Ничипоренком П.П. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, винесено постанову серії СВ №165220 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на позивача штраф розміром 500 гривень.
Оскільки факт правопорушення мав місце, то посадова особа ДПС ВДАІ (інспектор ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодший сержант міліції Ничипоренко П.П.) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення діяла відповідно до норм чинного законодавства.
Разом з тим, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС Чернігівського взводу ВДАІ молодший сержант міліції Ничипоренко П.П. не виконав вимог, передбачених ст.33 та ст. 280 КУпАП, не врахував, що позивач був змушений зупинитись за світлофором та ‘’стоп-лінією’’, оскільки попереду виник затор, який він обєктивно до його виникнення не міг передбачити, а також з ціллю попередження створення аварійної обстановки із автомобілями, які будуть рухатись по перехрещуваній дорозі, правопорушення ОСОБА_1 вчинене вперше і його дії ніяких шкідливих наслідків не потягли, а тому прийняв необґрунтоване рішення, оскільки всі зібрані по справі докази вказують на формальний склад адміністративного правопорушення.
З врахуванням всіх обставин, керуючись ст.22 КУпАП, посадова особа ВДАІ повинна була звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.
За вказаних обставин, вимоги позивача в частині винесеної постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163, 167 та 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково, визнати постанову серії СВ №165220 від 10.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності, необґрунтованою, скасувати постанову, а провадження по адміністративній справі закрити в зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, скоєного ОСОБА_1, обмежившись усним зауваженням.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Куликівського
районного суду О.І. Войтех